“Врятувати Бабченка”: чого більше - піару чи успішної спецоперації

Вбили Бабченка — винна українська влада, не вбили Бабченка — теж. Повернення Аркадія до життя викликало неоднозначну реакцію і ряд запитань: спецоперація з інсценізацією смерті себе виправдала?.. В СБУ достатньо доказів підготовки замаху на вбивство?.. Причетність організатора задокументували, на замовника вийти вдалося?..

Список запитань можна продовжити, тому що, погодьтеся, їх справді дуже багато. Але поки одна частина громадян застигла в очікуванні подальшого розвитку подій, інша - традиційно, хоч хлібом не годуй, почала травити негативом. Влазити в дискусію не збираємося. Попри те, маємо два запитання. Перше - чого в цій спецоперації СБУ більше: піару чи реально оперативної роботи? Друге - до яких можливих наслідків це призведе в Україні та поза нею?

Укрінформу відповідають:

Віктор Ягун, генерал-майор запасу СБУ, заступник голови СБУ (2014-2015):

“За успішну операцію - респект СБУ, але брифінг перетворився на дешеву піарщину”

“По-перше, почну з того, що СБУ провела успішну операцію. Вузьке коло “обізнаних”, витоку не відбулося. Тепер навіщо був потрібен увесь цей концерт з інсценуванням вбивства Аркадія Бабченка? Тут все просто — щоб задокументувати, як завербований СБУ кілер звертається до посередника — громадянина “Г”, звітує про виконану роботу і отримує від нього кошти. Але це не все. Далі треба вийти на замовника і організатора. Тобто, СБУ мало б також задокументувати, як згаданий “Г” доповідає замовнику, що справу зроблено, і за це отримує кошти. Якщо цей ланцюжок справді зафіксований, то питань до СБУ нема — операцію проведено якісно. Але є ще один момент. Навіть якщо за допомогою посередника наші таки вийдуть на замовника і організатора, то не факт, що це будуть представники власне російських спецслужб. НЕ виключено, що на Луб’янці саме про це і потурбувалися. Як відомо, свого часу Аркадій Бабченко служив на Північному Кавказі, а після його перекинули в епіцентр чеченської війни. Тобто я веду до того, що цей ланцюжок може привести не до ФСБ, а, приміром, до якогось чеченця, котрий з тих чи інших мотивів вирішив йому (Бабченку, - ред.) помститися.

По-друге, що стосується вчорашнього брифінгу, то до нього маю кілька запитань: навіщо поганити таку хорошу роботу, невже без зайвого пафосу, критики опонентів і передвиборчого піару тут ніяк? Так же не можна. Це ж повністю нівелює і без того нелегку роботу всіх тих хлопців (до речі, респект їм і повага), котрих залучили до спецоперації. Але маємо те, що маємо. В будь-якому разі вже пізно відступати. І якщо не буде залізобетонного обґрунтування необхідності влаштованого шоу, справу не доведуть до логічного кінця – репутаційні втрати влади будуть значно більшими ніж здобутки. Але сподіватимемося на краще, бо закінчувати «лірикою» якось не хочеться”.

Карл Волох, підприємець, громадський діяч, блогер:

“Досить поширена поліцейська практика з інсценуванням вбивства цілком успішно реалізована СБУ”

“Які цілі переслідує будь-яка спецслужба (або правоохоронний орган) в ситуації, подібній «бабченківській»? По-перше, захистити потенційну жертву і близьких. По-друге, максимально виявити виконавців, організаторів і замовників (останнє - надзвичайно складно), розкрити їх агентурну мережу і зрозуміти інші завдання, які перед ними поставлені. Всього цього СБУ успішно домоглася.

Більш того, нічого принципово нового в самому “трюку” немає. Досить поширена поліцейська практика - фіктивно оголосити про успішне виконання кілером завдання, щоб відстежити його (або організатора) зв'язок із замовником і отримати переконливі для суду докази запланованого злочину, відстежити маршрут евакуації і багато іншого. Все це було цілком успішно реалізовано.

Чим же незадоволені всі ці “Репортери без кордонів” та інші ОБСЄ, адже життя журналіста і його сім'ї врятовані, а злочинці викриті? Думаю, європейські товариші, які звикли в Україні зверхньо поплескувати по щоці всіх - від президента до поліцейського - розлючені тим, як вони (або їх колеги по грантоїдському цеху) виглядають після своїх поспішних заяв, де фактично українську владу звинувачували в нездатності захистити журналістів.

Ми, діти совка, виховані в пієтеті до міжнародних правозахисних організацій. Так, в умовах тоталітаризму вони зіграли важливу роль в підтримці зачатків громадянського суспільства і захисту дисидентів. Але в умовах демократії вони - пересічна бюрократична структура, користь від якої часто не переважує завданої шкоди”.

Олег Єльцов, журналіст, експерт в сфері криміналістики:

“Росія веде проти нас війну. Тому нам має бути глибоко нецікаво, що комусь на Заході не подобаються методи СБУ”

“Оперативну роботу СБУ провела достатньо фахово і професійно. Подібні спецоперації нерідко проводяться спецслужбами інших країн. Тобто, це нормально і ми тут не першопрохідці. Стосовно піару, то це як додатковий бонус на користь нашої держави. Бонус, який на фоні постійних “зрад” нам конче потрібен. До яких наслідків це призведе? Думаю, що після цієї спецоперації в Україні поменшає вічно невдоволених зрадофілів, котрі ще напередодні в увесь голос кричали про безсилля СБУ, що там працюють одні лише “ублюдки” тощо. Стосовно міжнародної спільноти, то, відверто кажучи, їхня реакція мені глибоко нецікава. Адже половина з них сидить на кремлівських грошах. Перед тим, як критикувати методи нашого СБУ — нехай згадають, як, скажімо, напередодні Другої світової війни поводились їхні власні спецслужби. Це наша війна. І це нам визначати, що і як робити. Якщо вони не згодні - нехай активніше долучаються до цієї війни, але долучаються так, як це мало б бути”.

Володимир Фесенко, політолог:

“З точки зору логіки такої спецоперації — інсценування виправдане. Але зловживати подібним не можна”

“Питання: чи потрібне було інсценування смерті Аркадія Бабченка? З точки зору класичної ліберальної журналістики - ні, не можна говорити пресі неправду. Перефразовуючи відому “дилему справедливості” - “нехай впаде світ (загине людина), але торжествує правда факту!”. З точки зору логіки такої спецоперації, інсценування буде виправдане, якщо вдасться задокументувати причетність організатора і вийти на замовника. Тому необхідно продовження цієї історії - СБУ повинна буде надати додаткові докази підготовки замаху на вбивство. Ще один висновок - такими спецопераціями не можна зловживати (в плані регулярності їх проведення), особливо коли йдеться про відомих персон і соціально (політично) резонансні ситуації”.

Опитав Мирослав Ліскович, Київ