“Найпотужніша атмосферна пляма”, або Що за “звір” завітав вночі до Києва?
Метеорологи кажуть: сьогоднішня нічна злива дуже схожа на ту, що накрила Київ наприкінці липня. Вирізняється вона лише 10-хвилинною інтенсивністю – тому такі наслідки. Близько 3:00, в ніч з 15 на 16 серпня, столицю заскочила потужна злива з громовицями, а подекуди і з градом розміром з перепелине яйце. Вода з неба стояла стіною. Але всього за 10-15 хвилин все вщухло.
З першим променем сонця кияни кинулися ширити в соцмережах фото ранкового Києва з безліччю повалених дерев, зірваних дахів будинків, пошкоджених автівок, підтопленими вулицями та підземними переходами... Найбільше шокувала публікація з “Хрещатик-рівер” - головною вулицею країни вода бігла суцільною річкою! По всьому місту, особливо в центральній і західній частині утворилися гори сміття упереміш з багном і гілками дерев. Але градоначальники поквапилися запевнити киян, що ситуація під контролем. За словами першого заступника директора Департаменту – начальника управління контролю за благоустроєм КМДА Тараса Панчія, найбільше від урагану постраждали Подільський, Шевченківський та Солом'янський райони столиці. Утім, пан Панчій божиться, що до кінця дня Київ буде, як лялечка: “Комунальники з самого ранку працюють над відновленням життєдіяльності міста”.
Журналіст “Укрінформу” вирішив перевірити результати “великого прибирання”...
Найбільше не повезло торговцям підземель – центральних
Четвер, 11:00. На перетині вулиць Богдана Хмельницького і Хрещатик бачимо скупчення комунальників поблизу аварійної будівлі колишнього центрального гастроному. Кожен чимось зайнятий: чистить, ріже, складає, носить. Робота кипить. Просуваємося в бік ТРЦ “Метроград” і знову помічаємо кількох роботяг, котрі лопатами згортають болото з бруківок.
“Молоді люди, агов! - чуємо, як позаду нас хтось кричить. - Хутчіш тікайте вбік, бо зараз намочить”. Повз проїхала поливальна машина, розбризкуючи воду одночасно в обидві сторони – на проїжджу частину й тротуар. Помічаю, як з вікон тамтешніх магазинчиків виглядають заклопотані продавці. На вході майже біля кожного надписи: “Вхід тільки для персоналу”, “Технічна перерва”, “Зачинено”. Заглядаю у вітрину магазину мобільних телефонів “Хуавей”. На вигляд стурбована пані (не зрозуміло, це продавець чи власниця) розмовляє по телефону, оглядаючи жовтенький водяний насос “Кьорхер”. “Та затопила, шо капець”, - підслухали її розмову.
За кілька метрів до підземного переходу через “Метроград” фіксую камерою кілька повалених дерев і спускаюся вниз. Одразу на вході натикаюся на охоронця, котрий ввічливо просить не перетинати червону стрічку.
“Перепрошую, але власниця ТРЦ попросила нікого не пускати, – каже чоловік у формі. – Продавці коментарі також не дають. Будь ласка, рухайтеся далі – там є вхід”.
З якого це дива? Непомітно пробираємося вглиб. Працівники магазинів “рачки” драять підлогу, виносять зіпсований товар.
“Зранку води було по самі котики. Все самі, все вручну, – скаржиться продавець одягу, яка назвалася Наталя. – Частину товару можна викидати”. На жаль, не встигаємо запитати про страховку. До нас підходить два кремезні чоловіки і пані білявочка. А далі було таке:
– Я власниця “Метрограду”. Хто вас сюди пустив? Ось, ленту бачили? Прошу вас на вихід, – каже вона.
– Я журналіст. Виконую свою роботу. Ось моє посвідчення. Можете представитися?
– Не зобов’язана. Хочете дозвіл на зйомку – попередньо телефонуйте. А зараз – на вихід, – заявила наказовим тоном.
– Ми особисто з вами не знайомі. Утім, назватися ви не хочете. Куди нам телефонувати? А може... ви узагалі не власниця?
Конфлікт закінчився швидко. Жіночка ще трішки нагрубила, попросила нас піти “куди подалі!”, але, зрештою, кудись пішла сама. Прямуємо на легендарний Бассарабський ринок. Його анітрішечки не затопило, що й позначається на настрою продавців.
Отже. З того, що побачили, наша суб’єктивна оцінка роботи комунальних служб, котрі працювали по вулиці Хрещатик – станом на 11:50 справилися непогано, на 7 балів з 10.
