11 березня. Пам’ятні дати

День оголошений за пропозицією депутатів Європарламенту в пам’ять жертв теракту в Мадриді 11 березня 2004 року. Цього дня в результаті серії наймасштабніших в історії Іспанії терористичних актів на одній із залізничних станцій загинула 191 особа, 1800 людей були поранені. Серед жертв були і 50 іноземців, представники 16 держав. Як з’ясувалося, теракт здійснили міжнародні терористи – вихідці з країн Північної Африки, маючи на меті помститися Іспанії за участь у війні в Іраку. Відтоді минуло 14 років, але терористична загроза для Європейського континенту не зникла, навпаки – стала ще більш зримою й актуальною.

Загалом починаючи з 2004 року в Європі в результаті терактів загинули 604 людини. Найбільшими терактами, крім мадридського, були: розстріл людей у Парижі та його пригороді 13 листопада 2015 року - 130 жертв; наїзд водієм вантажівки на натовп людей на набережній у Ніцці 14 липня 2016 року - 86 загиблих.

Сумна статистика жертв терористичних актів зростає з року в рік. Змінюються назви терористичних угруповань («Аль Каїда», «Хезболла», «Ісламська держава»), обличчя виконавців, але незмінною залишається злочинна й підступна сутність тероризму з її ненавистю і екстремізмом, зі здатністю до мімікрії, зі спробами посіяти в суспільстві паніку, страх, викликати відчуття безпорадності. Тероризм став однією з найсерйозніших загроз, якій піддаються люди, живучи у модерних суспільствах.

Сьогодні європейці вшановують пам’ять усіх тих, хто загинув у результаті терактів як у Європі, так і в усьому світі, а також висловлюють підтримку тим, хто втратив своїх близьких, рідних, знайомих, хто живе в суспільстві з важкими психічними і фізичними травмами – наслідками трагічних подій. Звісно, що ніхто й ніколи не зможе компенсувати родинам втрату їх близьких, але солідаризуватися в біді – наш людський обов’язок. Українці завжди приєднується до подібних акцій, адже, на жаль, добре знають, що таке тероризм.

Разом з тим, сьогодні в Литві День відновлення незалежності. В цей день у 1990 році Верховна Рада Литовської Республіки прийняла Акт про відновлення незалежної Литовської держави та виходу її зі складу СРСР. Таким чином, Литва стала першою із радянських республік, яка проголосила свою незалежність. Щоб змусити Литву відмовитись від виходу з СРСР, у січні 1991 року у Вільнюс були введені радянські танки і війська спеціального призначення. 11-13 січня сталася кривава спроба державного перевороту - під час штурму вільнюського телецентру частинами радянської армії було вбито 14 його захисників. Лише у вересні 1991 року, після невдалого серпневого путчу у Москві, СРСР погодився визнати незалежність Литви.

Події дня:

Цього дня у 2011 році на північному сході Японії стався землетрус магнітудою 9,0 балів який став найбільшим у цій країні за весь час спостережень. Епіцентр лиха знаходився в 373 кілометрах на північний схід від Токіо на глибині 24 кілометрів. Землетрус викликав потужне цунамі, яке накрило територію загальною площею 561 кв.км. Кількість загиблих склала близько 16 тисяч осіб, 93% з яких стали жертвами гігантської хвилі. Землетрус і цунамі також стали причиною аварії на АЕС «Фукусіма», розташованої в однойменній префектурі. За оцінками Світового банку, збиток, який завдало це стихійне лихо японській економіці, не враховуючи аварію на АЕС, склав 235 мільярдів доларів.

Ювілеї дня:

202 роки від дня народження Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського (1816-1875), українського письменника, історика, мовознавця, етнографа, одного з яскравих представників української романтичної поезії 40-60-х років ХІХ століття. Найвідомішими є його романсові, інтимні поезії, перейняті щирим почуттям («Шевченкові», «Прощання», «Безталання», «Є.П. Гребінці» та ін.). Вірш «Скажи мені правду, мій любий козаче» став народною піснею. Афанасьєву-Чужбинському належать прозові твори з провінційного, військового і столичного життя. Уклав «Словарь малорусского наречия», високо оцінений Іваном Франком. Народився Олександр Степанович на Полтавщині в сім’ї дрібного поміщика. Навчався в Ніжинському ліцеї. Служив у Білгородському уланському полку (1836-1843), потім вернувся в Україну. У 1843 році познайомився з Шевченком, 1845-1846 супроводив поета в подорожі по Лівобережній Україні. З 1847 служив у канцелярії воронезького губернатора, був редактором неофіційної частини газети «Воронежские губернские ведомости». Брав участь в етнографічній експедиції морського міністерства по півдню Російської імперії. Після повернення з експедиції жив у Петербурзі, заснував газету «Петербургский листок» (1864), працював відповідальним редактором сатиричного журналу «Искра» інспектором шкіл грамотності, завідував музеєм Петропавлівської фортеці. Помер і похований у Петербурзі.

