День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Антон Дробович - голова Українського Інституту національної пам'яті; Микита Потураєв - народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Володимир Бірчак -  заступник головного редактора інтернет-видання "Історична Правда"; Оля Гнатюк - голова Ініціативної групи "1 грудня", професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, авторка книги «Відвага і страх» про Львів у 1939–1945; Тетяна Пастушенко - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, співавторка Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, співупорядниця видання "Київ: війна, влада, суспільство. 1939–1945 рр. (За документами радянських спецслужб та нацистської окупаційної адміністрації)"; Сергій Шаповалов - аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, старший викладач Києво-Могилянської академії; Василь Яблонський - директор Європейського Інституту, автор книги і докторської дисертації "Діяльність Державного центру УНР в екзилі 1920–1992 рр.".

Модератори: Олексій Гарань - професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва; Петро Бурковський - аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.

Питання до обговорення: 

- Який сенс громадяни вкладають у «День Перемоги»?

- Наскільки радянські інтерпретації історії поширені в українському суспільстві?

- День Перемоги як інструмент ідеологічної війни проти України.

- Як Україна має відзначати День Перемоги і День пам’яті та примирення?

- Як пов’язані інтерпретації історії та зовнішньополітичні орієнтації громадян сьогодні?

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам можна за посиланням

Довідково. Результати загальнонаціонального опитування «День Перемоги в історичній пам’яті українців», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, будуть розміщені на сайті Фонду «Демократичні ініціативи»: https://dif.org.ua

Захід відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали: 

Менше половини респондентів вважають, що треба відзначати і День пам'яті та примирення, і День перемоги над нацизмом — опитування

Менше половини (41%) опитаних громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня.

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

“41% громадян України вважає, що Україна має відзначати обидві дати – і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже”, - йдеться у результатах.

Зауважується, що відзначення лише 8 травня найбільше підтримують у західному регіоні (22%). На сході та півдні більше тих, хто вважає, що відзначати треба лише 9 травня (42% та 48% відповідно).

Згідно з даними опитування, ідея відзначати обидві дати переважає серед усіх вікових груп, окрім групи старше 60 років, а також серед електорату всіх партій, окрім ОПЗЖ. Ідея відзначення обох дат також є більш популярною серед прихильників вступу України до ЄС, натомість серед противників європейської інтеграції – більшість вважає доречним відзначати лише 9 травня.

Чверть опитаних (25%) вважають, що День перемоги – це передусім відзначення перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. 37% називають цей день відзначенням перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 25% не поділяють жодне з наведених формулювань.

Зазначається, що радянська інтерпретація досі поширена у центральному, південному та східному регіонах. Майже половина мешканців півдня та сходу (41% та 46% відповідно) не обрали жодного із цих варіантів.

Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Майже половина українців погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера і Сталіна — опитування

Майже половина опитаних українців погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера та Сталіна про поділ сфер впливу у Європі та укладення пакту «Молотова-Ріббентропа».

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

“48% українців погоджуються, що Друга світова війна була розв’язана внаслідок змови Гітлера та Сталіна про поділ сфер впливу в Європі та укладення пакту «Молотова-Ріббентропа». Не погоджуються з цим 29%, ще 23% не визначилися з відповіддю”, - йдеться у результатах дослідження.

Уточнюється, що з цією тезою погоджується більшість українців у західному, центральному та південному регіонах. У східному ж регіоні приблизно однакова кількість тих, хто погоджується і хто не погоджується з тезою про спільну відповідальність двох диктаторів за розв’язування Другої світової війни.

Серед наймолодшої вікової категорії (18–29 років) погоджується з цим твердженням 50%, не погоджується – 22%. Серед усіх інших вікових категорій більшість також погоджується з цією тезою, хоч і розрив між згодними та незгодними стає меншим із зростанням віку респондентів. Зазначається, що ця думка переважає серед електорату всіх партій, окрім ОПЗЖ.

