Журналістська діяльність в умовах війни: виклики, дилеми та рішення

У Києві представили практичний посібник «Журналістська діяльність в умовах війни: виклики, дилеми та рішення (досвід українських редакцій)».

Презентувало видання в Укрінформі ГО ”Центр демократії та верховенства права” за підтримки ЮНЕСКО в Україні.

Як зазначила керівниця проєктів ЮНЕСКО з медіаграмотності в Україні Тереза Хорбахер, посібник допоможе українським журналістам коректно висвітлювати події в умовах війни та протидіяти дезінформації.

«Все складнішим стає інформаційний потік з неперевірених фактів, а Україна є ціллю інформаційних кампаній. Тому ЮНЕСКО надає пріоритетного значення підтримці українського суспільства та його медіаспільноти, щоб підвищити медіакомпетентність і створити стійкість суспільства до неправдивої інформації. Цей посібник надає інструменти для використання як широкою громадськістю, так і професіоналами послідовності інформації», - сказала Хорбахер.

Посібник надає практичні орієнтири українським журналістам, які у своїй роботі стикаються з труднощами дотримання професійних стандартів, етики та мають враховувати виклики, пов’язані з війною РФ проти України.

«Ми прагнули зібрати добрі практики, показати редакційні та управлінські рішення від наших медіа для журналістів, кореспондентів, редакційних колективів. Цей посібник також буде корисним для медіаменеджерів, оскільки він містить рекомендації ухвалення рішень в умовах таких викликів, як повномасштабна війна, вплив соціальних мереж і сучасних технологій на роботу медіа з контентом за цих умов», - зазначила тренерка з медіаграмотності Тетяна Семілетко.

Видання містить рекомендації щодо висвітлення пов’язаних із війною тем, як-от життя на тимчасово окупованих територіях, діяльність соцмереж, особливості застосування штучного інтелекту, діяльність влади, соціологічні дослідження, актуальні управлінські практики.

«Ми зібрали випадки висвітлення арештів і затримань громадян України на ТОТ, сексуального насильства, пов’язаного з війною, приклади взаємодії з людьми, які пережили травматичні події. Також ми радимо, як коректно висвітлювати тему СЗЧ (самовільне залишення частини – ред.), щоб не підігрувати російській пропаганді. Ми також пропонуємо рішення, які пов’язані зі штучним інтелектом, аби редакції могли етично, відповідально та якісно використовувати інструменти ШІ у своїй практиці. Зачепили тему використання інформації у соцмережах з анонімних джерел або від лідерів громадської думки, але яка потребує додаткового фактчекінгу (перевірка достовірності – ред.)», - розповіла Семілетко.

Практичні рекомендації для посібника надали 12 учасників українського медіаринку, яких відібрали на конкурсній основі за критеріями інформаційної об’єктивності та дотримання журналістських стандартів.

Захід відбувся у межах проєкту «Медіа- та інформаційна грамотність у воєнний час: будуємо інформаційну стійкість», що реалізується Центром демократії та верховенства права разом із Національним проєктом з медіаграмотності "Фільтр", що реалізується Міністерством культури та стратегічних комунікацій, у партнерстві з UNESCO Ukraine та за підтримки Посольства Японії в Україні.