120 років від дня народження Василя Бобинського (1898-1938), українського поета, одного з найцікавіших поетів «розстріляного відродження». Народився Василь Бобинський на Львівщині. Учився в гімназіях Львова і Відня. Брав участь у першій світовій війні. З 1922 року співпрацював із прокомуністичною пресою Західної України. Редагував і видавав літературні тижневики «Світло» і «Вікна», в яких пропагував прорадянські погляди. Першу збірку віршів «В притворі храму» видав 1919-го. За свої гострі політичні виступи в 1926 був заарештований польською владою, просидів п’ять місяців у львівській тюрмі. У 1930 році, як чимало інших літераторів із Західної України, переїхав разом із сім’єю в більшовицьку Україну (до Харкова) в надії на краще життя. Там одна за одною побачили світ збірки його поезій - «Тайна танцю», «Ніч кохання», «Слова в стіні». За поему «Смерть Франка» Василь Бобинський був навіть відзначений премією Наркомосу УРСР. Остання прижиттєва книжка Бобинського «Поеми та памфлети» вийшла у 1933 році. У тому ж році поета арештували. Судова «трійка» винесла рішення відправити поета у виправно-трудовий табір строком на три роки. Бобинського було направлено на будівництво каналу Москва-Волга. Вже там - новий арешт і вища міра покарання (розстріл). Вирок було виконано 28 січня 1938 року.

Сьогодні святкує свій 87 день народження Руперт Мердок (1931), всесвітньо відомий американський підприємець, медіамагнат, власник найбільшої транснаціональної газетно-журнальної монополії News Corporation, мультимільйонер. До медіаімперії Мердока входять телеканали, кінокомпанії, книжкові видавництва, мережі кабельного і супутникового телебачення, журнали і газети в США, Австралії, Європі, Латинській Америці, Азії та Тихоокеанському регіоні. Серед найвідоміших брендів, що належать магнату – 20th Century Fox, Fox Television, Harper Collins Publishers, Dow Jones & Company (видавець The Wall Street Journal) та інші. Народився Руперт Мердок у Мельбурні. Здобув освіту в Оксфорді. У 1952 році його батько (журналіст і видавець) помер, залишивши після себе невеличку збиткову газету. 21-річний Руперт повернувся на батьківщину й взявся за справу. Невдовзі він почав скуповувати мало не всі невеликі видання у різних австралійських містах, а в 1964 році заснував першу загальнонаціональну газету Австралії – The Australian. У 1968 році була зроблена перша купівля за кордоном – Мердок придбав News of the World. До середини 70-х років ЗМІ, що належали Мердоку, стали потужною силою, провідником консервативної політичної агітації. Компанії Мердока були консолідовані в створену ним корпорацію News Corporation (News Corp.), названу на честь його першої газети. З 1979 року Мердок був генеральним директором корпорації, а згодом, у 1991 році, став головою ради директорів. У 1970-х роках Мердок здійснив чергову експансію у США, придбавши газету The New York Post і журнал New York Magazine. У Великобританії під його контролем опинилися газети The Sun, The Times і The Sunday Times. Медіамагнат провадив доволі жорстку політику з найму, не бажав рахуватися з позицією медіапрофспілок. У 1980-х роках у Великобританії він звільнив декілька тисяч чоловік, в результаті чого перетворився в одну з найненависніших для британських лівих постатей. У тих таки 80-х, Мердок вийшов на американський ринок телебачення. У 1996 році розпочав роботу канал Fox News, що висвітлював новини з консервативних позицій. Британські ЗМІ Мердока зазвичай підтримували консерваторів, а в США – переважно республіканців. Хоча, як справжній ділок такого масштабу, Мердок у бізнесі ніколи не керується власними політичними уподобаннями чи смаками – він орієнтується виключно на поточну ситуацію, як економічну, так і політичну. Медіамагнат традиційно входить до сотні найбагатших людей планети. Його статки сягають приблизно 10 мільярдів американських доларів. З 2000-х років час від часу виникають скандали, пов’язані з його іменем. Найгучніший розгорівся в 2011 році й був пов’язаний з газетою News Of The World. Виявилося, що приватні детективи на замовлення видання стежили за знаменитостями, жертвами терактів, а також за сім’ями військових, котрі загинули у воєнних операціях в Афганістані та Іраку. Видання закрили, але по діловій репутації Мердока було завдано відчутного удару.