Громадський контроль НАБУ: кожній свашці по ковбасці

Через два дні буде оприлюднено новий склад Ради громадського контролю НАБУ. Варто сказати, що від самого початку ця структура мала унікальний функціонал для здійснення цивільного контролю за діяльністю Національного антикорупційного бюро України.

Вона визначає представників до складу конкурсних комісій (фактично бере участь у відборі детективів). Делегує зі свого складу двох представників Дисциплінарної комісії НАБУ (її голос вагомий, коли йдеться про покарання за дисциплінарні проступки). І це якщо не рахувати її обов'язку заслуховувати інформацію про діяльність, виконання планів і завдань НАБУ; права оголошувати  свою позицію щодо фактів порушень законів, прав і свобод людини працівниками бюро (а платформи у громадських активістів завжди прекрасні), можливостей взаємодії з міжнародними, недержавними засобами масової інформації.

Рада громадського контролю формується на засадах конкурсу (інтернет-голосування) у складі 15 осіб. Голова, секретар та інші члени Ради громадського контролю, яких обирають на першому її засіданні простою більшістю голосів, беруть участь у її роботі на громадських засадах і на безоплатній основі.

Обрання складу Ради громадського контролю дещо витіснили інші резонансні події, але не для тих, хто стежить за діяльністю Бюро і за діяльністю, як таких, громадських рад. До голосування всі зацікавлені сторони готувалися активно. Сторінки кандидатів та їхніх прихильників містили заклики голосувати за них. Головний експерт Антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов зробив огляд кандидатів, де вперше прозвучала відверто несхвальна оцінка щодо участі деяких з них. Зокрема, "Демократична сокира орди". Вона була заснована в передостанній день подачі документів до Ради громадського контролю при НАБУ – 17 травня 2018 року, а її члени одночасно є членами новостворюваної партії «Демократична орда». 

Деякі інтернет-видання критично поставилися до участі націоналістів, пообзивавши їх «радикалами» та «вбивцями». Якщо оцінювати за тональністю оглядачів, то фаворитами громадських симпатій у цьому забігу були члени  Автомайдану, Асоціації правників України, Громадського люстраційного комітету. І попри все, конкурс відбувся, бо у ньому взяли участь майже 20 тисяч людей.  

Попередні результати голосування виглядають так.

Тобто, узагальнюючи підсумки, можемо сказати, що сюди потрапили представники всіх заявлених груп. Тут є члени й Автомайдану, й відомі на всю країну бездоганною репутацією члени Громадського люстраційного комітету, Асоціації правників України, й представники  «канонічної» громадсько-антикорупційної організації Transparency International.

Але справжнім «сюрпризом» стало проходження трійки організації «Демократична сокира орди», члени якої є представниками партії «Деморда», яку їхні конкуренти встигли обізвати «троль-партією».

Ми не планували писати про «Деморду», поки таких проектів не з'явиться кілька – і цей «постмодерн» можна було б якось згрупувати та «загнати» в одну галерею. Але якщо вже вони з низького старту зайшли в контролюючу структуру НАБУ, то доведеться. Те, як легко була зареєстрована «споріднена» «Деморді» громадська організація, не залишає сумніву в причетності до них влади.

Це з одного боку. З іншого боку, на акаунти членів цієї «партії» (так вони себе вже називають) я підписана вже кілька років поспіль – там волонтери, журналісти, військові, юристи із дуже яскравою та послідовною державницькою позицією. Я добре пам'ятаю, як деякі з них стояли на пікетах підтримки НАБУ з плакатами: "За НАБУ у...бу».  Персоналії цього проекту по духу мені значно ближчі, аніж деякі офіційні антикорупціонери, які особисто надсилали листи КОЖНОМУ члену Європарламенту з проханням не давати Україні безвіз чи, наприклад, непогано заробили на сайті е-декларування, створивши неліквідний продукт.

Я за мобілізованих креативних патріотів, але при цьому – проти гібридизації публічної політики. Навіть, якщо це відповідь деяким молодим партіям, які лише патетично імітують у тому числі антикорупційну політику. Охоче би проголосувала за реальних людей «Деморди» в списках традиційних партій чи на мажоритарці, але «міністри магії чи вовків та собак» – це приниження демократичної процедури. 

Тепер про процедуру обрання Ради громадського контролю та хлопців «Деморди»...

