Православні та греко-католики святкують Успіння Пресвятої Богородиці
Про це повідомляє Укрінформ.
Успіння Богородиці - день, коли Діва Марія завершила своє земне життя, а її тіло й душу Ісус Христос забрав на небо. Про те, як довго Божа Мати перебувала на землі після Христового Воскресіння, історичних даних немає, як і про те, де і як Вона померла, оскільки в Євангелії про це також жодної згадки.
Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Вперше його відзначили 431 року в Єрусалимі невдовзі після Собору в Ефесі.
На початку святкування пам'яті Успіння під впливом Єфеського Собору наголошувало передусім на привілеї Богоматеринства Діви Марії і тому мало назву Свято Марії-Богоматері. Тільки від VI століття свято отримує свою теперішню назву - Успіння Пресвятої Богородиці. Як всезагальне свято воно встановлене з 582 року після перемоги візантійського імператора Маврикія над персами.
Успіння Пресвятої Богородиці - друге за значущістю свято православної церкви після Воскресіння Христового. Недарма цей день ще називають Богородичною Пасхою, або «літньою Пасхою». «На безсмертне Твоє Успіння зібралися ми», - співає Церква в першому ж пісноспіві цього великого свята.
Церква називає смерть Богородиці сном, успінням, тому що вона першою серед людей стала безсмертною і душею, і тілом.
Для українців Богородиця здавна була першою Заступницею і Помічницею, Пречистою Владичицею. Саме до неї зверталися за будь-якої потреби (особливо ж у ситуації цілковитої безвиході, й особливо українське жіноцтво і ченці), адже знали: вона, що стояла на Голгофі біля хреста розіп'ятого Сина, вона, що прийняла у своє серце весь біль і все страждання світу - вона зрозуміє, і тому допоможе.
Богородиці присвячували ікони, будували на її честь храми. Зокрема, дві найбільші православні святині України - Київська і Почаївська Лаври - теж присвячені Успінню Богородиці.
У народі Свято Успіння Пресвятої Богородиці ще називають Першою Пречистою. Протягом осені є ще дві Пречистi - 21 вересня і 14 жовтня. А передував святу Успенський піст, який розпочався 14 серпня і тривав два тижні.
З Успіння літо остаточно повертає на осінь; починається «молоде» бабине літо, що триває до 11 вересня. Вважається, якщо в ці дні буде гарна погода, то під час «старого» бабиного літа (починається 11-12 вересня) буде негода.
Для українських селян це пора, коли вони повністю закінчували жнивувати. У Карпатах розпочинався вільний випас худоби. Хто до цього часу не встиг зібрати хліб, то влаштовували колективну «братчину». До Успіння мали бути остаточно зібрані всі фрукти. З цього дня починали сіяти озимину. А ще в народі помітили, що перша Пречиста - останній день, коли відлітають ластівки.
