18 листопада. Пам’ятні дати

День працівників сільського господарства - професійне свято працівників сільського господарства, підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготівельних, водогосподарських та обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу України. Свято встановлено «…на підтримку ініціативи працівників агропромислового комплексу України…» згідно з Указом Президента від 7 жовтня 1993 року й відзначається щорічно в третю неділю листопада.

На сьогодні агропромисловий комплекс України є третьою за значенням галуззю економіки, яка дає роботу близько 3 млн людей, 93 млрд гривень щорічного прибутку та 17% ВВП України.

Нині Україна є  одним із світових лідерів з експорту олії, зернових, кукурудзи та м’яса птиці. Разом з тим, Україна є беззаперечними лідером з експорту меду в Європі, а ще – шості у світі з продажу пшеничної муки.

Однією із перспектив свого розвитку українські аграрії вважають органічний напрям сільськогосподарського виробництва, що є надзвичайно актуальним, враховуючи світові тенденції зростання попиту саме на органічну продукцію.

Сьогодні ж національне свято Латвії – День проголошення Латвійської Республіки. Цього дня, у 1918 році, в приміщенні Національного театру Риги Латвійська Народна рада проголосила про створення нової держави. Але боротьба за фактичну незалежність тривала після цього ще два роки. Вже в січні 1919 року, під натиском частин Червоної армії, тимчасовий уряд Латвійської Республіки був змушений залишити Ригу. З січня по травень 1919 року тривав період радянської влади в Латвії, потім була боротьба з армією Бермонта-Авалова і німцями, і знову з комуністами. Лише 11 серпня 1920 року Радянська Росія визнала незалежність Латвії. У січні 1921 року це зробили Англія, Франція, Італія і Японія, а у вересні нову державу прийняли в Лігу націй. Перша незалежна латвійська республіка проіснувала до червня 1940 року, коли Латвія була включена до складу СРСР – за секретними протоколами пакту Молотова-Ріббентропа країна підпадала саме під сферу впливу Радянського Союзу. З липня 1941 по жовтень 1944 року у Латвії тривала нацистська окупація, а потім знову – радянська. І лише 4 травня 1990 року Верховна Рада Латвійської РСР більшістю голосів прийняла Декларацію про відновлення Латвійської республіки. Під час розпаду Радянського Союзу, у вересні 1991 року, незалежність Латвії була відновлена.

Разом з тим, щороку в третю неділю листопада з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день пам’яті жертв дорожньо-транспортних пригод. Уперше цей День був проведений організацією «Роудпис» (RoadPeace) у 1993 році. Відтоді він відзначається в усьому світі та підтримується багатьма організаціями, включно з Європейською федерацією жертв дорожньо-транспортних пригод (FEVR) і асоційованими з нею організаціями. 26 жовтня 2005 року Організація Об’єднаних Націй підтримала цю ініціативу, запропонувавши відзначати кожну третю неділю листопада в якості глобального дня. Таке рішення зумовлене занепокоєнням урядів і міжнародних співтовариств світу щорічним зростанням кількості ДТП. За даними ООН дорожні аварії є у всьому світі другою причиною смерті серед молодих людей у віці від 5-ти до 29 років і третьою причиною смерті людей у віці 30-44 років. В автомобільних катастрофах щорічно гине приблизно 1,25 млн осіб, ще 50 мільйонів людей одержують травми або стають інвалідами. І, як наголошено у резолюції ООН, якщо не вживати невідкладних заходів щодо поліпшення безпеки дорожнього руху, то до 2020 року в країнах з низьким і середнім рівнем доходу кількість людей, які гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод, зросте на 80%. За даними поліції, у 2017 році на дорогах України сталося 146 тисяч дорожньо-транспортних пригод, в яких загинуло понад три тисячі чоловік і більше 31 тисячі були травмовані.

Окрім того, цього дня відзначається Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації, який було започатковано у 2015 році. За переконанням Ради Європи, для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей. Наразі сексуальне насильство є  реальністю для 47 країн-членів Ради Європи, і українське суспільство тут не є винятком. Для подолання грубих порушень прав дитини потрібно об’єднувати зусилля міжнародних організацій, представників громадського сектору та держави. Українська статистика щодо злочинів проти дітей вражаюча: 70% потерпілих дітей від сексуального насилля чи експлуатації є жертвами тих людей, які входять до їхнього кола довіри; у 90% випадків про такі зловживання не повідомляють в поліцію. Крім того, в середньому близько 25 дітей щодня залишають свої помешкання. Варто нагадати, що Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації у 2012 році і тим самим взяла на себе відповідальність щодо здійснення заходів із запобігання сексуальній експлуатації і насильства над дітьми.

