Інновації та відповідальність: регулювання штучного інтелекту в Україні та ЄС
Організатори: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство цифрової трансформації України, Громадська рада при Національній раді, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Учасники: Ольга Герасим’юк - голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (онлайн); Петро Білик - керівник практики ШІ «ЮК Juscutum», член Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України; Олег Дубно - головний юрист з розвитку ШІ Міністерства цифрової трансформації України; Тетяна Авдєєва - медіаюристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки», членкиня Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України; Олена Андрієнко - заступниця директора з правових питань «Publicis Groupe Ukraine», секретарка Громадської ради при Національній раді, членкиня Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України; Єгор Ягмуров - фахівець департаменту моніторингу додержання інформаційних прав Офісу Омбудсмана; Дмитро Дорошенко - начальник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій; Олена Ніцко - відповідальна секретарка, членкиня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Галина Вярвельська - юристка з IP, медіа та реклами, адвокатка, членкиня робочої групи ОСР аудіовізуальних медіа; Олександра Степанова - виконавча директорка ГО «Платформа прав людини»; Ольга Вдовенко - директорка з юридичних питань ГО «Платформа прав людини»; Наталія Буркот - менеджерка з моніторингу порушень цифрових прав ГО «Платформа прав людини»; Олександра Савчук - менеджерка проєктів ГО «Платформа прав людини»; Олег Бойчун - віцепрезидент МГО «Територія без корупції».
Модератор: Олександр Бурмагін - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Питання до обговорення:
- Огляд правового ландшафту в ЄС: підходи до регулювання ШІ у європейському контексті.
- Український досвід регулювання штучного інтелекту.
- Презентація рекомендацій: огляд практичних рекомендацій для медіа, сфери реклами та маркетингових комунікацій, дотримання прав людини, захисту персональних даних та прав інтелектуальної власності.
Коротко. У світі, де технології змінюють реальність щодня, штучний інтелект стає потужним інструментом, здатним як відкривати нові горизонти, так і ставити перед суспільством складні етичні, правові та соціальні питання. Як знайти баланс між інноваціями та безпекою? Які правила мають забезпечити відповідальне використання ШІ в медіа, рекламі, захисті даних і дотриманні прав людини? Учасники заходу обговорять актуальні проблеми регулювання штучного інтелекту, окреслять ризики й наступні кроки, які допоможуть орієнтуватися в цих питаннях.
Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Реєстрація учасників до 14:00 10 грудня: sectornru@nrada.gov.ua
Акредитація представників медіа до 18:00 10 грудня: presstvr@nrada.gov.ua, або за телефонами: (044) 278-75-75, (099) 308-01-02.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Використання штучного інтелекту вимагатиме все більшого регулювання для подолання вже існуючих викликів – експерт
Перший системний акт, який регулює використання штучного інтелекту (ШІ), був ухвалений лише цьогоріч, відтак з виникаючими викликами від впровадження ШІ-систем потрібно буде працювати активніше.
Про це в Укрінформі під час презентації рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в Україні та ЄС розповів член Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Міністерстві цифрової трансформації Петро Білик.
«Перший системний акт (щодо регулювання ШІ. – ред.), який буде поширюватися на 27 країн, був прийнятий лише 1 серпня. І його перші норми будуть працювати лише у наступному році. Але вже зараз і перед медіа, і перед усіма громадянами постають різні виклики - це і етичні питання, і питання інтелектуальної власності, використання персональних даних, попередження шахрайств тощо. І з цими викликами вже потрібно працювати, не дивлячись на те, чи існує законодавство, чи регулюємо ми ті, чи інші відносини згідно з поточним законодавством», - сказав Білик.
Він також додав, що на сьогодні у світі вже підписано кілька міжнародних актів та договорів про безпеку використання ШІ. Зокрема, Сеульська декларація, Blietchley Declaration. Європа прийняла Акт про штучний інтелект. США одними із перших зобов'язали великих розробників мовних моделей підписати добровільні кодекси поведінки і декларації щодо відповідальної розробки систем штучного інтелекту.
«Восени була прийнята Рамкова конвенція Ради Європи про ШІ та захист прав людини, демократію та верховенство права, яку підписали США, Британія, країни ЄС. До розробки цієї Конвенції також долучалася і Україна, в подальшому ми її також ратифікуємо», - додав Білик.
