Чи має значення спосіб ухвалення Конституції?

Організатор: Центр конституційного моделювання. 

Учасники: Геннадій Друзенко - голова правління Центру конституційного моделювання, модератор; Марина Ставнійчук - голова правління Громадського об’єднання «За демократію через право», віце-президент Світового конгресу українських юристів; Ігор Смешко - лідер партії «Сила і честь»; Олександр Комаров - член Правління Центру конституційного моделювання; Володимир Гройсман - лідер партії «Українська стратегія»; Василь Філіпчук - головний радник Міжнародного центру перспективних досліджень; Сергій Рахманін - народний депутат України; Руслан Рохов - експерт із питань публічної політики, керуючий партнер компанії PGR.

Коротко. Колись класик світової соціології проф. Чарльз Тіллі написав: «війни створюють державу». Російська загроза актуалізувала питання тривкості української конституційної архітектури. Українські політики та провідні конституційні експерти обговорять питання: чи впливає спосіб ухвалення конституції на її ефективність та стійкість? Чому українці готові боронити свою державу, але не готові захищати Конституцію? Чи є взаємозв’язок між способом, в який був ухвалений Основний закон України, та ставленням до нього політичних еліт та пересічних громадян?

Це обговорення є другим із серії публічних конституційних дискусій, які ініціював Центр конституційного моделювання. Перша відбулась 1 грудня 2021 року і була присвячена питанню: чи на часі в Україні конституційний конвент?

Довідково. Спеціально для цієї дискусії Центр конституційного моделювання підготував український переклад статті американських науковців Тома Гінзбурга, Закарі Елкінс та Джастіна Бланта «Чи має значення процес творення конституції?», з яким можна ознайомитись на сайті ЦКМ.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: 

https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Перед зовнішньою загрозою в Україні слід створити уряд національної згуртованості - Гройсман

Перед загрозою зовнішньої військової агресії в Україні парламентські партії мають сформувати уряд національної згуртованості.

Таку думку висловив лідер партії «Українська стратегія», колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час публічної дискусії в Укрінформі, присвяченої проблемам конституційної реформи.

“Парламентські партії й фракції мають реальні владні повноваження для ухвалення відповідних державних рішень, і вони мають згуртуватись навколо ідеї порятунку України. Тому я запропонував би створити уряд національної згуртованості серед партій, які є в парламенті”, - сказав Гройсман.

Він вважає, що створення багатопартійного уряду допоможе ухвалювати ефективні рішення як оборонного, так і економічного характеру, оскільки слабка економіка провокує ворога на агресію.

“Тоді буде можливо вирішувати проблеми і оборонного, і економічного характеру. Тому що наша економіка сьогодні слабка, а це ознака неефективної системи, коли люди без відповідного досвіду ухвалюють неправильні управлінські рішення. Відтак відбувається загострення внутрішніх процесів. А наша слабкість є відповідно мішенню для нашого ворога”, - наголосив Гройсман.

Володимир Гройсман очолював уряд України з 14 квітня 2016 по 29 серпня 2019 року за часів президентства Петра Порошенка.

В Україні мають бути консолідовані закони про всі гілки влади та опозицію - Смешко

В Україні мають бути ухвалені консолідовані закони в рамках Конституції про всі гілки влади та опозицію.

Про це сказав лідер партії «Сила і честь», колишній голова СБУ Ігор Смешко під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: «Чи має значення спосіб ухвалення Конституції?», організованої Центром конституційного моделювання.

“У нас прекрасна Конституція з чудовими стратегічними гаслами. Ніхто не проти того, що в нас демократія, про що говорить перша стаття Конституції. Але хто завадив після цього ухвалити консолідовані закони - про президента, імпічмент президенту, Верховну Раду, опозицію, Кабінет Міністрів, місцеве самоврядування - зв’язані разом відповідно до законів демократії”, - сказав Смешко.

Обґрунтовуючи ідею конституційних змін, він вказав на недоліки чинної Конституції щодо невизначеності повноважень гілок влади та прав опозиції на контроль за владою. “Не можна сказати, хто ж у нас керівник виконавчої гілки влади - президент чи прем’єр-міністр. Також будь-яка виконавча гілка влади не може впливати на діяльність законодавчої, судової влади, а за будь-яку спробу має бути не політична, а кримінальна відповідальність, прописана в законах. А для цього треба, щоб опозиція в парламенті мала права з прописаною процедурою глибини й параметрів контролю за виконавчою гілкою влади. Це основи демократії”, - наголосив Смешко.

Він вважає, що ці моменти не були достатньо прописані в Конституції, яка значною мірою та інтуїтивно копіювалася її авторами з норм російського законодавства.

Ігор Смешко очолював Службу безпеки України (2003–2005), Комітет з питань розвідки при Президенті України (2014-2015).

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк