Батьківський комітет: не грошима єдиними
Днями поширення інформації про нібито скасування батьківських комітетів викликало широкий суспільний резонанс. Невдовзі з'ясувалося, що ця інформація виявилася фейковою (у школах продовжують існувати органи громадського самоврядування, яким і є батьківський комітет) Причина чуток: наказ, який підписала міністр освіти 21 грудня 2017 року про втрату чинності застарілого Наказу від 2 червня 2004 року №440 — "Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)". У МОН пояснили, що у межах своїх законних повноважень міністерство “не мало і не має стосунку до створення чи нестворення в закладах загальної середньої освіти органів батьківського самоврядування (батьківських комітетів)”. Повноваження органів громадського самоврядування, якими є батьківські комітети, визначені у 28-й та 70-й статтях “Закону про освіту”, прийнятого 5 вересня 2017 року. Нині в МОН готується новий Закон про середню освіту, і БК будуть регулюватися по-новому. А поки що – все залишається, як було.
Утім через суспільну стурбованість щодо можливого скасування БК стало зрозуміло, наскільки він є важливим органом. Відтак Укрінформ дізнавався детальніше, які сьогодні існують претензії до батьківських комітетів, як можна поліпшити їхню роботу та яких змін у роботі батьківського самоврядування чекати в майбутньому.
Кому він потрібний, такий БК?
Нині батьківські комітети займаються переважно матеріально-організаційною роботою – збирають кошти на екскурсії, випускні, ремонти класу і школи, вирішують, які закупити меблі і що подарувати вчителям на традиційні свята - 1 вересня, День учителя, 8 березня тощо. Тобто усім тим, на що дійсно не вистачає часу вчителям і чим вони по суті не повинні займатися. При цьому долучатися до такої роботи можуть та й хочуть далеко не всі батьки, адже по-перше, на це потрібен вільний час, якого у переважної більшості дорослих просто немає, по-друге, не у кожного є до цього хист, а по-третє – мало хто хоче брати на себе додаткову відповідальність за витрату зібраних коштів. Додамо, що до роботи батьківських комітетів завжди накопичується чимало неприємних запитань.
Експерт програми "Освіта" аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Микола Скиба говорить, що не всі батьки готові до прозорих правил.
«На сьогодні дуже часто ключові позиції в батьківських комітетах посідають люди, які мають резерв вільного часу, підтримують тісніші контакти з дирекцією школи і граючи на її стороні, ухвалюють рішення за інших батьків. У такий спосіб вони намагаються вирішити якісь власні проблеми, сподіваючись на більшу лояльність до своєї дитини. Тому потрібно, щоб склад батьківського комітету постійно змінювався», - говорить Микола Скиба.
Інша проблема, за словами експерта, – розбіжності у поглядах батьків на освітній процес. «Суспільство неоднорідне, а відтак є батьки, для яких важливий розвиток дитини, її здатності мислити, ставати більш самостійною; є ті, для яких важливі оцінки, тобто формальні показники; а є батьки, яким важливе наповнення вільного часу дитини. Тим, хто орієнтується на перспективний розвиток, приміром, не подобається, що обираючи між традиційними поїздками на завод «Кока-коли» чи екскурсіями на виставку динозаврів, більшість відкидає можливість організувати тренінг для дітей з підприємництва. Тобто все залежить від того, на що спрямована робота комітету — на матеріальні питання чи ж на розвиток дітей і створення цікавого середовища в школі». Він також додає, що останнім часом також загострилося грошове питання, тобто наполягання на обов'язковості благодійних внесків, що сприймається негативно, і таке ставлення переноситься на школу.
Тетяна Куценко, головний спеціаліст Державної інспекції навчальних закладів також говорить про фінансову сторону роботи БК: «Батьківські комітети, як класні, так і загальношкільні, переважно займаються збором коштів на різні шкільні потреби. У зв’язку з цим і виникають претензії до них, у тих батьків, хто не має можливості матеріально допомагати школі (класу), або не згоден із сумою чи покупкою, запропонованими БК, або принципово не хоче витрачати кошти на школу».
Також, за словами експерта, керівники шкіл залучають БК до участі у різноманітних масових заходах – «ярмарки», виставки тощо. Є частина батьків, які ні за яких обставин не бажають брати у цьому участь і не задоволені, коли з БК їм пропонують долучатися. Інші батьки, що цікавляться шкільним життям своїх дітей і беруть активну участь у таких заходах, мають претензії до БК, чому залучені одні й ті самі батьки.
«БК можуть пропонувати поліпшення у роботі школи, зокрема щодо вибору підручників та іншої навчальної літератури, факультативів та предметів варіативної частини, однак користуються цим вкрай рідко. Тобто практично не мають впливу на освітній процес і його якість, – продовжує Тетяна Куценко. – Покращити роботу БК можна шляхом розширення їхніх повноважень і відповідальності. Наприклад, обов’язково враховувати думку батьків під час вибору програми розвитку школи, під час оцінювання (перевірки) роботи школи та їдальні. Між тим, керівники шкіл мають вчасно інформувати батьків про якість освіти, що надається у закладі, про будь-які нововведення».
Батьки і діти – вам слово і діло
Укрінформ також поцікавився у батьків – якою вони бачать нинішню роботу БК та що, на їхню думку, варто покращити у батьківському самоврядуванні.
Олексій Погорелов, президент Української асоціації медіа-бізнесу:
“Я батько двох дітей шкільного віку (наразі це 5 та 10 класи) та маю особистий досвід роботи у батьківському комітеті класу та школи. Найважливіше, як на мене, у роботі батьківських комітетів це, по-перше, активні батьки, які мають бажання та час організовувати все (від екскурсій та додаткових занять або конкурсів до вирішення побутових питань); по-друге, це добре налагоджена комунікація всередині батьківської громади (як класу, так і школи).
