З архіву: англомовний убивця Ганді та український газ в американських трубах (1948)

З архіву: англомовний убивця Ганді та український газ в американських трубах (1948)

Укрінформу 100
Укрінформ
Проект Укрінформу з нагоди сторічного ювілею агентства: «100 років – 100 новин»

Наприкінці 40-х і на початку 50-х років минулого століття Радіотелеграфне агентство України розповсюджувало великий обсяг зарубіжної інформації. Щоправда, добиралася і викладалася вона специфічно – в часи пізнього Сталіна серед народів СРСР посилено культивували фобію про «агресивні плани англо-американських імперіалістів», які, начебто, мріяли завоювати весь світ з Радянським Союзом включно. «План Маршала», який врятував повоєнну Європу, РАТАУ згадує лише у зв`язку з протестами англійських комуністів, а в повідомленні про вбивство Махатми Ганді нав`язливо підкреслюється, що вбивця «добре говорить по-англійськи».

Вбивство Махатми Ганді

30 січня 1948 року РАТАУ з посиланням на ТАРС передало:

«Як передає агентство Рейтер з Делі, відомий індійський політичний діяч Махатма Ганді вбитий сьогодні чотирма пострілами в упор, в той час як він прямував у молитовне зібрання. Ганді було 78 років».

«Як передає агентство Рейтер з Делі, встановлено особу вбивці Ганді. Це 36-річний індус Натхурам Вінайяк Годе, що належить до народності маратха. Годе добре говорить по-англійськи».

Махатма Ганді. Фото: Twitter
Махатма Ганді. Фото: Twitter

Довідково: Махатма Ганді - індійський політик, лідер руху за незалежність Індії.

Передостанній замах на життя політика стався 20 січня 1948 року. Лідер країни звертався до віруючих з веранди свого будинку, коли біженець з Пенджабу кинув у нього саморобний вибуховий пристрій. Бомба вибухнула за декілька кроків від Ганді, втім, тоді ніхто не постраждав. Індійський уряд пропонував посилити охорону Ганді, але він категорично відмовився, зауваживши: «Якщо мені судилося загинути від кулі шаленця, я зроблю це з усмішкою».

Через декілька днів сталося непоправне. 30 січня 1948 року Ганді прокинувся на світанку й узявся допрацьовувати проект конституції, який треба було представити конгресу. Цілісінький день пішов на обговорення з колегами майбутнього основного закону країни. Настав час вечірньої молитви, і в супроводі племінниці він вийшов на галявину перед будинком.

Як і завжди, натовп радісно вітав «батька нації». Частина людей кинулася до свого наставника, аби, за давнім звичаєм доторкнутися до ніг Махатми. Скориставшись метушнею, вбивця серед інших наблизився до Ганді й тричі вистрілив у нього з пістолета. Перші дві кулі пройшли навиліт, третя застрягла в легенях поблизу серця. Останніми словами вмираючого Ганді були: «О, Рамо! О, Рамо!», а потім слабкими жестами він показав, що прощає свого вбивцю.

Махатму Ганді вбили індійські націоналісти, які були противниками розділення Британської Індії й утворення двох держав - Республіки Індії та Пакистану, а також виплати Індією уряду Пакистану 550 мільйонів рупій, як то передбачалося угодою про розподіл. На цій виплаті наполягав Ганді, за що націоналісти вважали його зрадником інтересів країни.

Нині на місці вбивства Ганді споруджено пам'ятник, а цього дня в країні вшановують пам'ять усіх полеглих у боротьбі за незалежність Індії.

План Маршалла

2 лютого. РАТАУ з посиланням на та ТАРС повідомило: «Англійська комуністична партія опублікувала заяву, в якій називає «план Маршалла» заходом, розрахованим на те, щоб підпорядкувати політику і економіку західноєвропейських країн американському контролеві, створити західний антирадянський блок із Західною Німеччиною як його промисловою військовою базою і підготувати до майбутньої війни проти Радянського Союзу і нових демократій Європи».

Перший транспорт з борошном. Греція, 1947 рік. Фото: Twitter
Перший транспорт з борошном. Греція, 1947 рік. Фото: Twitter

Довідково: 5 червня 1947 року державний секретар США Джордж Маршалл виступив у Гарвардському університеті з програмою активної підтримки європейських країн, економіка яких була зруйнована під час Другої Світової війни. Згодом цю програму підтримав Конгрес, а 3 квітня 1948 року президент Трумен підписав відповідний закон.