Ця Конвенція встановлює правила використання ШІ з дотриманням прав людини та демократичних процесів, вона передбачає запровадження прозорих правил на ринку та відповідальність причетних за їх недотримання, а також містить вимоги до оцінки ризиків, захисту персональних даних, засобів правового захисту у сфері тощо.
«Дія законодавства про використання ШІ поширюється не лише на його розробників. Воно стосується і впроваджувачів - тобто тих, хто користується штучним інтелектом. Це можуть бути дистриб'ютори, які надають доступ до систем, імпортери, які запускають на ринок якусь систему, уповноважені представники продукту, які вводять його в експлуатацію та інші. Тобто сфера регулювання поступово розширюється і нам потрібно на це реагувати», - зазначив експерт.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України ухвалив постанову про запуск Sandbox — інструмента, який дає змогу компаніям пілотувати та розвивати високотехнологічні продукти під наглядом держави.
Штучний інтелект має стати предметом співрегулювання, аби переваги ШІ були більшими за ризики, які можуть виникнути під час його використання.
Таку думку висловила відповідальна секретарка, членкиня Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко під час пресконференції в Укрінформі.
«Ми сподіваємось, що штучний інтелект стане предметом співрегулювання. Тож медіарегулятор і медіа зможуть напрацювати кодекс, який буде стосуватися використання ШІ в медіа. Нам важливо, аби переваги, які дає штучний інтелект, були більшими і якіснішими за ризики, які можуть виникнути під час використання», - сказала вона.
Ніцко зауважила, що сама собою технологія є нейтральною, однак мета її застосування може бути різною. За її словами, особливі виклики постають у період виборів.
«Штучний інтелект можуть використовувати зловмисники з метою дезінформації, створення неправдивих роликів. Наші колеги і суспільства Грузії, Молдови під час останніх виборів вже зіштовхнулися з прикладами впливів, коли були створені за допомогою штучного інтелекту діпфейки, були втручання у виборчі процеси, і про це треба пам'ятати», - зазначила вона.
Фахівчиня також наголосила, що для України імплементація закону про штучний інтелект важлива в контексті євроінтеграції.
Зі свого боку заступниця директора з правових питань Publicis Groupe Ukraine, секретарка Громадської ради при Національній раді, членкиня Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Мінцифрі Олена Андрієнко розповіла про застосування ШІ у рекламі.
«Наша група (Publicis Groupe Ukraine - ред.) проводила окреме дослідження. Ми дивилися на те, наскільки аудиторія знайома з ШІ і як ставиться до використання штучного інтелекту в рекламі. Треба сказати, що серед загальної опитаної аудиторії третина позитивно ставиться до використання ШІ у цій галузі. Зрозуміло, що залежно від віку така оцінка відрізняється. Наприклад, у групі молоді 16-24 роки позитивно ставиться до використання ШІ в рекламі майже половина — 46%, що є дуже великим відсотком», - сказала вона.
Також, згідно з попередніми даними Publicis Groupe Ukraine, 75% українців знають про ШІ, 22% українців використовують ШІ час від часу: 39% це — молодь 16-24 років. Лише 6% українців активно використовують штучний інтелект, 32% опитаних підтримують впровадження ШІ брендами.
Окрім цього, Андрієнко акцентувала на ризиках, які можуть бути в рекламі. Йдеться, зокрема, про неправдивість й антимонопольні порушення, втрату довіри з боку споживача, питання відповідальності, порушення приватності та конфіденційності, імовірність дискримінації.
«Звертаю увагу, що в Законі «Про рекламу» є дві статті, які забороняють використовувати персональні дані дітей для поведінкового маркетингу і профілювання. Уже зараз, використовуючи ті чи інші системи штучного інтелекту при поширенні реклами, ми повинні розуміти, що ми не можемо обробляти дані дітей, а діти - це, відповідно до конвенції про права людини, всі люди, які не досягли 18 років», - зауважила вона.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство економіки України, Мінцифри та Google Україна запустили платформу із безплатними ресурсами для вивчення штучного інтелекту.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
