Шлях у нікуди. Погіршення відносин між Україною та Польщею на руку Росії
Сучасний стан українсько-польських відносин: причини та наслідки активізації антиукраїнської інформаційної кампанії, яка відбувається у Польщі та шляхи конструктивного діалогу задля порозуміння в питаннях збереження національної пам'яті та українсько-польської історії обговорили в Укрінформі історики й експерти з українсько-польських питань. Наводимо найбільш цікаві думки, що пролунали на зустрічі.
ЦЕРКВА – ЯК ФАКТОР ПОРОЗУМІННЯ
Віталій Лозовий, головний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень:
- Фактором порозуміння і примирення між Польщею та Україною може стати потенціал авторитету церков – Римо-католицької у Польщі та Греко-католицької в Україні. Польська влада часто апелює до християнських цінностей. І їй слід згадати, що зокрема у червні 2016 року президія єпископату закликала до польсько-українського примирення, зокрема у питанні Волинської трагедії.
У кожної сторони є своя правда, але треба розібратися у причинах сьогоднішнього загострення відносин і зробити відповідні висновки. На жаль, польська сторона поки не прислухалась до авторитетних релігійних діячів.
В інформаційній сфері двох країн треба активніше викривати зусилля РФ, які вона докладає, аби зробити відносини між Польщею та Україною конфліктними. Треба показувати з двох сторін, як РФ намагається дестабілізувати інформаційнішим шляхом ситуацію, як вона впливає на політику історичної пам'яті та двосторонніх відносин.
СТОСУНКИ ПЕТЛЮРИ І ПІЛСУДСЬКОГО МОЖУТЬ БУТИ ПРИКЛАДОМ БРАТЕРСТВА
Олег Дубіш, віце-президент Польсько-української господарської палати:
- Сторонам треба шукати ті події в історії, які нас об'єднують. Зокрема, розповідати про братерство Петлюри і Пілсудського, яке всіляко намагаються применшити.
Є багато прикладів братерства і хороших відносин. Ці історії добре знають у Москві й там умисно "підкручуються" ті постаті та особи, які погіршують відносини між сторонами.
УМІТИ ПРОРАХУВАТИ МАЙБУТНІ ПОДІЇ
Тетяна Черненко, завідувачка відділу гуманітарної безпеки НІСД:
- Українська сторона має не лише реагувати на якісь події, які вже відбуваються, ми маємо прораховувати їх, знаючи власну історію, активніше діяти для того, щоб запобігти виникненню тих ситуацій, які може створити російська сторона.
МИ МАЄМО РОЗПОЧАТИ МОНІТОРИНГ ПУБЛІКАЦІЙ З ПОЛЬСЬКИХ ДЖЕРЕЛ
Роман Кабачій, історик та публіцист:
- Українська сторона має реагувати не лише на те, що говорять і пишуть з РФ, а і на те, що говорять у Польщі. Ми маємо розпочати моніторинг і відслідковувати те, що поляки про нас пишуть. Ми висвітлюємо випадки дезінформації з боку Росії, і так саме ми маємо реагувати на це, коли йдеться про Польщу.
Наразі є позитивним те, що поляки розуміють: загострення відносин з Україною – це шлях в нікуди. Такі думки є не лише у пересічних поляків, а й серед правлячої політичної сили.
БІЛЬШІСТЬ ПОЛЯКІВ ВВАЖАЮТЬ, ЩО УРЯД ЗАХОПИВСЯ ІСТОРИЧНИМИ РОЗБІРКАМИ
Галина Зеленько, професор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України:
- Сплеск націоналізму у Польщі – це реакція на обмеження суверенітету з боку ЄС. Каталізатором націоналізму стала і політика ЄС стосовно біженців. Відповідно у поляків спрацьовує захисна реакція.
Україні не слід надто чутливо реагувати на дії Польщі, зокрема, на звинувачення України у націоналізмі. Не треба політизувати деякі теми, а грамотно на них реагувати. Дискусії переводити в економічну і соціокультурну площину.
Загалом же, за останніми соціологічними дослідженнями у Польщі 80% поляків вважають, що уряд надто захопився "історичними розбірками".
Яна Лемешенко, Київ.
