Ukrainett Plus: як Норвегія посилює роль університетів у повоєнній відбудові України
Організатори: Норвезький інститут урбаністичних та регіональних досліджень (NIBR) Університету ОслоМет - лідер проєкту UKRAINETT+, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна - координатор мережі UKRAINETT+ в Україні, Дослідницька організація Оперативна соціологія (ОперСо) - координатор мережі UKRAINETT+.
Учасники: Одне Осланд (Aadne Aasland) - лідер проєкту UKRAINETT+, професор, старший дослідник Норвезького інституту урбаністичних та регіональних досліджень (NIBR) Університету ОслоМет; Олена Мурадян - координаторка платформи UKRAINETT+ в Україні, декан соціологічного факультету, кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна; Денис Денисенко - політолог, співзасновник ОперСо; Владислав Балійчук - соціолог, керуючий партнер ОперСо, модератор.
Питання до обговорення:
- Чому норвезькі соціологи цікавляться Україною?
- Мета співпраці норвезьких та українських дослідників.
- Чим Україні вигідна співпраця з Норвегією у науково-дослідницькій сфері?
- Актуальність та історія створення науково-дослідницької мережі UKRAINETT+.
- Які напрямки роботи передбачені в рамках діяльності мережі UKRAINETT+?
- Хто може стати партнером мережі UKRAINETT+?
- З чим пов’язаний високий рівень підтримки України у Норвегії?
- Чому норвежці зацікавлені у збільшені допомоги Україні?
- Як соціологічні дослідження сприяють збільшенню міжнародної фінансової підтримки України?
Коротко. Трирічний норвезько-український проєкт UKRAINETT+ має на меті підтримку українських вчених, українських університетів та наукових досліджень в Україні в умовах війни. Головне завдання проєкту — зміцнення норвезько-українського університетського та дослідницького співробітництва. В результаті співпраці університети обох країн зможуть посилити роботу, а також знайти нових партнерів. Для цього проєкт передбачає низку заходів — наукові конференції, спільні семінари на актуальні теми в українському суспільстві, інформаційні бюлетені для органів влади та громадських організацій, а також подкасти та пресконференції, що сприятимуть поширенню актуальних знань про Україну та Норвегію. За задумом лідерів проєкту, ці заходи будуть корисними не лише для самих дослідників, а й для фахівців, які беруть участь у відбудові України. До того ж ці заходи будуть проведені у співпраці українських та норвезьких дослідників.
Формат заходу – офлайн (Зала 2)+онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників медіа: anna@ukrinform.com.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Цьогоріч стартував норвезько-український проєкт UKRAINETT+ для підтримки вчених, університетів та наукових досліджень в Україні в умовах війни.
Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив лідер проєкту UKRAINETT+, професор, старший дослідник Норвезького інституту урбаністичних та регіональних досліджень (NIBR) Університету ОслоМет Одне Осланд.
За його словами, після повномасштабного вторгнення Росії в Норвегії виник великий попит на знання про Україну.
“Разом із колегами з провідних норвезьких установ ми створили норвезьку мережу досліджень України UKRAINETT, і я маю честь керувати нею. Спочатку планували долучити близько 20 дослідників, але інтерес перевищив наші очікування. Сьогодні в мережі — майже 100 дослідників. Її координує Норвезький інститут урбаністичних та регіональних досліджень при університеті Осло Мет”, - розповів Одне Осланд.
Професор додав, що основні завдання і напрямки діяльності мережі UKRAINETT - розвиток досліджень, надання знань про Україну норвезьким політикам, посадовцям, бізнесу та інститутам громадянського суспільства, створення платформи для обговорення досліджень між науковцями, організація щорічної конференції з актуальних тем досліджень України, підтримка українських дослідників, які опинилися в Норвегії через війну тощо.
За словами Осланда, одним з інструментів діяльності мережі є сайт UKRAINETT, також є група у Фейсбуці із понад 360-ма учасниками.
“Ми організували багато відкритих заходів не тільки для учасників мережі, а й для всіх, кому потрібні знання про Україну. Більшість заходів транслюється онлайн. Також підтримуємо тісний діалог із норвезькими політиками і установами, які відповідають за підтримку України”, - зауважив Осланд.
Він акцентував, що UKRAINETT активно сприяє розвитку співпраці у сфері вищої освіти та науки.
“І ми виступили з ініціативою, щоб Норвегія підтримала українські університети та наукові установи як під час, так і після війни, адже вища освіта та наука є ключовими для майбутнього розвитку України. Спочатку працювали переважно на волонтерських засадах. Але на початку року ми отримали фінансування від Норвезької ради досліджень на трирічний проєкт UKRAINETT+, що триватиме до кінця 2026 року”, - додав він.
За його словами, UKRAINETT+ створює більше можливостей для співпраці між норвезькими та українськими університетами. Основними партнерами проєкту є Університету ОслоМет, університет Бергіна, університет Норд, а з українського боку, зокрема, Харківський національний університет імені Каразіна.
“Мережа відкрита для всіх українських університетів та дослідницьких установ, які співпрацюють або раніше співпрацювали з Норвегією. Сьогодні до UKRAINETT+ приєдналися 16 українських установ, і ми плануємо розширюватися. Заплановані ініціативи: створення подкастів українською мовою для поширення отриманих під час співпраці знань; надання інформації щодо результатів наукових досліджень органам влади, громадським організаціям і бізнесу через створення інформаційних бюлетенів та проведення пресконференцій. Запланована організація трьох-чотирьох щорічних наукових семінарів в змішаному чи онлайн-форматах, також випуск україномовного інформаційного бюлетеня”, - розповів Осланд.
Він додав, що українська сторона в межах проєкту організовує конференції, відкриті для українських дослідників. Такі заходи мають відбутися в 2025 році в Бергені, а в 2026-му році - в Осло.
“Ми вражені, як українські дослідники та університети продовжують працювати в умовах війни. Незважаючи на ризики для студентів та викладачів, вони продовжують проводити важливі дослідження, документуючи війну та суспільні зміни. Вважаємо, що їхня підтримка має бути пріоритетом, це важливо як для України, так і для майбутнього Європи”, - додав Осланд.
Як розповіла координаторка платформи UKRAINETT+ в Україні, декан соціологічного факультету, кандидат соціологічних наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Олена Мурадян, серед українських установ, які вже долучилися до проєкту UKRAINETT+, - Львівський національний університет імені Івана Франка, Маріупольський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Ужгородський національний університет, Центр дослідження Росії та ін.
“Щоб доєднатися до мережі, важливо мати норвезького партнера — це будь-який дослідницький університет чи організація. В нашому інформаційному бюлетені зазначені результати взаємодії, наукові проєкти, конференції, публікації, інтерв'ю, заплановані заходи. Харківський національний університет — координуюча установа, та ми відкриті до співпраці”, - наголосила Мурадян.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
