У жовтні виповнюється півроку, як за ініціативи уряду в Україні стартувала програма «Доступні ліки». На самому початку чиновники наголошували, що її метою є не просто забезпечення незаможних верств населення доступом до ліків, планка ставилася вища: забезпечивши цей доступ, відповідно знизити смертність та ускладнення від захворювань.
Для проекту обрали три групи захворювання – серцево-судинні, через які помирає найбільше українців, цукровий діабет II типу та бронхіальну астму.
Наразі за даними МОЗ за півроку в проект увійшли 6,5 тисячі аптек, пацієнти вже використали понад 6,5 млн рецептів. Побільшало і фармвиробників, які погодилися включити свої препарати до програми за референтною ціною. Відтак на початку програми у квітні в переліку значилося 157 препаратів, тепер – 198. Причому в самому міністерстві особливо наголошують, що програма «Доступні ліки» – добровільна і для аптек, і для фармвиробників.
Але головним все ж таки чиновники називають те, що пацієнти почали більше звертатися до лікарів, а саме це і сприяє профілактиці захворювань. На чому власне у всі часи наголошували саме лікарі.
Про те, наскільки вдалося реалізувати проект «Доступні ліки», Укрінформ поспілкувався з заступником міністра охорони здоров'я Романом Іликом.
ДОСТУПНІ ЛІКИ – ДОВІРА ДО ЛІКАРІВ І АЛЬТЕРНАТИВА GOOGLE-ТЕРАПІЇ
- Романе Романовичу, програма «Доступні ліки» діє вже півроку. Як загалом ви можете оцінити ії?
- Це одна з вдалих політик, розроблених Міністерством охорони здоров'я. Кабмін дав їй життя та вивів у розряд урядової програми. Тому її позитивну динаміку та результат ми можемо бачити у реальному часі.
9 із 10 українців її підтримують. Про це свідчать різні соціологічні дослідження, які проводили різні соціологічні компанії, цікавлячись думкою громадян про охорону здоров'я.
Сам формат доступності ліків, і можливість отримувати їх безкоштовно чи з невеликою доплатою – є дуже актуальним для українців. Також позитивно сприймається і формат, в якому втілена програма: це добровільний проект.
Пацієнти самостійно вирішують – брати участь у програмі чи ні, отримувати безкоштовні ліки чи з невеликою доплатою. Добровільний вибір є і у фармвиробників. Вони самостійно приймають рішення: чи виходити на ринок України з препаратами за ціною, яку держава вважає справедливою та економічно доцільною, так званою референтною, та бути у переліку «Доступні ліки», чи залишати свою високу ціну і не бути доступними для людей у програмі реімбурсації. Так само є добровільний вибір і у аптек.
І ми бачимо, що громадянська позиція є у кожної зі сторін. Доступ до здоров'я українцям прагнуть дати і фармвиробники, і дистриб'ютори, і аптеки. На сьогодні фактор добровільної участі, в умовах сформованої політики урядової програми, працює, на мій погляд, дуже добре.
Хронічних хворих програма «Доступні ліки» спонукає навідуватися до сімейного лікаря щонайменше раз на 3 місяці
- За якими критеріями ви оцінюєте цю успішність?
- Є три головних критерії. Перший – кількість хворих, які звертаються до лікарів за трьома групами захворювань, по яких відбувається відшкодування вартості лікарських засобів (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет II типу та бронхіальна астма), зросла практично втричі. В контексті великої реформи галузі, це свідчить про те, що ми намагаємося повернути довіру до лікарів.
Другий критерій: попередження самолікування та ускладнень від нього.
За даними дослідження проекту USAID, ще до березня цього року майже 70% хворих в Україні займалися самолікуванням. А саме самолікування та Google-терапія є однією з головних причин ускладнень, інвалідності та високих показників смертності в країні.
Алгоритм роботи програми змінює цю тенденцію. Бо для того, щоб отримати рецепт, необхідно як мінімум звернутися до сімейного лікаря. Це підштовхує пацієнтів відвідувати медиків частіше. Якщо ж люди приходять до спеціаліста вчасно, то їх і обстежують, і лікують також вчасно, попереджаючи можливі ускладнення від хвороб.