Окрім того, 46% українців погоджуються, що Радянський Союз не зміг би здобути перемогу у війні проти нацистської Німеччини без допомоги західних союзників із Антигітлерівської коаліції. Не погоджуються з цим 35%, ще 19% – не визначилися.

“З цим погоджується більшість мешканців західного регіону, а в центральному, південному та східному регіонах баланс думок майже однаковий. Молодь більш схильна погоджуватися з цією думкою (серед групи 18–29 років 51% погоджується, 29% – ні), аніж старші покоління (серед людей, старших за 60 років, із цим погоджуються 43%, а не погоджуються – 39%)”, - свідчать дані опитування.

Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Більшість українців позитивно ставляться до визнання воїнів УПА борцями за Незалежність — опитування

Більшість опитаних українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України.

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

“46% українців позитивно ставляться до рішення української влади про визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України. Проти цього – 29%, 9% респондентів відповіли, що їм байдуже, і ще 16% не визначилися”, - йдеться у результатах опитування.

Більшість підтримує це рішення у західному та центральному регіонах (80% та 47% відповідно). У південному та східному регіонах підтримують це рішення по 20–25%. Також у центральному, південному та східному регіонах є близько по 20% тих, хто поки не визначилися зі своїм ставленням, але ці люди не висловлюють негативного ставлення до визнання воїнів УПА борцями за незалежність України.

Молодь більше схиляється до підтримки цього рішення (50% «за» і 19% «проти» серед групи 18–29 років, а серед людей, яким за 60 років – 42% «за» і 39% «проти»). Є вікові відмінності й усередині регіонів. Зокрема, серед молоді Півдня та Сходу України близько по 30% тих, хто підтримує та хто не підтримує це рішення, решта ставиться байдуже або не визначилася.

Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Більшість респондентів у всіх регіонах вважають діяльність Сталіна негативною для України — опитування

Більшість опитаних українців вважають діяльність Йосипа Сталіна як історичного діяча негативною для України.

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

“62% українців вважають діяльність Йосипа Сталіна як історичного діяча негативною для України. З цим погоджується більшість мешканців у всіх регіонах: на заході та в центрі так вважають 78% та 69% громадян, на півдні та в центрі – по 45%. У південному та східному регіонах дещо більше (близько 35% вважають діяльність Сталіна наскільки позитивною, настільки й негативно). Переважно позитивною його діяльність вважають 12% жителів Сходу, а в інших регіонах – ще менше”, - свідчать дані опитування.

Діяльність Степана Бандери як історичної постаті позитивною для України вважають 32% громадян, стільки ж вважають його діяльність негативною. Ще 21% – наскільки позитивною, настільки й негативною.

Згідно з результатами дослідження, позитивне ставлення до Бандери переважає у західному регіоні (70%). У центральному регіоні по 27% вважають його діяльність позитивною чи негативною, і також ще 27% – наскільки позитивною, настільки й негативною.

Негативне ставлення переважає у південному та східному регіонах, де діяльність Бандери вважають негативною для України 54% та 48% відповідно, а позитивною – по 11% в обох регіонах. Істотна частка мешканців Півдня та Сходу вважають діяльність Бандери наскільки позитивною, настільки й негативною (15% та 25% відповідно). Молодь більш схильна вважати Бандеру історичною постаттю, чия діяльність була скоріша позитивною для України.

“36% прихильників «Слуги народу» вважають Степана Бандеру позитивною історичною постаттю, 27% – негативною. Серед прихильників ОПЗЖ позитивно оцінюють внесок Степана Бандери в історію України лише 4%, а 63% – негативно. Натомість прихильники ЄС, навпаки, переважно оцінюють постать Степана Бандери позитивно (57%), негативно – лише 12% прихильників цієї партії”, - зазначається у результатах.

Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Більшість українців підтримують рішення про заборону публічного використання георгіївської стрічки — опитування

Більшість опитаних українців підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки.

