Три роки після реформи поліції: чому приходить розчарування

Коли два з лишком роки тому, в липні 2015 року, в Україні розпочалася реформа поліції, суспільство зустріло її з рівнем позитиву, який зашкалював. Молоді хлопці і дівчата в чорних одностроях, що робили їх так обнадійливо схожими на американських «копів», користувались колосальним кредитом довіри. Критики і сумнівів ми і чути не хотіли: не чіпайте, не заважайте, не демотивовуйте! На цій хвилі ми досить довго справді багато чого не помічали, що не вкладалося в загальну установку але воно відкладалося в пам’яті: так і не пояснена відставка Хатії Деканоїдзе – двигуна реформи, дивні призначення «культуристів-соціалістів», бідкання на тему, що «професіоналів звільнили, а ці – нічого не вміють» - і, на цій хвилі - поновлення через переатестацію, або через суд «старих ментів»...

І тим не менше, ще на початку цьогорічної весни рівень довіри до поліції становив від 43,5% до 53%. Тобто тоді українці підтримували поліцію більше, ніж Президента, уряд чи Верховну Раду разом узятих. Їм під час квітневого опитування довіряли 22%, 12,8% та 9% громадян відповідно (за даними опитування Центру Разумкова). Лише цікаво: а як би цей рейтинг виглядав зараз, на фоні подій останнього місяця у Києві, в Одесі… У суспільства накопичилося до поліції чимало запитань і дуже сумно, що ця феноменальна для нашого суспільства довіра до поліції таки серйозно зменшується...

Днями стало відомо, що невідомі ПОВТОРНО, протягом одного місяця залили цементом Вічний вогонь у парку Слави в центрі Києва. Звісно, передбачити всі злочини не може жодна поліція світу, але покарати винних і що також важливо – запобігти повторенню злочину – це вже прямий обов’язок правоохоронців. Такий само, до речі, як і інформування громадськості про перебіг розслідування. У тій же Франції чи США речники поліції постійно працюють з журналістами, інформуючи через них суспільство про те, як проходить слідство, звісно, не розкриваючи принципових речей, що могло б зашкодити розслідуванню, але й не відбуваючись від преси та громадськості знущальницькими по суті загальниками. Адже у нас, зазвичай, можна дізнатися тільки про те, що «йде слідство», а через тиждень - те саме - «йде слідство», а за місяць воно «заходить» кудись туди, де про нього благополучно забувають…

Цей, повторний випадок плюндрування меморіалу, факт, який уже використовують наші вороги, став приводом для того, щоб принаймні показати цю нашу «виставку свіжих претензій» до поліції, яка нібито реформувалася.

1. «Серійний» вандалізм у самому центрі столиці

Отож, у понеділок, 20 листопада, о сьомій ранку столичну поліцію повідомили про те, що Вічний вогонь залили цементом. Ніяких подробиць не розкривається – традиційно відомо лише те, що «слідчі встановлюють усі обставини події та осіб, причетних до неї».

Можливо, цей інцидент сприймався б інакше, якби був одиничним. Але ж нагадуємо: рівно два тижні тому у ніч із 6 на 7 листопада на цьому ж місці сталося те саме – невідомі залили Вічний вогонь вісьмома відрами цементного розчину. Тобто виходить, що протягом двох тижнів у самісінькому центрі столиці можна без перешкод повторити один і той же злочин?

Але це ще далеко не все. Півтора місяці тому, 5 жовтня, не те, що у центрі столиці, а взагалі, у її серці, в кількох метрах від Майдану, на алеї Героїв Небесної сотні, було потрощено пам’ятник загиблому герою. Тоді, щоправда, вандала, який сам хотів, щоб його і те, що він зробив, помітили - затримали перехожі і передали поліції, а згодом суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 320 тисяч гривень застави. (До речі, жодної інформації, як іде те слідство, теж немає). І тут факт залишається фактом: чи не надто часто в центрі столиці можна вчиняти акти вандалізму?

Олег Єльцов, засновник сайту «Україна кримінальна», висловив свою думку щодо інцидентів з Вічним вогнем: «Хоча за законом охорона для таких об’єктів не передбачена, але безумовно, існують відомчі інструкції, в яких передбачається, що якщо є потенційна загроза таким же дій на місці злочину, то поліція має на це реагувати і посилено наглядати. Тому конкретно цей випадок – свідчення нефаховості нашої правоохоронної системи».

2. Одеса: побоїще в міському саду, або Де номери на шоломах?

Суботні події в Одесі також викликали гострі запитання до поліції. Тоді до учасників мирного мітингу, які виступали проти забудови міського саду, була застосована сила і це зафіксовано на відео - одеситів били по головах, ключицях і спинах дубинками і травили сльозогінним газом (Див. відео нижче). Одеські блогери звернули увагу на те, що у поліцейських були відсутні номери на шоломах, які мають ідентифікувати працівників відомства, що є прямим порушенням закону про національну поліцію (за законом, номер нагрудного знака додатково зазначається на однострої і на шоломі таким чином, щоб його було можливо прочитати або зафіксувати за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли такі поліцейські відповідно до рішень уповноважених осіб поліції виконують завдання в режимі секретності – Ред.). Відтак блогери поліцейських і назвали «невідомими у формі поліції», а журналіст і керівник одеського кризового медіа-центру Олена Балаба, окрім інших порушень, зафіксувала, що на відео, знятому з місця подій, можна побачити, як «на законну вимогу громадянина невідома особа у формі поліції не називає свій номер, емоційно показуючи своє відношення до громадянина».