Близько 50% лікарських засобів, які споживають українці, не є життєво необхідними
Хронічних хворих програма спонукає навідуватися до сімейного лікаря щонайменше раз на 3 місяці. Це дає можливість лікарю своєчасно корегувати призначення в ході лікування і виписувати ліки вперед на 3 місяці.
Третє, що дуже важливо, – це ринок лікарських засобів та їх споживання українцями. Ми знаємо про сумну статистику: не менше 50% лікарських засобів, які споживають українці, не є життєво необхідними. І це при тому, що доходи українців не співвідносяться з цінами на препарати. На сьогодні, споживання лікарських засобів, яке є в рамках програми «Доступні ліки», зросло практично у 2,5 раза. А це саме ті ліки, ті діючі речовини, які українцям насправді потрібні – їх рекомендують експерти, в тому числі й ВООЗ.
- На самому початку цієї програми були закиди і від лікарів, і від самих пацієнтів, що в переліку ліків могли б бути інші препарати.
- За умовами програми ліки виписуються за міжнародними непатентованими назвами, і ми рекомендували лише ті, клінічна ефективність яких доведена, а діюча речовина – є життєво необхідною для лікування захворювань, що внесені у програму. Нагадаю, йдеться про ліки від найпоширеніших хвороб, що добре лікуються на амбулаторному рівні: серцево-судинних, діабету II типу і астми.
Ті лікарські засоби, молекули яких не внесено в перелік програми, люди можуть споживати, купуючи їх за власний кошт. Це їхнє право, і ми не позбавляємо їх такої можливості.
Та список може і буде розширюватися. Фармвиробники можуть подати заявку і увійти зі своїми препаратами до програми. Якщо хтось із виробників не погодився бути присутнім у програмі, то це питання до самого виробника – чому він не хоче за цінами, які держава встановила як граничні в Україні, входити в цей проект.
Але все не так категорично. Позитив ми маємо і в розширенні списку виробників. Нині у програмі «Доступні ліки» беруть участь понад 40 різних фармкомпаній, 23 з них – із країн ЄС. Це свідчить про те, що не тільки вітчизняні фармвиробники, а й світові зацікавлені в такому діалозі, в таких правилах і ринковому підході формування політики, яка реалізовуються в рамках програми.
До речі, комбіновані препарати також можуть долучитися до програми, якщо фармвиробники погодяться надавати їх по референтній ціні, яка встановлена в Україні.
Раз на півроку ми формуємо новий перелік препаратів програми, і всі бажаючі можуть подавати свої заявки, кожна з них розглядається. Тому кількість препаратів у переліку постійно збільшується: раніше їх було 157, зараз вже 198.
Ми сподіваємося, що до програми долучатиметься якомога більше виробників, і вона все більше і більше розширюватиме арсенал ліків. Це важливо перш за все для пацієнтів. Уже сьогодні понад 30 препаратів держава оплачує повністю, і пацієнти отримують їх безкоштовно. Раніше таких препаратів було 23. Це означає, що більше людей зможуть отримувати ліки без доплати. Хоча стосовно деяких препаратів доплата є символічною – 1, 2 або 3 грн.
В УКРАЇНІ 15 ГРУП ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКІ Є ПРІОРИТЕТНИМИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ
- Зважаючи на статистику виписаних рецептів, пацієнтів вдалося переконати в дієвості цієї програми?
- Ми можемо констатувати, що у зв'язку з дією програми кількість хворих у лікаря збільшилася. Як правило це хронічно хворі, які вже були на обліку раніше, і повторно з'явилися через якийсь проміжок часу. Звичайно фіксуються і нові випадки – достовірну статистику ми зможемо дати за підсумком року.
У пацієнта завжди є вибір - або вчасно лікуватися від хвороби, або лікувати ії наслідки
Залежно від регіону, у три рази більше хворих на ці три групи захворювань стали частіше приходити до лікарів. За данними соціологічних опитувань, за кілька місяців дії програми навантаження на лікаря первинної ланки зросло на 10%. І це добре. Тому що у людей, окрім одного захворювання, що є у програмі, можуть бути ще й інші хвороби, які потребують уваги лікаря.