До речі, дуже важливою є й робота медіа - бо сьогодні батькам практично немає, де почитати про той же досвід організації роботи БК. Натомість аж занадто багато галасу навколо збирання грошей, а це не таке просте питання як здається. Бо гроші, які здають батьки у класні фонди (і саме це найбільше критикується) потрібні для вирішення тих питань, які не фінансуються владою. Як поліпшити роботу?
1. Шукати приклади ефективної роботи інших батьківських комітетів, реалізовувати кращі практики у себе
2. Всіляко підтримувати тих активних батьків, які витрачають свій час на організацію та вирішення усіх питань.
3. На зборах - обговорювати питання розвитку дітей, доповнення навчального процесу майстер-класами, екскурсіями, конкурсами та змаганнями тощо
4. Вимагати прозорої фінансової звітності всередині БК, приділяти увагу саме прозорості та звітності у збиранні та витрачанні грошей
5. Налагодити ефективну комунікацію всередині батьківської громади школи - по всіх доступних каналах комунікації (сайт, стінгазета, розсилки електронною поштою, групи у соціальних мережах). Звітувати перед батьками щодо публічних фінансів батьківської громади саме тут.
6. Окремої уваги заслуговує співпраця батьківської громади із педагогами - важливо, щоб пріоритетом такої співпраці були питання розвитку освітнього процесу, запровадження сучасних елементів навчання, предметів, виховування духу творчості, підприємництва та ініціативи, відповідальності”.
Іва Репницька, консультант з приватної дошкільної освіти та мама 16-річної школярки:
“На сьогодні батьківські комітети працюють тільки на «збирання коштів»: на свята, на випуск, на прибирання тощо.
Це і потрібно змінити. Батьки є складовою шкільної спільноти. До неї також належать: учні, адміністрація, вчителі. Батьки не знають своїх прав. Також з дітьми – дуже слабка комунікація. В цьому сенсі, все залишилось в минулому столітті.
З власного досвіду. Моя дитина зараз в 11 класі. Батьки самі вирішили де і як будуть святкувати випуск. Діти? Їхню думку ніхто не спитав. А ми ж вчимо їх бути самостійними і повноцінними членами суспільства”.
Новий закон все відрегулює
У зв’язку з виниклим непорозумінням, у МОН повідомили, що відомство зараз працює над новим Законом «Про загальну середню освіту», де буде деталізовано і порядок створення органу батьківського самоврядування та організацію його взаємодії зі школою та місцевими органами самоврядування. З вересня цього року розпочнеться освітня реформа, яка ґрунтуватиметься на основі концепції «Нової української школи», тобто стратегії реформування середньої освіти до 2029 року.
Як пояснила Укрінформу експерт освітнього напрямку аналітичного центру CEDOS Ірина Когут, у застарілому положенні про БК йшлося, що їх створюють або затверджують конференції трудового колективу школи, тобто вчителі та адміністрація навчального закладу, що не є правильним.
«Крім того, за старою «нормативкою», у органів самоврядування повноваження були винятково дорадчими. Натомість реформа передбачає, що між всіма учасниками освітнього процесу - адміністрацією, місцевими управлінням освіти, вчителями, батьками, школярами повинна відбуватися реальна взаємодія, спрямована на максимальне врахування і захист інтересів дітей. Для цього потрібна співпраця на нових умовах, а відтак новий закон про загальну середню освіту чіткіше визначить права, обов’язки та повноваження усіх учасників освітнього процесу. Але їхня взаємодія визначається на рівні самого закладу освіти, а не міністерства», - говорить Ірина Когут.
Експерт програми «Освіта» та «Компетенції майбутнього» «Українського інституту майбутнього" Микола Скиба розповів детальніше, як зміниться підхід до участі батьків у процесі навчання дітей у школі:
«Реформа освіти і новий закон передбачають педагогіку партнерства, а також те, що батьки беруть на себе частину відповідальності за процес виховання. Батьки мають розуміти, що вони отримають більше можливостей і важелів контролю. Тепер батьки матимуть більше прав знати, куди витрачаються фінанси школи, більше юридичних гарантій, що права дитини у школі не будуть порушені і що до дитини будуть ставитися з повагою. Батьківські ради стають повноцінним органом самоврядування, який дає більше можливостей. Крім того, з'явиться громадська атестація закладів освіти. Зараз на системному рівні потрібні спеціальні курси для батьків (приміром, на тій же онлайн-платформі, де зараз проходять навчання вчителі), які бажають бути у батьківських радах, щоб вони дізналися, в чому полягає робота батьківського комітету і якими навичками для цього треба володіти”, - говорить експерт.
Також Микола Скиба розповідає, що програма «Нова українська школа», яка стартує 1 вересня, змінить підхід до розподілу коштів на організацію навчального процесу. «Усе залежатиме від бюджетного запиту дирекції школи, а відтак — від позиції батьків і вчителів, які визначатимуть, що класу потрібно. Звісно, треба розуміти, що не всі потреби будуть задоволені. Батькам потрібно активніше включатися в освітній процес, зокрема в організацію освітнього простору для дітей», - говорить експерт.
Взагалі ж можна сказати, що розширення повноважень батьківських комітетів дещо нагадує створення ОСББ. Якість умов навчання та освітнього процесу дітей тепер залежатиме від активної позиції усіх батьків, а відповідальність за це не перекладатиметься на державу чи окремих людей.
Юлія Горбань, Київ