Реакція ж поліції на цю сутичку, м’яко кажучи, розчарувала - на сайті Нацполіції з’явилося небагатослівне повідомлення про те, що жоден з учасників акції не постраждав, а натомість травмовано 6 поліцейських, а начальник поліції Одеської області Дмитро Головін отримав травму голови. На сайті досі нема жодного спростування чи підтвердження слів активістів про те, що на місці сутички були «невідомі у формі поліції» і вони лупили людей з порушенням всіх можливих законів про права і обов’язки правоохоронців.

3. Інформування суспільства поліцією – критики не витримує

Про те, як «оновлена» поліція інформує про свою роботу, треба сказати окремо.  По-перше, з моменту створення Нацполіції і дотепер сайт працює в тимчасовому режимі, а це означає, що у поліції чомусь досі немає постійної платформи, аби виконувати одну з основних функцій - інформування суспільства щодо підтримання публічного порядку.

По-друге, викликає питання глибина наповнення самого сайту відомства – про резонансні злочини подробиць небагато, натомість дріб’язковим приділено більше уваги. Про ту ж одеську історію дано куцу замітку у той же день, 18 жовтня, де в кількох реченнях – те саме, загальновідоме, що, як з’ясувалося, не відповідає дійсності. Жодної реакції на інформацію, яка була поширена пізніше, - немає. Тобто стосовно згаданого відео з побоями учасників акції, відсутності номерів на шоломах тощо – Нацполіції нема чого сказати громадськості.

І, по-третє, деякі регіональні сайти правоохоронців – не любительські, а цілком офіційні - оновлюються дуже рідко. Таке не можна назвати інформуванням в принципі. Приміром, сайт поліції в Сумській області востаннє наповнювався 3 жовтня, а до цього – 19 липня

4. Смертельна п’яна ДТП за участю «свіжопереатестованого» заступника начальника Сервісного центру МВС

Увечері 13 листопада в Києві сталася ДТП  на перетині вулиць Стеценка і Туполєва за участю заступника начальника територіального сервісного центру МВС України (раніше МРЕВ) Володимира Найди, який вилетів на своєму авто на зустрічну смугу. Внаслідок ДТП загинула одна людина, а ще одна постраждала. Учора стали відомі результати експертизи – у крові Володимира Найди було виявлено 2,69 проміле алкоголю, що перевищує допустиму норму в 14 разів і межує з алкогольним отруєнням.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк ще в день аварії  написав, що «позиція МВС, керівника Сервісних центрів МВС Владислава Криклія і співробітників Нацполіції чітка і безкомпромісна – (винуватець – ред.) буде відповідати за всією суворістю закону». Але як справедливо зауважив волонтер Роман Синіцин, Найда працював заступником начальника МРЕВ-3 ще за влади Януковича і «дивним чином пройшов атестацію, і зараз в системі нової поліції працює в оновленому і реформованому сервісному центрі».

Цей випадок – підтвердження того, що покладатися на «переатестацію» в органи МВС не випадає. Знову «переатестовувати» їх, чи що?

5. Після кривавої аварії на Героїв Дніпра зупинка захаращена автомобілями

А от - ще про організацію автомобільного руху. Криваву аварію на Героїв Дніпра, коли маршрутне таксі розчавило двох людей, жителі столиці ще не забули. Тоді, на початку листопада, кияни звертали увагу на те, що такого жахливого інциденту не сталося б, якби зупинка та проїжджа частина поруч з нею не були зайняті маршрутками, а особливо легковими автомобілями, які паркуються там попри правила.

Показово, що кореспондент Укрінформу побувавши на місці інциденту на четвертий день, зафіксував, що нічого не змінилося: в першому ряді впритул до зупинки громадського транспорту, де паркування заборонено, знову стояли авто. Але патрульна поліція, яка проїжджала кілька разів повз зупинку, порушників не чіпала. Мабуть, зайве й казати, що на місці страшної аварії нічого не змінилося й сьогодні...

Замість висновку

Засновник сайту «Україна кримінальна» Олег Єльцов підтвердив наші спостереження у тому, що оновлена поліція в реальності не запрацювала, хоч і реформується вже третій рік, і підсумував це так: «Це величезна проблема правоохоронних органів, очолюваних Арсеном Аваковим, який отримав у руки страшенного монстра МВС, до якого увійшло багато структур, але  в мене склалося враження, що він не знає, що з цим монстром робити. Принаймні поліція зараз «беззуба», ми витрачаємо грандіозні кошти на її утримання, але в нас постійно лунають вибухи, вчиняються замахи по країні, причому без покарання для їхніх виконавців. Держава зараз дуже послаблена і, на мою думку, це велика загроза для України».

Юлія Горбань, Київ