Церква хоче діалогу із суддями та владою - суддя КСУ
На цьому наголосив суддя Конституційного Суду України Петро Стецюк у вівторок під час «круглого столу» в Укрінформі.
"Всеукраїнська рада церков 17 травня прийняла звернення щодо становлення справедливості в Україні. За цією назвою ховається глибока тривога, висловлена представниками Всеукраїнської ради церков як дієвої частини громадянського суспільства України про те, що які би реформи не відбувалися, якщо не буде забезпечено справедливості, майбутнього ні для українського народу, ні для його держави чекати годі. Тому основний акцент звернення на те, що справедливість у державі має бути забезпечена, дієвим механізмом забезпечення справедливості в конституційній державі виступають суди, судді з системою правосуддя", - підкреслив Стецюк.
Він додав, що судді сьогодні, як ніколи, потребують допомоги з боку українського суспільства.
"На сьогодні ніхто, крім українських церков, не зміг або не відважився звернути на цю проблему увагу так, як воно є. Бо за великим рахунком ситуація приблизно така сама, як з армією. Не хоче народ мати свою армію - буде годувати окупанта. Не хоче або не здатний народ мати свої органи державної влади, в тому числі і судові, невідомо, хто прийде і хто що буде робити", - сказав суддя КСУ.
Водночас, за його словами, ця проблема має ще й іншу сторону.
"За тими, хто сьогодні огульно говорить про те, що в нас парламент не такий, в нас Президент не такий, в нас уряд не такий, судді не такі і так далі, - можна побачити і другу сторону медалі. Можна побачити те, що ми називаємо "Старыми песнями о главном" - те, що діє механізм ідеологічного навантаження, що цей народ нездатний мати державу, не здатний мати свої органи влади. І в цій ситуації є надзвичайно важливим звернення Всеукраїнської ради церков до українського суспільства - це рука допомоги до суддівського корпусу про широкий діалог. Цей діалог і зміни, які стають реальністю, створять нам більшу надію на те, що справедливості в нашому житті буде ставати все більше і більше", - зазначив Стецюк.
За його словами, у системі конституційної юрисдикції є дві найважливіші речі, які пробує зробити реформа. Перша - це спроба запровадити конституційну скаргу.
"Конституційна скарга - та річ, яка відсутня на сьогодні в нашій нормативно-правовій системі і рано чи пізно це мало би відбутися. В країнах Центральної Європи, в Польщі, Угорщині, Чехії, важко проходило становлення конституційної скарги, народ довго звикав до відмінності між конституційною і звичайною скаргою. Але цей процес треба пройти. Конституційна скарга - це той інститут, який дозволяє звичайному громадянину звернутися до Конституційного суду, якщо він вважає, що якийсь закон суперечить Конституції. І друга річ, яку пробує зробити ця реформа - вона забирає у Конституційного суду право тлумачити закони. Це право не є природнім для органів конституційної юрисдикції. Воно характерне для перехідного періоду від тоталітарної системи. Як показує практика функціонування Конституційного суду за останніх 20 років, це право тлумачення законів не завжди було найкраще реалізоване різними складами Конституційного суду", - сказав Стецюк.
