Гриневич про мовний закон: Готові надати спірну статтю для експертизи Ради Європи
Про це у п'ятницю, 15 вересня, за підсумками зустрічі з представниками дипломатичних місій сказала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ми обговорили з послами ситуацію, дали роз'яснення, і дійшли висновку: по-перше, ми готові до Ради Європи надати цю статтю закону для експертизи. Ця стаття не порушує тих міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна. Ми переконані, що на даному етапі розвитку нашої держави і зважаючи на розширення освітніх прав дітей з національних меншин, ми робимо крок, щоб розширити використання української державної мови в системі освіти", - сказала Гриневич.
За її словами, українська сторона готова працювати в спільних робочих групах та проводити консультації з мовного питання з країнами-партнерами.
Гриневич зауважила, що поки невідомо скільки триватиме експертиза, але це не має впливати на процеси реформ в Україні. Вона додала, що українська сторона буде наполягати на поточній редакції статті закону.
Як повідомила міністр, пропозиція провести експертизу була надана на зустрічі представником Ради Європи. Водночас українська сторона, за її словами, наполягатиме на проведенні відкритих консультацій з цього питання.
Гриневич наголосила, що в Україні налічується більше 400 тисяч дітей представників національних меншин, в той же час більше 90/% з них - це представники російської спільноти в Україна, які навчаються в школах с російською мовою викладання.
На зустрічі були присутні представники 11 країн, Ради Європи, ОБСЄ.
Як повідомляв Укрінформ, 5 вересня Верховна Рада 255-ма голосами ухвалила Закон "Про освіту", який, зокрема, врегульовує питання мови в освіті.
Закон "Про освіту" передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.
З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.
Протест з приводу ухвалення цього закону висловили офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні.
Як повідомлялося, міністри закордонних справ Болгарії, Румунії, Греції та Угорщини звернулися з листом до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, а також генсека Ради Європи Торбьйорна Ягланда та Верховного комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заннієру, в якому закликали Україну не вводити мовні обмеження на освіту рідною мовою.
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман доручив очільникам Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти і науки України спільно з керівництвом Комітету Верховної Ради України з питань освіти зустрітися з послами країн ЄС та роз'яснити їм деякі положення нового Закону "Про освіту" в питаннях використанням мов національних меншин.
