Новий Указ про Зону ЧАЕС: площ менше, бізнесу більше, пенсії - теж
Концепція відродження зони ЧАЕС, що діяла з 2012 по 2017 рік, тепер буде продовжена новим документом - Стратегією відродження. Подібні програмні документи для регулювання життя і господарської діяльності в Зоні укладають регулярно. Цього разу в Указі Президента №196/2018 йдеться про “Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами”. Розглянемо докладніше, як житиме Зона відчуження найближчі кілька років.
Відстань 10 кілометрів, 20, 30 від точки на карті, або зони в Зоні
Президент доручив Кабміну найближчі півроку розробити проект законодавчих змін, які, по-перше, дозволять переглянути правовий режим окремих радіоактивно забруднених територій — а, по суті, зняти окремі обмеження та заборони на здійснення господарської діяльності у трьох зонах всій чорнобильської території — зоні навколо самої ЧАЕС (повного відчуження), зоні безумовного (обов’язкового) відселення та зоні гарантованого добровільного відселення. Та, по-друге, дозволять функціонально зонувати території та природоохоронні зони за видами діяльності, які там можна буде здійснювати.
При цьому нова стратегія передбачає, що десятикілометрова частина зони навколо станції, назавжди залишиться “нежилою” - тобто туди ніколи, в осяжному майбутньому людина для проживання не повернеться. І територія буде лише для спеціального промислового використання, на якій за умов дотримання безпеки праці можуть працювати та створюватись лише об’єкти поводження з радіоактивними відходами.
За словами, голови Державного агентства з управління зоною відчуження Віталія Петрука, вони ділять умовно усю Зону на 10-кілометрову, яка забруднена трансурановими елементами, хоча і не повністю, а лише великими плямами.
“Тривалість напіврозпаду цих елементів - тисячі років. Тому ми розуміємо, що там нічого не змінилося. Розпад елементів плутонію (один з продуктів ділення ядерного палива у реакторі -Ред.) продовжується, і як наслідок виділяються інші елементи, що можуть бути шкідливими для людини. Наприклад, америцій. Він є більш активним і небезпечним, ніж плутоній, тому що дуже токсичний”, - зазначив Віталій Петрук. Інші 2/3 території — більш-менш придатні до життя та ведення господарської діяльності, сьогодні вони мають статус біосферного заповідника.
“При здійсненні певного моніторингу ми можемо розглядати, що через 30-100 років, протягом яких пройдуть ще періоди напіврозпаду елементів, на більшу частину території Чорнобильської зони зможе повернутися людина для нормальної життєдіяльності”, - впевнений Віталій Петрук.
Власне свіжий Указ президента Порошенко, направлений, зокрема, і посилення такого моніторингу в найближчі роки. Одним із пунктів Указу є вимога “проведення щорічної дозиметричної паспортизації із зазначенням очікуваних доз опромінення населення, оновлення карт зон радіоактивного забруднення з визначенням та уточненням меж таких зон, забезпечивши належне фінансування цих заходів”. Нагадаємо, це саме та обов’язкова ланка моніторингу, на відсутність якої в бесіді з кореспондентом Укрінформу скаржилися нещодавно радіофізики Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології. Кілька років така щорічна паспортизація не проводилася через відсутність коштів. Відповідно, приймати будь-які рішення про зміну правового режиму територій не було правових (вибачте за тавтологію) підстав.
“Серце” Зони - спеціальне промислове ядерне
Варто зазначити, що сьогодні на АЕС працюють близько 2,5 тис. осіб, а загалом на державних об’єктах, що там функціонують, до 10 тисяч.
В Зоні реалізується кілька великих інфраструктурних проектів — це «новий безпечний конфайнмент» (НБК) – так звана «арка», якою нині вкривають залишки реактора аварійного 4-го блоку, добудовується і поступово загружається Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ЦСВЯП), та будується перша черга комплексу виробництв з утилізації відходів "Вектор". Від обсягу коштів, які “Енергоатом”, як замовник будівництва ЦСВЯП, буде сплачувати державі за послуги зберігання відходів, не менше 10% тепер направлятимуть на розвиток територій біосферного заповідника, який в межах 30-кілометрової зони фактично виконує буферну функцію між зоною спеціального промислового використання та іншою територією України.
В Указі Президента також йдеться про кілька соціальних ініціатив. Зокрема, Петро Порошенко дав вказівки Кабміну “ужити заходів щодо підвищення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу)”.
Ще одна вимога: передбачити під час підготовки змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" збільшення додаткової дотації з державного бюджету на забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича. Річ у тім, що Держагентство з управління зоною відчуження поступово виводить персонал з ЧАЕС до Славутича, який безпосередньо не задіяний у виробничому процесі, зменшуючи таким чином заради економії кількість приміщень, які будуть експлуатуватися на станції. “На ЧАЕС поставили доволі амбітні завдання – до кінця року зі 137 приміщень, які експлуатуються, має залишитись до 40. Таким чином, відбудеться холодна консервація, і ми перестанемо експлуатувати майже 90 об’єктів”, - каже пан Петрук.
Туризм, верба та сонце ясне чорнобильське
Із інших “неядерних” видів господарської діяльності, які розглядають як перспективні для ведення в Зоні, була ідея вирощування спеціальної енергетичної верби, яка не втягує в себе радіоактивні елементи і може спалюватися в опалювальних котлах. Кілька гектарів цієї рослини пару років тому висадили біля водойми-охолоджувача ЧАЕС. Зараз вчені вивчають рівні забруднення її радіонуклідами – наскільки рослина здатна “витягувати” їх із землі чи можливо потім цю енергетичну вербу використовувати для спалювання.
В новому президентському Указі окремо порушено питання створення спеціального візит-центру на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Адже є велика зацікавленість в “чорнобильському” туризмі, і вона з кожним роком зростає, особливо серед іноземців. За словами Віталія Петрука, минулого року у зоні відчуження побувало більш ніж 15 тисяч відвідувачів. Це в середньому великий автобус людей щодня. Візит-центр якраз і створюється з метою централізованого упорядкування цього потоку. Розглядаються варіанти розвитку альтернативної енергетики, зокрема, сонячної, як у зоні спеціального промислового використання, так і на інших територіях. А от про організоване сільське господарство мова поки що взагалі не йде.
Марина Нечипоренко, Київ