Половина українців переоцінюють свою здатність відрізнити правду від фейків
Про це сказав заступник директора КМІС Антон Грушецький під час презентації в Укрінформі результатів всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2019 року.
“Зберігається тенденція до надмірної самовпевненості населення щодо здатності ідентифікувати фейки. На даний момент 52% українців вважають, що вони в більшості випадків або навіть завжди можуть відрізнити якісну інформацію від дезінформації й ідентифікувати фейки. Тільки 26,5% вважають, що вони можуть це зробити в меншості випадків або взагалі не можуть ідентифікувати цю інформацію. Ця ситуація зберігається з минулого року”, - зазначив Грушецький.
Він додав, що тільки 15% населення вбачають потребу отримання інформації про те, як розпізнавати дезінформацію і фейки.
“Навіть серед тих, хто говорить, що вони не можуть ідентифікувати дезінформацію і фейки, не більше чверті бачать для себе потребу в отриманні інформації, як можна їх ідентифікувати. Тобто, є відчуття низького розуміння важливості цього питання. І це позначається на тому, як інтерпретуються ті чи інші актуальні суспільні події”, - підкреслив соціолог.
Як наслідок, за його словами, низка резонансних подій, зокрема в Керченській протоці, можуть мати як проукраїнську інтерпретацію, так і проросійську.
“Так, на запитання, хто першим розпочав військові дії — Україна чи Росія, - лише 48,5% українців висловили впевненість у тому, що першою війну почала Росія. Натомість 17% вважають, що першою війну почала Україна. А 35% не визначилися зі своєю думкою. Натомість минулого року відсоток тих, хто називав Росію, був вищий - 52%. Тобто, за останній рік він зменшився і цей фронт інформаційної війни навіть трохи "просів”, - констатував Грушецький.
Дослідження "Довіра до ЗМІ, вплив російської пропаганди, медіаграмотність в Україні" проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 1 по 25 лютого 2019 року. Польовий етап тривав з 9 по 20 лютого 2019 року.
Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім АР Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. В результаті польового етапу було зібрано 2042 анкети.
Дослідження здійснене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).
