Греки з македонцями нагадали Україні про вкрадену у неї назву - “Русь”
Протягом декількох років Греція блокує членство Македонії в ЄС та НАТО, стверджуючи, що назва Македонії є претензією на грецькі території з аналогічним топонімом (так називається одна з областей країни й це формальна підстава вимагати від сусідньої країни змінити назву). Втім, схоже, в стосунках між двома сторонами спостерігається покращення. Раніше офіційний Скоп’є заявив Афінам про готовність компромісних кроків щодо зміни назви країни, яка включатиме в себе прикметник “Нова” або “Верхня”. “Ми готові до географічного уточнення в назві, щоб переговори з Грецією досягли успіху”, - сказав прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв.
Звісно, там не все так просто. Своє добро на можливі варіанти зміни назви країни повинні ще дати громадяни після проведення референдуму. Попри те, розуміючи, що європейська перспектива країни повністю залежить від врегулювання суперечки з Грецією, македонці, не чекаючи результатів народного голосування, вирішили вкотре підкреслити серйозність намірів. Приміром, вже зняли покажчики з іменем Олександра Македонського з головного аеропорту (летовище називатиметься «Міжнародний аеропорт Скоп’є” - Ред) і ключової автомагістралі (назву змінили на Prijatelstvo, що в перекладі означає “Дружба”. - Ред), а також приступили до демонтажу статуй. Зокрема, в Скоп'є навпроти будівлі головного суду знесли пам'ятник революціонеру-націоналісту XIX століття Андоні Яневу.
Як розвиватиметься суперечка між греками та македонцями далі — покаже час. Утім ця подія показова і повчальна, особливо для нас, українців. Саме вона стала інформаційним приводом для того, щоб вкотре нагадати, як 300 років тому наш північно-східний сусід нахабно привласнив собі нашу культуру, історію, наших князів... та, власне, нашу самоназву – Русь.
“Російська імперія” – продукт Києво-Могилянського колегіуму
Російська імперія виникла на основі земель колишнього Московського царства, і нову назву отримала в процесі петровських реформ 1708–1721 рр. Але безпосереднім співучасниками Петра І в його реформі, а по факту - крадіжці історичної назви “Русь” були й українці, а якщо точніше - пташенята “могилянського гнізда”. Професор Стефан Яворський (уродженець Яворова під Львовом) і перший глава новоствореного Синоду – «православного департаменту» новоствореної петрівської імперії, а також професор і ректор згаданої академії та ще й ключовий заступник Яворського - Феофан Прокопович (киянин).
Саме Феофан Прокопович, переїхавши з Києва до Петербурга, став ідеологом реформ Петра I, створивши історичний міф про “триєдиний російський народ”, про те, що Московія і Київська Русь мають спільні історичні корені, тобто, Московія має “спадкові права” на Русь. Нарешті, саме Феофан Прокопович запропонував Петру I назвати з'єднану з Україною Московію Російською імперією. Він запропонував запозичити у греків їх слово “Ρωσία”, яким вони називали всі простори на північ від них, окультурені древнім Києвом і церковно підлеглі Константинополю, і додати до назви другу літеру «с», перетворивши грецьку «Росию» до новомосковської «Россії».
А що відбувалося далі — ми добре знаємо. Після Петра I, який перетворив Московське царство, Московію на Російську імперію, тамтешні верхи почали замислюватися про необхідність створення цілісної історії власної держави. За цю справу ретельно взялася імператриця Катерина II. Продовжуючи фальсифікацію, Катерина II створила у грудні 1783 року “Комісію для складання записок про древню історію переважно Росії”. Мета комісії — пошук обґрунтування “законності” привласнення Московією історичної спадщини Київської Русі й створення історичної міфології держави Російської...
А якщо відновити історичну правду - Росію знову називати Московією?
У Мережі подібна ініціатива обговорюється вже давно, активно – протягом останнього місяця (на фоні згаданих суперечок між офіційними Афінами та Скоп’є). Ба більше, існує навіть відповідний законопроект №2276а, котрий іще в 2015 році внесли в Раду два нардепи з фракції Радикальної партії: Оксана Корчинська та Андрій Лозовий. Згідно з документом, Росію пропонується називати Московією. Назву ж "Росія" в застосуванні до Російської Федерації автори законопроекту пропонують Раді заборонити, оскільки вона є історичним надбанням України: “... Рекомендувати використовувати замість слова “Росія”, котре використовується як назва або синонім Російської Федерації, та/або для позначення сучасної території Російської Федерації чи будь-якої її частини, історичну назву території сучасної Російської Федерації – “Московія”.
А щоб застосування нової назви стало повсюдним, запропоновано внести зміни в закони про інформаційні агентства, про телебачення і радіомовлення, про рекламу та географічні назви. Тих хто порушить норми пропонують карати штрафами: від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чому Рада досі не підтримала таку, здавалося б, патріотичну ініціативу? Відповідь на це питання знаходимо у висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, де сказано, що шансів на ухвалення парламентом документ немає: “Законопроект не повною мірою відповідає вимогам, які ставляться до закону як нормативно-правового акту, який має регулювати певне коло суспільних відносин шляхом встановлення нормативних приписів (...) коло суспільних відносин, яке пропонується врегулювати в ньому, не відноситься до предмета законодавчого регулювання (..) У статті 4 законопроекту визначається, що «особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть передбачену законодавством відповідальність». Проте чинне законодавство України наразі не містить норм, які встановлювали б таку відповідальність (...) назви «Росія» і «Російська Федерація» є рівнозначними термінами, якими позначається офіційна назва цієї держави, яка є суб’єктом міжнародного права. З огляду на зазначене, є підстави вважати, що порушене у законопроекті питання навряд чи може вирішуватися на рівні законів України.”
Очевидно, це прекрасно розуміють й автори законопроекту, які вирішили у такий оригінальний спосіб привернути увагу до історичної несправедливості, а заодно вкотре жорстко “потролити” нашого ворожого сусіда за те, що той ВКРАВ нашу “РУСЬ”. А тепер ще має нахабство зазіхати на наші свободу та незалежність. Бо, як казав Конфуцій: “Хто назве речі своїми іменами, той побудує світ”. Відтак законопроект, який нині припадає пилом в Раді слугує радше іронічним нагадуванням про те, як колишня Московія насправді "отримала" свою сучасну назву “Росія” і “Російська Федерація”. Під цими іменами вона і позначена, як суб’єкт міжнародного права. Цього вже не змінити, але пам’ятати – треба.
Мирослав Ліскович, Київ