Щодо переконання пацієнтів. Перед хворим завжди постає вибір: або приймати систематично ліки, або лікувати серйозні ускладнення у стаціонарі з оперативним втручанням. А це не лише різна ціна питання, це й різний рівень ризику збереження життя.
Для прикладу. Якщо своєчасно не лікувати гіпертонічну хворобу дійсно потрібними та ефективними лікарськими засобами, вона може призвести до ускладнень: інфаркту, інсульту, аневризму аорти, тощо. Ці патології ведуть до операцій на серці. Враховуючи складність оперативного втручання, вартість розхідних матеріалів і медикаментів, ціна однієї кардіооперації коливається від 35 до 100 тисяч гривень і більше. Натомість вартість ефективних препаратів національного виробництва, які попереджують ускладнення та підтримують здоров'я хронічного хворого на гіпертонію, коливається у межах 60-150 гривень на місяць.
При такому сценарії виникає дуже проста дилема: або хворий приймає ліки, які умовно коштують 150 грн на місяць, або обирає складніший шлях – лікування ускладнень, які розвиваються внаслідок того, що він не контролює своє здоров'я.
Однією з найбільших проблем була доступність ліків: як фізична – відсутність їх в аптеках, так і економічна – коли пацієнт не мав грошей, щоб придбати необхідні препарати. Зараз такий доступ є. І тут виникає відповідальність вже самого пацієнта. Лише він обирає – чи рухатися у напрямку попередження своїх ускладнень, чи лікувати пізніше вже наслідки. Усвідомлення – вже справа рук самого пацієнта.
- МОЗ уже анонсував, що до програми будуть включені інші групи захворювань. Які саме, вже визначено?
- При виборі нових груп захворювань ми спираємося на кілька принципів. Перше – це повинні бути ті захворювання, які визначені в Україні як пріоритетні.
Друге – такі захворювання, які можуть результативно лікувати на амбулаторному рівні. Для лікування цих захворювань завжди будуть визначені ті діючі речовини, які є ефективними, мають доказову базу і які рекомендує ВООЗ.
Третє – рецепт на ліки від цих захворювань завжди буде виписуватися за діючою речовиною, яка є у складі препаратів багатьох виробників. І це не може бути пов'язано з якимись конкретними комерційними назвами ліків, чи конкретними фармвиробниками.
Четверте – держава завжди буде відшкодовувати вартість препарату по найменшій ціні, яку пропонує виробник.
І, наостанок – що у цьому випадку важливо: у хворого і в цьому питанні завжди є вибір. Він може обрати по найменшій ціні безкоштовний препарат, або з невеликою доплатою обрати препарат іншого виробника, якщо він, наприклад, вже лікувався ним і бачить від нього ефект.
До програми «Доступні ліки» на 2018 рік мають увійти захворювання щитовидної залози, анемічні стани та ревматоїдний артрит
Стосовно розширення нозологій програми. Окрім серцево-судинних, у нас пріоритетних захворювань ще як мінімум 15 груп. Вони визначені експертним комітетом, який надає рекомендації Міністерству. Це в першу чергу захворювання органів дихання (окрім бронхіальної астми, яка вже є в програмі), інфекційні захворювання, ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатити, захворювання шкіри, суглобів, депресивні стани. Це загалом чіткий перелік того, на що частіше хворіють українці. І от власне серед них є ті захворювання, які добре лікуються на амбулаторному рівні сімейним лікарем чи педіатром, коли не потрібно хворого госпіталізувати до лікарні та тримати його там тривалий період.
Зараз ми опрацьовуємо два-три напрямки. Найближчим часом вже внесемо цю пропозицію на розгляд Кабінету міністрів. Якщо її буде акцептовано, то відповідно ці захворювання увійдуть до програми «Доступні ліки» на 2018 рік. Для вас ексклюзивно повідомлю – це захворювання щитовидної залози, анемічні стани та ревматоїдний артрит.