Події дня:

18 листопада 1932 року, радянське керівництво видало постанови, які стали однією з причин голоду в Україні у 1932-1933 роках. Так, Постановою ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», передбачалося покарання за невиконання планів заготівлі зерна - сільські господарства каралися натуральними штрафами, тобто конфіскацією 15-місячної норми м’яса. Згодом перелік компенсаційних харчів було розширено картоплею і салом, наприкінці року - продуктами тривалого зберігання. Окрім того, видана цього ж дня Постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» дозволяла відбирати у селян хліб за статтею «контрреволюційні злочини». Вже через кілька днів, 26 листопада, вийшов наказ наркома юстиції і генерального прокурора УРСР, в якому наголошувалося на тому, що «репресії є одним з потужних засобів подолання класового спротиву хлібозаготівлі». Таким чином, штучно створений голод став добре продуманою та ретельно замаскованою каральною операцією проти українців.

Ювілеї дня:

118 років від дня народження Георгія Богдановича Кістяківського (1900-1982), американського фізикохіміка українського походження, одного з творців американської атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторії в Лос-Аламос). Народився в родині Богдана Олександровича Кістяківського – відомого українського правознавця, філософа і соціолога, академіка УАН; дід Георгія Кістяківського – Олександр Федорович Кістяківський був відомим київським юристом, а молодший брат – Олександр Богданович Кістяківський (1904-1983) – відомий український зоолог-орнітолог. З 1926 року мешкав в США, з 1933 – професор Гарвардського університету. З 1941 – член Комітету з атомної енергетики при Національній академії наук; безпосередньо брав участь у роботах, що передували створенню першої атомної бомби в США. В 1959-1961 рр. був спеціальним радником президента США Ейзенхауера з науки і техніки. Після припинення активної дослідницької діяльності брав участь у антивоєнному русі. В останні роки життя був членом Ради зі створення в світі гідних умов життя для людини – організації, заснованої в 1962 році американським фізиком-ядерщиком Лео Силлардом. Опублікував понад 150 наукових праць.

Роковини смерті:

56 років із дня смерті Нільса Бора (1885-1962), данського фізика, лауреата Нобелівської премії з фізики (1922), громадського діяча. Засновник  (1920) і керівник Інституту теоретичної фізики в Копенгагені (Інститут Нільса Бора), який свого часу став міжнародним центром фізиків-теоретиків і відіграв провідну роль у міжнародній співпраці вчених. Нільс Бор створив першу квантову теорію атома. Багато зробив для становлення і обґрунтування  квантової механіки, розробляв теорію атомного ядра. Як учений Бор формувався в знаковий для фізики період, коли вона впритул наблизилася до вивчення світу атомних процесів і пов’язаних із ним полів. Праці Макса Планка, Альберта Ейнштейна, аналіз спектрів випромінення атомів уже показали незвичність закономірностей мікросвіту. Був накопичений величезний експериментальний матеріал, часом досить суперечливий з огляду на відомі на той час  закони. Потрібен був принципово новий підхід для створення фізичної картини атомних процесів. І Бор знайшов такий підхід. Він орієнтував фізиків на дослідження суперечливих аспектів фізичної реальності мікросвіту, сформулював ідею дискретності енергетичних станів атомів, у світлі нових ідей побудував атомну модель, відкривши умови стійкості атомів, і пояснив величезне коло явищ. Чимало зробив Бор для становлення й інтерпретації квантової механіки, яка виникла в 20-х роках ХХ ст. Зусиллями Бора, його співробітників та учнів була створена стійка система фізичних ідей квантової механіки. В 1927 році він сформулював важливий для її розуміння принцип доповняльності, що стало поштовхом до його відомих дискусій з Альбертом Ейнштейном про детермінізм. Критика з боку Ейнштейна, за свідченням самого Бора, сприяла більш глибокому розумінню ним квантової механіки. «Що, передусім, дивовижним чином приваблює в Борі як ученому-мислителі, так це рідкісний сплав сміливої обережності; мало хто володів такою здатністю інтуїтивно схоплювати суть прихованих речей, поєднуючи це з загостреним критицизмом. Він, без сумніву, є одним із найбільших наукових умів нашого часу». Так характеризував колегу Альберт Ейнштейн. Декілька разів учений відвідував СРСР (був і у Харкові). Коли викладачі фізичного факультету Московського університету після завершення бесіди звернулися до Бора з проханням зробити на стіні пам’ятний напис, він взяв крейду і навпроти напису, залишеного Діраком (англійський фізик-теоретик, один із засновників квантової механіки), написав: «Протилежності – не протиріччя, а доповнення».