Про це свідчать результати загальноукраїнського опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

“43% українців підтримують рішення про заборону публічного використання та носіння георгіївської стрічки, проти цього – 29% громадян, 16% відповіли, що їм байдуже, ще 13% не визначилися зі своїм ставленням”, - свідчать результати опитування.

У західному та центральному регіонах більшість підтримує це рішення (64% та 47% відповідно). На півдні та сході підтримують це рішення по 27%, не підтримують – 33% на півдні та 43% у східному регіоні. Підтримують це рішення електорати усіх партій, окрім ОПЗЖ.

Згідно з даними дослідження, про акцію “Безсмертний полк” не чули 40% українців. Чули про неї та позитивно ставляться 27% громадян, обізнані та негативно ставляться – 11%.

У західному та центральному регіонах найбільше громадян, які взагалі не чули про цю акцію (54% та 45% відповідно). Найбільше тих, хто обізнаний та позитивно ставиться – на півдні та сході України (46% та 35% відповідно).

Загальноукраїнське опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 22 по 29 квітня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитаний 2021 респондент віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Половина українців підтримують відзначення Дня пам’яті та примирення 8 травня – Дробович

Те, що 50% українських громадян, відповідно до результатів дослідження, підтримують ідею відзначати День пам’яті та примирення 8 травня (41% вважають, що треба відзначати і 8 травня, і 9 травня - День перемоги над нацизмом; 9% підтримують ідею відзначати лише 8 травня), є здоровою тенденцією відповідального суспільства.

Про це сказав голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович під час презентації в Укрінформі дослідження «День Перемоги і його місце в історичній пам’яті українців: який сенс громадяни вкладають у цю дату?».

«Ця модель пам’ятання, що передбачає і День пам’яті та примирення, і День перемоги над нацизмом, - це транзитна модель, в якій Україна зараз перебуває. Чи потім ми прийдемо до європейської моделі? Чи ми виробляємо якусь свою модель пам’ятання, яка, з одного боку, підкреслює важливість перемоги над нацизмом, бо наш внесок як народу був дуже великий – 8 мільйонів жертв? Але такі дослідження допомагають нам відстежувати ці зміни і настрої. Мені приємно, що загалом кількість людей, які обидві дати – і 8 травня, і 9 травня – вважають вартими і необхідними до відзначення, - це більшість населення. Тішить, що якщо разом взяти тих, хто за обидва дня відзначення, і тих, хто лише за День пам’яті і примирення, то їх 50% населення, що я вважаю здоровою тенденцією відповідального суспільства», - зазначив Дробович.

Водночас він додав, що «ми чутливі до історичної правди, до пам’яті й пошанування європейського типу, де цінності миру не затуляються бряцанням зброї і культом перемоги і «побєдобєсія», що робить зараз Росія».

Принагідно голова УІНП нагадав, що 5 травня російські депутати Олена Ямпольська, перший віце-спікер Держдуми Олександр Жуков і сенатор Олексій Пушков внесли до Держдуми законопроєкт про заборону публічного заперечення вирішальної ролі СРСР у розгромі нацистської Німеччини та гуманітарної місії при звільненні країн Європи.

«Мабуть, говорити про те, що «Советский Союз» не тільки «освободил», але й залишився на півстоліття і окупував Європу, теж заборонено буде цим законом. Звісно, ця ініціатива вже отримала негативні відгуки російських науковців. Взагалі ця ситуація є дуже показова – в той час, як Україна намагається розбиратися, зокрема, проводячи опитування і змінюючи запитання для того, щоб більш точно зрозуміти настрої, думки людей, то наші сусіди в традиційній манері навіть хочуть криміналізувати міркування», - зауважив Дробович.

Як повідомляв Укрінформ, менше половини (41%) опитаних громадян вважає, що Україна має відзначати і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. Ще 31% вважає, що Україна має відзначати лише День перемоги над нацизмом 9 травня. Близько 9%, навпаки, підтримують ідею відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, ще 10% респондентів байдуже. Про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, що були презентовані в Укрінформі.

Відео: