Християни західного обряду святкують Пасху, а православні - Вербну неділю
Святкова меса в івано-франківському римо-католицькому костелі / Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ
Пасха є найдавнішим і найголовнішим християнським святом усього богослужебного року і приурочене Воскресінню Ісуса Христа. Для християн Пасха символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.
Римо-католики Закарпаття святкують Великдень / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями - Він воскрес. Недільного дня, прийшовши до Його гроба, жінки-мироносиці виявили, що місце поховання порожнє. Натомість побачили ангела, який сповістив їм, що Ісус воскрес. Невдовзі одній із них явився Христос, якого вона сприйняла спочатку за садівника, і сказав про своє воскресіння. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю.
Православна і католицька Пасха майже не відрізняються в основних принципах святкування. Щоправда, дата святкування Великодня різниться. Католики зазвичай зустрічають Пасху трохи раніше, ніж православні, але інколи дати збігаються. Цього року католицька Пасха збігається зі святкуванням іудейської.
Великоднє богослужіння у кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії в Одесі / Фото: Сергій Ляшонок, Укрінформ
А от християни східного обряду сьогодні святкують свято Входу Господнього в Єрусалим. Воно належить до 12 найбільших свят церковного календаря і відзначається завжди у шосту неділю Великого посту, рівно за тиждень до Великодня. Історія святкування в християнській традиції почалася приблизно в IV столітті, а на наших теренах з ХІ.
За переказами, саме цього дня Ісус на віслюку в'їхав до Єрусалима. Наближалося іудейське свято Песах, тому до міста прибувало чимало людей. Іудея була тоді однією з провінцій Римської імперії, і її мешканці вірили, що мусить з'явитися Той, хто визволить їх від панування римлян. І містяни, і паломники радо вітали Ісуса і встилали Йому дорогу пальмовим гіллям. Вони знали, що напередодні Він воскресив мертвого Лазаря, який пролежав у печері аж три дні - такого дива не творив ніхто й ніколи, тому іудеї й вітали Ісуса як свого царя. Отже, свято символізує, з одного боку, визнання Ісуса Месією (Христом), а з іншого - прообраз входу Сина людського до раю.
Римо-католики Черкас святкують Великдень / Фото: Юлій Зозуля, Укрінформ
Багатьма мовами світу ця неділя називається Пальмовою - з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в'їзду Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських теренах люди замінили їх на гілочки верби, яка саме о цій порі починає зеленіти і цвісти. Люди зранку йдуть до храмів, аби посвятити вербу, бо вірять у цілющу властивість освячених гілочок.
Після свята Входу Господнього в Єрусалим для християн розпочинається найскорботніший тиждень - Страсна седмиця - час посилених молитов, перебування думкою разом із Ісусом і приготування до найвеличнішого свята - Воскресіння Христового.
