Нова Концепція охорони здоров'я: що чекає українців після медреформи?

Минулого тижня колегія та вчена рада Міністерства охорони здоров'я на спільному засіданні ухвалили Концепцію побудови нової національної системи охорони здоров'я.

Які зміни чекають українців у сфері охорони здоров'я та наданні медичних послуг у разі затвердження Концепції Урядом та ії впровадження, розбирався Укрінформ.

Перш за все, за  словами в.о. міністра охорони здоров'я Віктора Шафранського, Концепцією передбачено зміни у системі фінансування сфери охорони здоров'я - від фінансування лікарень, ліжкомісць у лікарнях до фінансування медичної послуги як такої. Це, на переконання в.о. міністра, запустить ланцюгову реакцію і в майбутньому дозволить запровадити страхову медицину, а також суттєво поліпшити якість медобслуговування.

«Тільки після того, як ми змінимо модель фінансування, ми зможемо запустити рушійні механізми, які призведуть до того, що зміняться і якість, і доступність медичної допомоги, зміниться система управління, і доступність до лікарських засобів», - сказав Шафранський.

Пацієнтам нададуть право обирати лікаря, а лікарі будуть зацікавлені в тому, щоб пацієнти були здорові

Раз на рік громадяни зможуть обирати, до якого лікаря вони будуть звертатися  у разі необхідності. При цьому з медичним працівником потрібно буде укласти договір про надання медичних послуг.

Це, на думку, чиновників, повинно суттєво поліпшити якість медичного обслуговування, тому що підвищує відповідальність лікаря за стан свого підопічного.

Таку угоду зможуть укладати не тільки окремі громадяни, а й місцева громада. Це буде вигідно всім сторонам: громадяни обов'язково отримають лікування у разі необхідності,  а лікарю гарантована оплата праці.

З іншого боку, зарплатня лікаря залежатиме не тільки від того, скільки людей доручили йому своє здоров'я, а від того, як він їх лікує.

«Маючи угоду з пацієнтом та закладом охорони здоров'я, легше буде обрахувати, яку кількість пацієнтів прийняв лікар. Від цього буде залежати його заробітна плата, і буде легше контролювати якість, виходячи  з того, що відносини між лікарем та пацієнтом будуть унормовані таким документом», - сказав Шафранський.

Крім того, у відповідності до кількості укладених угод між пацієнтом та лікарем, буде створюватися Національний репозитарій медичної інформації, який міститиме інформацію про кількість пацієнтів, кількість лікарів та закладів охорони здоров'я.

Саме він стане базою, на основі якої працюватиме національний страховик. 

ЗА НЕЖИТЬ ЗАПЛАТИТЬ ДЕРЖАВА, ЗА ОПЕРАЦІЮ ДОВЕДЕТЬСЯ ДОПЛАЧУВАТИ

Впровадження страхової медицини, згідно з Концепцією, планується розпочати з первинної ланки медичної допомоги - сімейних лікарів та екстреної допомоги. Держава визначить мінімальний перелік медичних послуг, на які має право кожен громадянин, та їхню вартість, яку, відповідно, буде покривати страховка.

«На первинній ланці зараз лікується 80% звернень до лікаря, ось ці 80% будуть безкоштовними для пацієнтів», - зазначив Шафранський.

Державним страхуванням буде покриватися також лікування соціально-небезпечних хвороб.

Окремою категорією, яка підпадає під обов'язкове державне страхування, є діти віком до 3 років.

У всіх інших випадках - спеціалізоване лікування, складні або високовартісні хірургічні втручання або специфічна терапія - лікування буде проводитися на основі співоплати.

«Якусь частину буде оплачувати держава, а іншу буде оплачувати або страховий фонд, або приватні страховики. Також у громадянина буде можливість абсолютно легально платити за медичну послугу, яку надає заклад охорони здоров'я", - сказав в.о. міністра охорони здоров'я.

ГОСПІТАЛЬНІ ОКРУГИ

Концепція передбачає і реформування мережі закладів охорони здоров'я через створення так званих госпітальних округів.

Концепція передбачає, що вся високоспеціалізована медична допомога, така як складні операції, спеціалізована терапія, послуги вузькопрофільних спеціалістів, буде сконцентрована в центральній лікарні госпітального округу, яка матиме відповідних фахівців і все необхідне обладнання.

Планується, що така лікарня інтенсивного лікування обслуговуватиме населення в радіусі 60 км. При цьому чітко встановлюється і час, за який пацієнт повинен потрапити до лікувального закладу у разі невідкладної ситуації - 60 хвилин, так звана «золота година».

Лікарня першого рівня буде розрахована на 100 тисяч населення, другого рівня - на 200 тисяч населення.

Зараз Міністерство охорони здоров'я вже завершує визначення меж госпітальних округів у всіх 25 областях України.

Водночас, ця реформа мережі закладів охорони здоров'я, як запевняють у МОЗ , не передбачає скорочення лікарень чи лікарів. Ті центральні районні лікарні, які не стануть центрами госпітального округу, отримають статус лікарень планового або відновлювального лікування, і будуть обслуговувати тих пацієнтів, які не потребують високоспеціалізованного втручання.

«Вони залишаться, їм буде надана можливість перепрофільовуватися, виходячи з їх потреб, з тієї кількості ліжок, які потрібні для лікування, відділень та напрямків лікування», - сказав Шафранський.

ЧИ СТАНУТЬ ДЕШЕВШИМИ ЛІКИ?

Згідно з концепцією, вже в серпні МОЗ планує запровадити принципи референтного ціноутворення на лікарські засоби, які закуповуються за державний кошт.

У МОЗ запевняють, що це дозволить досягти здешевлення цін на ліки, які купує держава, щонайменше на 20%.

Також планується запровадити механізм реімбурсації - відшкодування вартості ліків.

Це дасть пацієнтам  можливість отримувати в аптеках необхідні препарати, а їхню вартість частково або повністю компенсуватимуть держава або страхові компанії.

Згідно з концепцією, планується розпочати  з препаратів для зниження артеріального тиску та інсуліну.

«Пріоритетними будуть ті хвороби, що першочергово впливають на основні показники здоров'я населення - серцево-судинні хвороби та цукровий діабет. Їх лікування на амбулаторному етапі є більш ефективним і менш затратним в економічному плані», - сказав Шафранський.

Після того, як ця модель запрацює, планується включати до неї ліки від інших захворювань, які є дорогими для пересічних громадян.

Відшкодування вартості лікарських засобів проводитиметься згідно з Національного переліку основних лікарських засобів, над яким зараз працює експертна комісія Міністерства охорони здоров'я.

Наталія Молчанова, Укрінформ.