- Зараз тривають закупівлі ліків для лікування і гепатиту, й туберкульозу, і для ВІЛ/СНІДУ. Ці захворювання також можуть бути включені в програму реімбурсації?
- В перспективі – так. Ми будемо додавати до програми «Доступні ліки» крок за кроком усі ці захворювання. Не тільки ті, що сьогодні є в державних програмах, а й ті, що входять до державних пріоритетів. Держава повинна першочергово витрачати кошти платників податків саме на ці захворювання і витрачати їх максимально раціонально.
Зараз через міжнародні організації закуповуємо ліки для хворих щонайменше по 40 напрямках різних нозологічних груп. В майбутньому лікування частини цих захворювань, які добре лікуються на амбулаторному рівні, буде відшкодовуватися саме через проект «Доступні ліки».
Все, що потребує стаціонарного лікування, буде працювати за іншою політикою, яку ми розробили і поступово впроваджуватимемо. На рівні стаціонару лікування буде проводитися лікарськими засобами, які будуть входити до короткого списку ліків з оновленого Національного переліку ліків. Наразі держава тут також визначає повний пакет того, що кожен з українців повинен отримати гарантовано і безкоштовно.
- В проекті бюджету на «Доступні ліки» закладено 1 млрд. Це з урахуванням нових нозологій?
- Ми розраховуємо вкластися в ті кошти, які закладені в цей проект бюджету. І з цього приводу маємо добрий оптимізм, оскільки бачимо, що з 700 млн грн, які були виділені на цей рік, використано практично половина. Тобто є очевидний резерв. Але нагадаю, що програма почала працювати з квітня. І проект поступово набирав обертів і в частині залучення аптек, і в частині розуміння пацієнтами самої програми та її можливостей. Ми сподіваємося на те, що вона й далі буде набирати обертів, і за рахунок цього мільярду гривень ми на 100% забезпечимо хворих ліками за тими нозологіями, які будуть включені в програму, і за тими, що вже в ній присутні.
ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ПОВЕРНУТИ ЦЮ ДОВІРУ, ЗНАДОБИВСЯ ПЕВНИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ
- Які найбільші проблеми виявилися в ході реалізації програми? Наприклад, на початку програми були сумніви, що держава розрахується за ліки.
Ахіллесовою п'ятою нашої програми був розрахунок з аптеками за надані послуги
- Перш за все хочу наголосити, що політика програми передбачає участь у ній на добровільних засадах. Так, ахіллесовою п'ятою нашої програми був розрахунок з аптеками за надані послуги. Ми стартували в непростих умовах, довіра до таких проектів була підірвана попередніми програмами, коли з аптечними закладами не розрахувалися до кінця за ті лікарські засоби, які вони надали. Тому для того, щоб повернути цю довіру, знадобився певний проміжок часу. Коли всі побачили, що кошти на цю програму передбачені окремою статтею, надійшли в усі регіони, присутні на рахунках та реально отримали перші відшкодування – з аптеками стало легше.
На сьогодні ми можемо констатувати, що затримок по виплатах немає. Минулого тижня ми зустрічалися і з представниками Фармацевтичної палати та інших аптечних асоціацій, і вони відверто заявили, що жодних проблем із виплатами по ліках, за винятком технічних помилок, немає. І це дуже важливо, ми цю проблему моніторимо.
Кожні 15 днів, кожен аптечний заклад подає звіт – і протягом 5 днів в межах жорсткого таймінгу держава з ним розраховується. Якщо немає жодних підстав, щоб не виплачувати кошти, аптеки мають широкі повноваження вимагати цю оплату, в тому числі й із застосуванням штрафних санкцій.
У більшості країн світу, в тому числі й у країнах Східної Європи, участь аптек у програмі реімбурсації є обов'язковою
Ще одне з прогресивних нововведень проекту – кошти фактично доходять до кінцевого розпорядника, пункту первинної допомоги, з яким аптека укладає договір. Тобто сьогодні не чиновник на рівні області чи міста вирішує питання – з ким заключати угоду та з ким працювати. Кошти в рамках децентралізації максимально спущені до медичного закладу, в якому надається допомога. Це дає можливість медичному закладу заключити угоди навіть із тими аптеками, які є на його території чи поряд із ним, щоб пацієнту було зручніше отримувати препарати. Так би мовити, недалеко від лікаря.
