Україна виступає за перегляд ідеї використання заморожених активів РФ - Ченцов
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов перед початком неформальної зустрічі міністрів із європейських справ країн-членів ЄС, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми говоримо як з ЄС, так і з іншими партнерами, для покриття дефіциту фінансування на цей рік, зокрема щодо оборонних витрат, а також щодо фінансової стратегії на 2027 рік», - сказав Ченцов.
Він не назвав конкретних цифр, зауваживши, що триває робота над віднайденням джерел фінансування.
На думку Ченцова, одним з рішень може бути надання фінансування в межах кредиту ЄС раніше від запланованого терміну. Водночас він наголосив на важливості отримання коштів від інших партнерів, що, як планувалося, мають покрити третину фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки.
«Ми також розглядаємо можливості фінансування в межах ЄС і пропонуємо переглянути, зокрема, ідею заморожених російських активів – як використовувати їх розумно для генерування грошей та покриття дефіциту», – сказав урядовець.
Він назвав амбітною ідеєю торішню пропозицію використовувати заморожені російські активи на понад 200 мільярдів євро і зазначив, що першим кроком до перегляду концепції та повернення Бельгії до діалогу буде перегляд цифр.
«Також нам потрібно зрозуміти, як гарантувати цей інструмент. Можливо, не лише ЄС, а й інші гравці можуть втрутитися та допомогти відповісти на занепокоєння Бельгії, тому важливо знову почати працювати над цим питанням і шукати рішення», – сказав віцепрем’єр-міністр.
Відповідаючи на запитання, чи сприйнятлива Бельгія до повторного розгляду ідеї, Ченцов зауважив, що не Україні слід висувати подібні аргументи. «Це внутрішнє питання ЄС, і я впевнений, що якщо рішення прагнуть знайти, воно буде знайдено», - сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, чотири країни-члени ЄС виступили з ініціативою повторно розпочати дискусії щодо використання заморожених активів ЄС в інтересах України. Бельгія висловлюється проти такого механізму у разі неотримання гарантій від усіх країн-членів ЄС щодо рівномірного розподілу ризиків, пов’язаних з можливими судовими позовами з боку РФ.