“Найпотужніша атмосферна пляма” визначення не наукове. Його придумала “синоптик з котом”
З самого ранку ЗМІ майорять заголовками про “найпотужнішу з усіх атмосферну пляму”. Утім, ані слова про те, що це узагалі за явище, чим воно унікальне та чи траплялося щось подібне вже раніше.
Як згодом ми з’ясували, про “атмосферну пляму” метеорологи ніколи чули. Тобто, в професійній термінології воно не зустрічається. Це визначення придумала народний «синоптик з котом» Наталка Діденко. Під час розмови з журналістом “Укрінформу” вона сама це і сказала.
Діденко: “Я написала "Найпотужніша атмосферна пляма із можливих «сіла» якраз на Київ о третій годині ночі". Мала на увазі, що цей осередок атмосферної нестійкості вздовж атмосферного фронту – із зливами та грозами, який добре видно на фото з космосу, був найяскравішим та, ймовірно, найактивнішим. Його видно на фото саме над Києвом та навколишніми районами. Якщо когось бентежить мій стиль подачі та часте використання порівнянь, образів та характеристик синоптичних процесів, часом поза класичною метеорологічною термінологією, то, на щастя, для таких людей є прогнози спеціальних професійних структур, з чіткою, визначеною термінологією. Що стосується унікальності нічної негоди, то можу сказати, що Київ накрила короткочасна сильна злива, яка характерна для теплого періоду року – з травня по серпень. І останнє – мій традиційний прогноз на майбутні кілька днів. Щодо погоди, то до кінця тижня, до Спаса, впродовж 17, 18 та 19 серпня ймовірність локальних короткочасних дощів з грозою залишається. Тому раджу киянам, окрім, як носити з собою парасольку, уважно стежити за тим, де паркуєте автомобілі. Адже дерево може бути насичене вологою. Тобто, навіть від абсолютно помірного дощу можуть відвалюватися гілки”.
Як же тоді описати цю негоду, чи існує якесь наукове визначення? – звертаємося до начальника відділу метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Владислава Білика.
Білик: “Негода у ніч з 15 на 16 серпня – це потужна купчасто-дощова хмара, вона ж хмара зливового характеру або Cumulonimbus латиною, яка мала великі розміри: 20 кілометрів в ширину і завдовжки, з півночі на південь, майже до 100 кілометрів. І в цій хмарі локально сформувалися такі небезпечні явища як град, дуже сильний дощ, який в основному випав у центральних районах Києва. Можливо, єдине справедливе щодо нас нарікання – те, що метеорологи завчасно про неї не попередили. Утім, повірте, це надто складно, адже явище досить локальне і динамічне. Зазвичай попередити про град можна за 6 годин до того, як він випаде. Це перше. Друге – це явище не унікальне. Можливо, його нинішня особливість тільки в тому, що пройшов у великому місті та мав такі серйозні наслідки. В цілому шматочки льоду не перевищували 20 міліметрів. Це не дуже крупний град. З ходу не пригадаю, але, здається, на початку цього літа десь на Закарпатті пройшов схожий”.
На питання, чи можна якось порівняти вчорашню зливу з тією, що накрила Київ 25 липня, метеоролог відповів: “Так, можна. Наприкінці липня за інтенсивністю хмара була трішки менша, але охоплювала більшу територію. Натомість вчорашня, за даними радіолокаторів, інтенсивніша. Утім, обидві — це ті ж Cumulonimbus”.
За даними гідрометцентру, найбільша кількість опадів спостерігалася у Святошинському районі столиці — до 17 міліметрів. Це, як пояснюють метеорологи, зовсім небагато — схоже на наслідки звичайного, але більш тривалого дощу. Чому ж тоді Хрещатик перетворився на річку? Ймовірних версій чимало, тому виділимо, на нашу думку, найвірогідніші. По-перше, це наслідок непродуманої забудови в центрі міста, яка обмежила природній відтік води. По-друге, і тут кілька причин, це застаріла інфраструктура, яку потрібно концептуально міняти, це зливостоки, які роками не реконструювалися. Зрозуміло, і нещодавно ми вже про це писали (Детальніше про це ТУТ), що наскоком подібні проблеми не вирішуються від слова взагалі. Тому вкотре повторимо: потрібна скоординована робота багатьох спеціалістів з різних аспектів урбаністики, на яку і час потрібний, і серйозні гроші. А чи робиться, щось у Києві в цьому напрямі? - питання, яке й надалі залишається без відповіді.
Мирослав Ліскович, Київ