СОКИРА «ДЕМОРДИ»: ТОЙ САМИЙ НЕЗРУЧНИЙ МОМЕНТ ЧИ ЗДОРОВА КОНКУРЕНЦІЯ?

Саме представники «Деморди» набрали найбільшу кількість голосів, що викликало недовіру та невдоволення інших кандидатів. Більше того, викликало обвинувачення, що «Деморда» просто накрутила собі голоси. Ми зв'язалися із переможцем конкурсу, лідером по голосах, Максимом Діжечко. У коментарі Максим категорично заперечив можливість махінацій при голосуванні:

- Я прийматиму вітання 6 червня, коли буде офіційне оголошення результатів. Але запевняю, що всі підозри щодо процедури голосування не мають під собою грунту. Для того, щоб сфальсифікувати конкурс, то (я так розумію) потрібно, щоб була ботоферма, яка це робить через ліві IP.

Багатьом моїм знайомим та колегам не дуже подобається наша участь у «Деморді», але це спроба карнавально говорити про дуже серйозні речі. Коли ж говорити про нас особисто, то, даючи нам оцінки, я би просив подивитися наші біографії – у кожного з переможців конкурсу є конкретні кейси. Я радник «Юридичної сотні» й ініціатор входження до Ради громадського контролю НАБУ. Через Юрсотні пройшли десятки тисяч людей. У багатьох наших членів – десятки тисяч підписників. Це наш символічний капітал. У моїх друзів – підписників по 20-30 тисяч: закономірно, що маючи таку аудиторію, ми стали переможцями. Та я сам маю 6 тисяч живих контактів у мобільному телефоні. Чим погано, якщо в громадському контролі НАБУ будуть люди, які представляють журналістів, військових, блогерів?  Ми налаштовані на співпрацю, ми також хочемо моніторити роботу НАБУ, коли треба підтримуючи, а колись – ставлячи запитання: чому, наприклад, до цієї теми є інтерес, а до цієї нема.

А тим часом з'являється перша неофіційна аналітика на результати голосування. Погляди часом полярні. Одні – за «Деморду» і показують «накрутки» за кандидатів інших найповажніших структур.   

Є аналітика, яка начебто проти «Деморди», а є, кажуть, такі, що показують чесність та прозорість усіх кандидатів.

Ставити запитання контролюючим структурам НАБУ ми зможемо тільки коли побачимо офіційні результати голосування.

«ЗА С14 У РАДІ НАБУ ГОЛОСУВАЛИ, ЯК ЗА ШОКОВУ ТЕРАПІЮ»

А тим часом зв'язалися з Євгеном Карасем – очільником націоналістичної групи С14, який теж став членом громадського контролю. Ми попросили його прокоментувати несхвальні відгуки щодо його участі, запитали – яка його мета роботи в Раді? Чи вірить він, що співпраця з іншими активістами буде плідною? Як він збирається покращити та проконтролювати роботу НАБУ?

- Як українському націоналісту мені цікаві всі сфери суспільного життя. Корупція зараз є серйозною пробоїною в державі. Є стабільно високий рівень її в суспільстві. Але, думаю, до війни ця проблема породжувала менш фатальні наслідки. Тому мій інтерес до НАБУ абсолютно природний. Я не пішов до громради при ГПУ, тому що не хочу витрачати час впусту, – розповів Євген Карась. – Мене реально розсмішили деякі заяви щодо мене та НАБУ. Маю серйозні підозри, що багато з відомих "борців із корупцією" набороли її та носіїв-чиновників у рази менше аніж я. Те, що не кричу – "Я антикорупціонер!" – не значить, що цими проблемами не займався. Головне, щоб всі інші члени працювали ефективно. Як себе поведуть, коли їм запропонують п'ятдесят тисяч доларів на лапу? Я спокійно відмовляю. І так само спокійно упевнений, що багато хто не витримає перевірку такими сумами. Тоді буде драматичний момент, коли стане зрозуміло – в чому відмінність патетики про антикорупцію і конкретики від С14.

Що там казати – уже зараз щонайменше двоє осіб, я переконаний, прийшли в громраду суто для шантажу і лобіювання інтересів підсудних злочинців.

На виборах до громради мене підтримали дуже різноманітні групи людей. Я думаю, це з відчаю. Багато хто реально мріє, що це змінить НАБУ та в цілому ситуацію з корупцією в країні. Тому агітували за С14 як за шокову терапію.

