Як Росія впливає на інформаційний простір країн? Презентація Індексу інформаційного впливу Кремля

Організатор:  ГО «Детектор медіа».

Учасники: Діана Дуцик - виконавчий директор ГО «Детектор медіа»; Роман Шутов - програмний директор ГО «Детектор медіа»; Юрій Рубан - керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України; Олексій Гарань - професор НАУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи».

Коротко.  ГО «Детектор медіа» презентує перший звіт за результатами вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чеській Республіці. Мета Індексу  виміряти спроможність уряду Російської Федерації впливати (ініціювати, змінювати) на процеси в інформаційному просторі (виробництво, обмін та споживання інформації) інших країн. 

Підсумкові матеріали:

Експерти визначили Індекс інформаційного впливу Кремля в Україні, Грузії, Угорщині та Чехії

У чотирьох країнах - Україні, Грузії, Угорщині та Чехії - найбільші можливості інформаційного впливу Кремль має в Угорщині, найменші - у Чехії.

Такі дані вимірювання Індексу впливу Кремля  оприлюднив на прес-конференції в Укрінформі у вівторок програмний директор ГО "Детектор медіа" Роман Шутов.

"Ми бачимо, що найбільші можливості впливати на інформаційні процеси Кремль має в Угорщині (значення індексу 61), потім ідуть Грузія (54), Україна (49) і Чехія(48)", - сказав Шутов. 

Він розповів, що індекс вираховувався шляхом експертного опитування в кожній з країн, яке проводилося в лютому-березні, а для його вимірювання було розроблено анкету з 33 питань. 

За словами Шутова, інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з другого - протидією, яку він зустрічає у демократичних країнах. Відтак індекс складається з двох блоків - вливу та протидії цьому впливу, яка визначалася у трьох вимірах - політичному, медійному та у вимірі громадянського суспільства включно з церквою. Індекс має форму числа від 1 до 100, чим воно є більшим, тим більше є можливостей у Кремля впливати на інформаційні процеси в країні. 

Коментуючи результати вимірювання, Шутов зауважив, що в Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду цієї країни, а також через те, що угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. Водночас у Чехії, попри проросійського президента, інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір і активні дії громадянського суспільства. 

Програмний директор ГО "Детектор медіа" відзначив, що лідером у протидії кремлівській пропаганді є Україна. За його словами, у той час коли в інших країнах лише шукають способи обмеження інформаційних можливостей Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є лідерами регіону в дослідженні пропаганди та інформування громадян про її небезпеку. Але потужність російського тиску і свобода дій Кремля на окупованих територіях роблять показник індексу для України подібним до чеського.

Водночас учасник української експертної групи, яка складалася з 14 експертів, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан у свою чергу зауважив, що не варто абсолютизувати цифри. 

"З того, що десь цифра 49, а десь 48, не слід робити висновок, що в чомусь в одній країні краще, а в іншій гірше - давайте будемо з цим обережними, це все ж таки експертні оцінки. Там, де різниця суттєва, наприклад, 10 балів, це вже привертає увагу і змушує замислитися", - зазначив він.

За словами Рубана, подібні дослідження важливі тим, що стимулюють думку і змушують до порівнянь дій політиків і зусиль громадянського суспільства в тій чи іншій країні. Він зазначив, що про методологію можна дискутувати, але вона дає поштовх до роздумів і простір для пошуку. 

Ознайомитися з повним текстом звіту можна на сайті MediaSapiens.

Росія використовує нашу схильність до оцінок у категоріях "зрада" і "перемога"  проти України - експерт 

Росія використовує нашу схильність оцінювати більшість процесів у категоріях "зрада" і "перемога" для підриву демократії в Україні. 

Про це заявив у вівторок на презентації в Укрінформі Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах  професор НАУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.

"З діяльністю підконтрольних Росії ЗМІ в Україні більш-менш ясно - ми розуміємо, що це за видання і відповідно до них ставимося... Я значно більшу проблему бачу в тому, як Росія намагається маніпулювати тими ЗМІ, які не є проросійськими, як вона використовує наші внутрішні війни або наш політичний плюралізм", - сказав Гарань.

Він додав, що маніпулюння умовами демократії для підриву самої демократії є звичайною тактикою диктаторів. У цьому контексті Гарань зауважив, що конкретну небезпеку він бачить у тому, що ми намагаємося оцінювати більшість подій у категоріях "зрада" і "перемога".

"Коли ми починаємо оцінювати події в цих двох категоріях, очевидно, що буде переважати. Отже, очевидно, що всі починають говорити про зраду. Росія виграє на цьому. Тобто я закликаю аналітично підходити до тих процесів, які відбуваються в Україні. Вони є неоднозначними, оцінювати їх у категоріях "зрада" і "перемога" не потрібно", - переконаний науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи".

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк