15 квітня. Пам’ятні дати

Ідея створення банку була висунута французьким президентом Франсуа Міттераном. Рішення про його створення було ухвалено на сесії Європейської ради на рівні глав держав і урядів у грудні 1989 року у Страсбурзі.

ЄБРР – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у світову економіку, розвитку демократії. Його акціонерами є 65 держав, а також Європейська комісія та Європейський інвестиційний банк. ЄБРР надає цільові кредити під конкретні проекти приватним і державним структурам, а також здійснює прямі інвестиції, надає технічну допомогу (консультації, курси навчання банкірів та менеджерів тощо). З моменту заснування Банк реалізував понад 4,5 тис. проектів.

Варто нагадати, що саме ЄБРР відіграв надзвичайно велику роль на початку 1990-х, під час становлення нових східноєвропейських демократій, інвестуючи чималі кошти на розвиток їхнього малого і середнього бізнесу, стабілізуючи тим самим загальноєвропейську економіку.

Присутність ЄБРР в Україні сприяє проведенню економічних реформ, а також поліпшенню бізнес-клімату в нашій державі. На сьогодні банк веде в Україні 397 проектів, а сукупний об’єм інвестицій складає 12,024 мільйонів євро. Один із пріоритетних напрямків діяльності ЄБРР в Україні – фінансування проектів пов’язаних з інфраструктурою.

Події дня:

В ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, після зіткнення з айсбергом у водах Північної Атлантики, затонуло найбільше пасажирське судно початку ХХ ст. «Титанік». З 2200 пасажирів і членів команди в катастрофі загинуло понад 1500 осіб. Уламки гігантського корабля, які були на дні Атлантики біля острова Ньюфаундленд на глибині майже 4 тис. м, в 1985 році знайшла експедиція під керівництвом американського дослідника Роберта Балларда.

Ювілеї дня:

566 років від дня народження Леонардо да Вінчі (1452–1519), італійського живописця, скульптора, архітектора, інженера. «Да Вінчі» не було його прізвищем, воно лише означало «із Вінчі» (маєток неподалік Флоренції, де він народився). В Італії цього генія епохи Відродження називають просто Леонардо. Він був позашлюбним сином селянської дівчини й заможного флорентійського нотаріуса, власника маєтку, але молода жінка незабаром взяла шлюб з одним майстром, а хлопчик залишився з батьком. Він досить довго був єдиним сином синьйора П’єро: молодший брат з’явився в нього лише після четвертого шлюбу батька, коли Леонардо було 24 роки. Як єдиний син багатої людини, Леонардо здобув гарну освіту. Він почав самостійно працювати лише у 30-річному віці. І тут разгорнувся такой багатогранний талант, який не знав рівних в історії. До нас дійшли сімнадцять картин Леонардо – серед них «Джоконда» (вона ж «Мона Ліза»), «Таємна вечеря», «Поклоніння волхвів», «Мадонна Бенуа», «Мадонна Літта». Але Леонардо був не тільки художником, але й скульптором, архітектором; він залишив праці з механіки, анатомії, гідротехніки, космогонії, теорії пізнання; він передбачив багато майбутніх винаходів – зокрема, наприклад, парашут і гелікоптер.

136 років від дня народження Аристарха Григоровича Терниченка (1882–1927), українського агронома, економіста і громадського діяча. В 1910 році, спираючись на підтримку агрономів, студентів, актив сільської молоді, організував у Києві сільськогосподарське видавництво «Рілля», яке у 1913 перетворене на товариство «Український агроном», з завданням – видавати науково-популярну сільськогосподарську літературу українською мовою і цим «давати агрономічну поміч селянській людності в Україні». В добу УНР працював у державних установах, призначався міністром землеробства. Згодом на адміністративних посадах в земських установах, був головою Київської філії сільськогосподарських наук, працював у Наркомземі, одночасно редагував часописи «Трудове господарство», «Село» та «Агроном». З 1923 – професор ветеринарно-зоотехнічного і сільськогосподарських інститутів у Києві. Автор праць з різних питань агрономічної науки, в т.ч. кількох підручників.

80 років тому народилася Клаудіа Кардинале (1938), італійська кіноактриса. Знялась у понад ста фільмах, у тому числі визнаних шедеврами найвідоміших кінематографістів свого часу - «Рокко і його брати», «Леопард», «Туманні зорі Великої Медведиці» Вісконті, «Вісім з половиною» Фелліні, «Дівчина Бубе» Коменчіні, «Одного разу на Дикому Заході» Леоне.

Сьогодні день народження у Олександра Гвоздика (1987), українського боксера. Професійним боксом займається з 2014 року. До того був бронзовим призером Олімпійських ігор (2012), чемпіоном літньої Універсіади (2013), чемпіоном світу серед студентів (2008), переможцем Кубка Європи (2010), багаторазовим чемпіоном України. Народився Олександр Гвоздик у Харкові. Боксером став завдяки батькові, який з раннього дитинства переконував Олександра, що бокс – найкращий у світі вид спорту. Однак тренування хлопець розпочав з кікбоксингу – позаймався півроку і покинув. У 10-річному віці став відвідувати зайняття з боксу у спортивному клубі «Металіст», де його першим тренером став Олександр Володченко. Окрім занять боксом, Олександр Гвоздик серйозно займається питаннями власної освіти – після закінчення Харківського педагогічного університету він вступив до Юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Своїми кумирами у боксі Олександр Гвоздик вважає колег, виділяючи поміж інших Василя Ломаченка.

Роковини смерті:

50 років від дня смерті Бориса Миколайовича Лятошинського (1895-1968), українського композитора, диригента, педагога. Один з основоположників модерного напряму в українській музиці. Автор 2 опер, 5 симфоній, 3 симфонічних поем, сюїти «Тарас Шевченко», «Слов’янського концерту» для фортепіано з оркестром, кантати «Заповіт», фортепіанних п’єс, романсів, музики до драматичних вистав і кінофільмів («Тарас Шевченко», «Кармелюк»). Разом з Левом Ревуцьким здійснив редакцію опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Ім’я Лятошинського присвоєно Київському камерному хору й Харківському музичному училищу.