Як відомо, після закінчення Другої Світової війни майже весь європейський континент був суцільною руїною - постраждали великі промислові міста, міждержавна торгівля практично припинилась, мільйони людей перебували в таборах для біженців. А пошкоджена війною транспортна інфраструктура не давала можливості в необхідному темпі відновлювати економіку Європи.

На той час єдиними країнами з держав-учасниць Другої світової війни, які демонстрували економічне зростання, були США і Канада. Однак, і в них були певні проблеми - перенасичений ринок. Тому, на думку Джорджа Маршалла, досягнення економічної стабільності в Європі якнайкраще відповідає інтересам США, які розглядали цей регіон як потенційно великий експортний ринок.

План Маршалла був схвально сприйняти європейцями, вже 12 липня 1947 року у Парижі зібралися представники 16 країн Західної Європи. На цю нараду запрошувались і держави Східної Європи, однак, Радянський Союз блокував намір Польщі і Чехословаччини приєднатись до програми підтримки європейських країн, вбачаючи в ньому загрозу американської експансії. Навіть двомісячні переговори Джорджа Маршалла і міністра закордонних справ СРСР В'ячеслава Молотова в січні-лютому 1948 року не допомогли - допомоги США була позбавлена і Східна Німеччина, яка на той час була під радянською окупацією. Разом з тим із-за можливого тиску з боку СРСР від Плану Маршалла відмовилась і Фінляндія.

Згодом за рішенням Паризької конференції була створена Організація європейського економічного співробітництва, а в США - Урядовий комітет з вивчення економічного стану країн, що висловили бажання отримати допомогу, та їх можливостей прийняти таку допомогу. Практична реалізація Плану Маршалла розпочалась 3 квітня 1948 року, коли президент США Гаррі Трумен підписав, прийнятий Конгресом закон «Про економічне співробітництво», який передбачав чотирирічну програму економічної допомоги. Однією з умов отримання допомоги було виведення комуністів з урядів, що і було здійснено в усіх країнах Західної Європи.

Протягом наступних чотирьох років 16 європейських країн отримали допомогу у розмірі 17 млрд. дол. США (еквівалент 193,53 млрд. дол. США у 2017 році). Найбільшу частину цих коштів отримали Велика Британія (3,2 млрд), Франція (2,3 млрд), Німеччина (1,4 млрд) та Італія (1,2 млрд). Поставки із США були направлені на запобігання голоду (надавались у вигляді дотацій), розвиток промисловості (промислове устаткування) та ринку споживання (промислові товари, сировина, мале машинобудування). До 1952 року, коли фінансування закінчилося, економіка кожної держави-учасниці перевершила економічні показники 1938 року на 35%.

Отже, План Маршалла виявився однією з найуспішніших економічних програм в історії - за короткий час була відновлена економіка і суттєво підвищена конкурентоспроможність європейського експорту, європейські країни змогли розрахуватись за зовнішніми боргами, водночас був ослаблений вплив СРСР і комуністичного руху в Західній Європі.

Газопровод Дашава-Київ

13 жовтня. РАТАУ. «Учора, 12 жовтня, будівельники й монтажники газопроводу Дашава-Київ завершили основні лінійні будівельно-монтажні роботи і провели продування газом останньої дільниці газопроводу до м. Києва... Товариші, що виступали, дякували соратникові великого Сталіна - товаришеві М.С. Хрущову за постійну увагу, піклування і допомогу у виконанні почесного сталінського завдання».

Довідково:  У 1924 році в селищі Дашава (нині – смт в Стрийському районі Львівської області) було відкрито велике газове родовище. Газопровід, який з`єднав Дашаву з Києвом - перший магістральний газопровід в Україні. Його будівництво розпочалося у серпні 1946 року і вже за два роки він був готовий до транспортування природного газу. Дашава-Київ на той час був найпотужнішим газопроводом в Європі. Його загальна протяжність - 509,6 км, а пропускна здатність - 1,5 млн куб м за добу. Будувався він із труб виробництва США і Ждановського трубопрокатного заводу (донедавна — трубопрокатний цех заводу імені Ілліча, м. Маріуполь),

Після введення в експлуатацію газопроводу розпочалася широка газифікація міст України. Так, у 1949 році природний газ отримали міста Київ і Тернопіль. У 1951 році газопровід був продовжений з Києва через Брянськ до Москви, його протяжність зросла до 1301 км.

(далі буде)

Фото вгорі: Президент США Гаррі Трумен підписує «Програму відновлення Європи». Фото: wikipedia

Хроніка попередніх років: 1918,  1919,  1920-1921,  1922-19231924-19251926-19271928-19291930-1932, 1933-19341936-1937, 1937-1938193919401941-1943, 1944, 1945, 1946-1947

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-