Я тут, до речі, трохи розслабився. Не всіх, кого міг, закликав мене підтримати. Думав, що й так пройду. Але, зрештою, і пройшов. І тепер буду працювати над реалізацією фантастичних мрій людей, які мене підтримали.

Ви запитали про те, чи властиві для націоналістів такі методи роботи, як засідання? Наш націоналістичний рух працює інколи для створення проривних прецедентів. Наприклад, ми дуже вагомо причетні до посадки в СІЗО відомих тітушок та убивць – Крисіна і Волкова. І виявилося, що тітушок можна саджати. Добилися того, що націоналістичні громадські проекти отримали державне прозоре фінансування. Виявилося, що націоналісти конкурентні та ефективні, можуть вигравати конкурси, а не лише ошиватися темними джерелами як більшість політиків.

Фактично ми були локомотивом протягнення закону про амністію для учасників АТО. Буквально ловили депутатів у Верховній Раді. Хоча до того були балачки, що це можливо лише із дзеркальною амністією для сепарів.

У сфері діяльності НАБУ ми не замінимо детективів і не змінимо загальні, хворі розклади в державній системі. Це всього лише громадська рада. Але я упевнений – допоможемо не дати розвалити багато резонансних корупційних справ. І тоді більше фігурантів серйозно задумаються, перш ніж приймати сумнівні рішення.

ТЕТЯНА КОЗАЧЕНКО: ГРОМАДСЬКА РАДА НАБУ НАЙФЕКТИВНІША СЬОГОДНІ

Резюмувати перші підсумки ми попросили Тетяну Козаченко, члена Люстраційного громадського комітету, чия кандидатура ні в кого не викликала сумнівів чи двозначних трактувань.

- Я вважаю, що Рада НАБУ минулого скликання стала найкращою громадською Радою України. Це попри те, що я сама член Громадського люстраційного комітету, – каже нам Тетяна Козаченко. – В принципі, громадські ради зі своїм баченням, стандартами, платформами, підходами, як такі, зараз лише формуються. Бо те, що існувало у 2014 році, я контролем громадськості чи ефективною структурою вважати не можу. І Рада НАБУ продемонструвала найкращі результати.

Та й ця, перша історія роботи громадських Рад, захоплює в Україні. Згадайте, як самовіддано, зранку до ночі, всупереч спротиву працювала Громадська рада доброчесності, скільки було проведено розслідувань її прихильниками, скільки вдалося зробити. А дискурс про «грантоїдів» вважаю недоброю маніпуляцією: якщо люди рік працювали безкоштовно, а потім знайшли фінансування, то давайте порадіємо.  

Щодо мене, то коли обираєшся на якусь посаду, то маєш надію бути обраною, але ніколи до кінця не впевнена в результаті. Але коли тебе обирають, то відчуваєш таку ще й додаткову відповідальність. Втім, офіційні результати ще не оголошені. Триває перевірка. І я вважаю, що правильно – перевірити результати по всіх кандидатах, а не лише представниках Демсокири, як уже заявили.

У мене нема жодного негативу до новобраних членів. На цьому місці всі можуть себе проявити – це і право, і можливість. Але щоб одразу співпраця набула якогось ходу, то добре було б, якби новообрані члени продемонстрували якісь свої кейси попередньої роботи. Адже найкраще про людину кажуть її справи. 

Я розумію, що у результаті становлення і самого бюро, й її Ради виникали і ще можуть виникати запитання, можуть виникати певні суспільні конфлікти щодо тої чи іншої теми. Але ми живемо у добу плюралізму та прозорості, абсолютного багатоманіття поглядів. Тут не обов'язкова одностайність. Тому ніщо не заважає фахівцям, експертам, юристам сідати та обговорювати, наприклад, ризики для країни та демократії по тій чи іншій проблемі.

ПІСЛЯМОВА

Переглядаючи акаунти переможців Ради громадського контролю, ми із задоволенням помітили їхній загальний доброзичливий тон. Перший шок від голосування пройшов (що не кажи, а незвично, коли тебе обходить якась там «Демсокира»), і люди налаштовані на позитив. Ну погодьтеся, чим зіпсує роботу п'ятнадцяти членів трійка нових людей, у яких подекуди є своє бачення ситуації, які не є представниками традиційного антикорупційного кола? Це добре, що громадський контроль не боїться. Це ознака сили. А страх, що «Деморда» комусь щось буде диктувати – абсолютно штучний. Адже в кого-кого, а в контролерів НАБУ не має бути секретів від суспільства.

Лана Самохвалова, Київ