У християн сьогодні - Чистий четвер

У Чистий четвер зранку обов’язково треба було побувати у церкві на літургії святителя Василія Великого і причаститися. Церква цього дня вранці згадує Таємну вечерю Ісуса з учнями, а ввечері – Страсті Христові, Його останні години перед смертю. З вечірньої відправи віряни обережно несли «живий вогонь», або Страсну свічку. Її вважали надзвичайно помічною й запалювали під час молитви, коли виникали якісь життєві негаразди.

У Чистий четвер також випікали паски. В Україні виготовлялося до сорока різних сортів пасок. Паски іноді називали бабами. Вони мали свою технологію виготовлення й випікання. Крім жовтих баб, які пеклися в четвер, були білі – їх випікали у п’ятницю і чорні – суботні. Жовті паски, власне найбільші й найпохідніші, вчинялися з пшеничного борошна на яєчних жовтках. Вони призначалися сонцю і небу, білі – покійникам і повітрю, «щоб не приносили лиха і смерті», чорні – господарям і всім людям, самій родючій землі. При виготовленні пасок дотримувалися різноманітних дійств. Особливо пильнували, коли саджали паски в піч. Усіх, хто був у хаті, просили вийти на двір, «щоб не потривожити пасок». 

Топити піч годилося з тих полін, які відкладалися кожного четверга протягом Великого посту. Підпалювали дрова кількома прутиками свяченої верби. Саджаючи паску на черінь, господиня примовляла: «Свята пасочко, будь велична і красна, як сонце. Хай усі (перераховувалися родичі й члени родини), коли живі, будуть здорові. Щоб діти так швидко й красно росли, як ростеш ти. Світи нам, паско, як світить сонце ясне, щоб хліб на ниві був такий багатий, величний, як ти велична…».