- Як ви оцінюєте, 6,5 тисячі аптек у програмі – цього достатньо, щоб програма ефективно охоплювала населення?
Кожна третя аптека в Україні вже бере участь у програмі «Доступні ліки»
- Загалом аптек в країні близько 18 тисяч. Тобто кожна третя аптека вже бере участь у програмі. Я вважаю, це дуже добрий показник. Враховуючи, що участь у програмі реімбурсації ліків не примусова, а добровільна. Натомість у більшості країн світу, в тому числі й у країнах Східної Європи, участь аптек у програмі реімбурсації є обов'язковою. Так само, як і подібний список ліків, які кожна аптека зобов'язана мати в наявності.
- Часто постає питання про доступ до програми людям з невеликих сіл, де, наприклад, немає аптеки...
Навіть у маленьких селах, де немає аптеки, «Доступні ліки» мають усі можливості для роботи
- Якщо є фельдшерсько-акушерський пункт, то він має право заключити угоду з ліцензованим аптечним закладом, отримати ліки наперед і видавати їх хворим. Пізніше фельдшер готує та подає звітність до аптеки за рецептами, які виписав, а аптечний заклад отримує кошти. Ця модель роботи врегульована відповідними нормативно-правовими актами. Тобто, навіть у маленькому селі, де немає аптеки, «Доступні ліки» мають усі можливості для роботи.
- Стосовно наявності ліків із переліку програми в аптеках. Чи вдалося подолати таку проблему, коли пацієнтам з уже виписаними рецептами доводилося чекати, доки в аптеці з'являться необхідні їм препарати?
- Зараз ми менше чуємо про дефектуру (відсутність в аптеці необхідного медикаменту – ред.). Фармвиробники насправді зацікавлені якнайбільше задовольнити попит людей. Кожен із них розуміє, якщо попит на його лікарський засіб є, то його потрібно якнайшвидше доставити в аптечний заклад. Насправді тут стимулів не треба створювати, а потрібно створити умови, щоб не було перешкод.
Важливим є також питання добросовісної конкуренції. Той аптечний заклад, який бере участь у програмі, і той, який не бере – повинні продавати один і той самий препарат за однаковою ціною. Ціна є фіксована державою, так само як є фіксованими всі націнки, надбавки, які стосуються аптечних закладів і дистриб'юторів. Ті аптеки, що долучилися до програми, цих правил дотримуються, бо інакше не отримають відшкодування. З тими аптеками, що не долучилися до програми, трапляється й інакше. Цей момент нам важко контролювати. Аптеки користуються тим, що вже другий рік поспіль накладено мораторії на перевірки. І ні Державна служба лікарських засобів, ні Держспоживчслужба, що перевіряють якість і ціну препаратів, не мають можливості належно влаштовувати перевірку цих фактів. Допоки діє мораторій, вони мають не лише погоджувати ці перевірки з Державною регуляторною службою, а й за 10 днів повідомляти власнику про те, що така перевірка буде.
- З огляду на це, МОЗ буде ініціювати, наприклад, відміну цього мораторію хоча б на перевірку аптечних закладів?
- Про це говорить і Міністерство, і Держлікслужба, яка безпосередньо має повноваження здійснювати контроль за обігом лікарських засобів, присутніх на українському ринку. Тому я думаю, що це справа часу. Необхідні відповідні зміни до закону, який повинен бути прийнятий. Підзаконним актом, на жаль, таке питання врегулювати неможливо.
Справа не в перевірці, контролі-держрегуляції. Справа в свідомості усіх стейкхолдерів. Якщо хочемо якісного життя, збільшення середньоочікуваної тривалості хоча б до показників ЄС, а це майже 81 рік, – маємо змінювати свою свідомість. І це вже справа кожного із нас зокрема.
Наталія Молчанова, Київ.
Фото: Овсяннікова Юлія