У МОН роз'яснили, чому довелось змінити підхід до освіти мовами нацменшин

Про це йдеться в офіційному роз'ясненні Міністерства освіти та науки, яке є у розпорядженні Укрінформу.

«Ухвалені зміни відповідають Конституції України і рішенню Конституційного суду від 14 грудня 1999 року у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України... Вперше за історію незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою у державних та комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин. ...При ухваленні Закону України «Про освіту» Верховна Рада України виходила з конституційних положень про забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також про гарантування вільного розвитку і використання мов національних меншин України», - йдеться у коментарі відомства. 

У міністерстві наголосили, що останніми роками спостерігається стійка тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Так наприклад, у 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Загалом же у 2016 році 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншин і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

«Такі тенденції призводять до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах. Позбавлення їх можливості вступу до вищих навчальних закладів погіршує їхні шанси на успішну кар'єру, призводить до неможливості їхнього вступу, наприклад, на державну службу чи обіймання ними інших важливих посад в органах місцевого самоврядування, органах державної влади тощо», - наголошують у МОН.

На сьогодні, згідно з офіційною статистикою, в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах українська мова вивчається винятково як предмет.

Закон «Про освіту» передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вереня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї нацменшини.

Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада України 255-ма голосами ухвалила новий Закон України «Про освіту». Серед інших питань законом врегульовується питання мови освіти. 

Як відомо, протест з приводу прийняття Закону «Про освіту» висловили офіційні органи Угорщини, Румунії, Польщі та Молдови.

Також, за повідомленнями ЗМІ, Угорщина заявила про намір блокувати ініціативи України в міжнародних організаціях. Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну переглянути закон про освіту в частині, що стосується мов навчання представників національних меншин. Зокрема, він наголосив, що введення в дію нового закону про освіту несе ризик скасування системи освіти рідною мовою для представників етнокультурних меншин в Україні.