Монетизація субсидій: яка доля чекає злісних боржників
У Міністерстві соціальної політики вважають: перший “млинець” монетизації субсидій не став грудкою – за попередніми підсумками оплата “комуналки” субсидіантами склала 75% (остаточні результати стануть відомі 1 травня). Так, чверть отримувачів не донесла виділені їм кошти до постачальників комунальних послуг, але в міністерстві кажуть, що побоювалися гіршого. У боржників ще є час сплатити заборгованість і подати заявку на нові субсидії (у травні саме розпочинається процес перепризначення субсидій на новий опалювальний сезон). На “живі” гроші вони вже не можуть розраховувати, але інакше взагалі втратять право на субсидію.
І так буває, що перший млинець – не грудкою
Прес-служба Міністерства соціальної політики повідомила, що близько 75% одержувачів субсидії у готівковій формі оплатили рахунки за комунальні послуги в цьому опалювальному сезоні вчасно. «Це є позитивним результатом, враховуючи, що йдеться про перший досвід монетизації субсидій в історії України», – цитує прес-служба генерального директора Директорату сім'ї та соціальної підтримки Віталія Музиченка. До речі, десь такий рівень можливої заборгованості прогнозували і в Мінфіні під час розробки програми монетизації (Мінфін відповідав за процес верифікації субсидій. – Авт.).
“На прикладі Кіровоградської області, де більшість людей купує газ у Нафтогазу, бачимо, що споживачі-субсидіанти розраховуються сумлінно. За лютий вони спожили газ загальною вартістю 132,1 млн грн, а сплатили за нього 134,9 млн грн (включно з переплатами) – більше 100% вартості. Ось такі факти. Є всі підстави вважати монетизацію субсидій успішною”, – зазначив глава Нафтогазу Андрій Коболєв.
Основна причина, чому не всі субсидіанти розрахувалися за послуги – це, здебільшого, низька платіжна дисципліна частини незабезпечених людей, які просто використали гроші на інші потреби, грубо кажучи, їх проїли. Але є й інші причини – люди або ще не розібралися, скільки і як мають оплатити, або ж взагалі не звернулися за отриманням коштів.
“Частина субсидіантів отримує субсидію (ті хто не отримує пенсію та інші соцвиплати через банки чи Укрпошту) через систему переказів Ощадбанку "Швидка копійка". Так от, по завершенню березневих виплат субсидій близько 13% коштів, які були перераховані через цю систему не були виплачені. А це пару сотень мільйонів гривень. За ними навіть не звернулися. Причин може бути багато. Але це ще один спосіб верифікувати (перевірити. ред) отримувачів субсидії”, – каже заступник начальника департаменту енергоефективності Нафтогаз України Олексій Хабатюк.
У Києві в березні також 25% одержувачів монетизованих субсидій не оплатили вчасно житлово-комунальні послуги (субсидії в Києві отримують 162 тисяч домогосподарств). "З огляду на, що це лише перший місяць дії монетизації, то відсоток досить непоганий. Провалом це назвати точно не можна", – заявили чиновники КМДА під час останнього брифінгу. У КМДА впевнені, що люди, які не сплатили вчасно, просто не до кінця зрозуміли новий механізм. Там переконані що далі частка сумлінних платників буде більшою за 75%. "І тоді ми зможемо говорити про нормальну роботу механізму", – сказав заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.
Трохи батогів і пряників – по-іншому з боржниками не працюють
Стосовно ж того, як діятиме держава надалі у питаннях субсидій, то за інформацією Мінсоцполітики, після того, як боржник сплатить заборгованість або укладе договір про її реструктуризацію, субсидію йому буде перепризначено. При цьому той, хто допускав прострочення оплати, маючи на руках кошти, отримані в рамках монетизації субсидії, надалі отримуватиме цей вид допомоги протягом року вже у безготівковій формі. «Важливо, щоб у одержувача не було заборгованості за житлово-комунальні послуги станом на травень 2019 року, коли відбуватиметься перепризначення субсидій на наступний рік», – йдеться у повідомленні міністерства. Причому донарахування в платіжках споживачів додаткових обсягів природного газу за приведення до стандартних умов, якими “гралися” більшість облгазів у цьому сезоні, під час перепризначення субсидій не братимуться до уваги управліннями соціального захисту населення. За пропозицією Мінсоцполітики уряд прийняв рішення не враховувати ці «сумнівні» борги.
Втім, громадяни-боржники, які матимуть заборгованість більш як один місяць на суму від 340 грн (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) ризикують взагалі її втратити.
Можна, звісно, припустити, що більшу частину з тих 25% субсидіантів, які попри надану допомогу вчасно не розрахувалися за комунальні послуги, загроза втрати субсидії дещо мотивуватиме. Хоча, за оцінками експертів, 10-12% субсидіантів з різних причин так і залишаться безнадійними комунальними боржниками. Бо якщо з державною допомогою вони не змогли (чи не захотіли) оплатити послуги, то без допомоги й поготів. І до них вже будуть застосовуватися інші процедури примусового стягнення.
Тим часом, міністр соціальної політики України Андрій Рева під час години запитань до Уряду у Верховній Раді 12 квітня заявив, що в бюджеті України достатньо коштів для забезпечення виплат як готівкової, так і безготівкової субсидій (закладено 55,1 млрд грн – Авт.). “По завершенню опалювального сезону обидва механізми субсидій існуватимуть і надалі”, – заявив Андрій Рева.
І знову безготівкова спокуса для Фірташа, Ахметова і компанії
Зрозуміло, що монетизація змінює поведінку споживачів. Мільйони українців відчули переваги такої соціальної допомоги у власні руки. Однак пропонована урядом схема з варіантом безготівкової монетизації, яка пропонується для споживачів, що мають проблеми з платіжною дисципліною, вважають експерти, містить низку ризиків та загроз.
“При цій моделі громадяни-отримувачі субсидій не можуть розпоряджатися коштами на рахунку в Ощадбанку. Гроші автоматично списуватимуться з нього рахунку за "заявками" підприємств-монополістів. При такому підході у недобросовісних постачальників з'являється спокуса штучно створювати споживачам борги чи повідомляти органам соціального захисту про неіснуючу заборгованість і гарантовано, без контролю споживача отримувати кошти від держави замість налагоджування системи збору платежів”, – пояснює Тетяна Бойко, координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі "Опора". І на її думку усунення громадянина від розпорядження коштами, які належать йому (адже йдеться про адресну соціальну допомогу), ще гірше, ніж його погана платіжна дисципліна. Адже, як ми вже бачили на прикладі дії фірташевських облгазів, монополісти здатні штучно генерувати набагато більшу заборгованість, аніж її створить населення, що не розрахувалося за монетизованими субсидіями.
“Цілком імовірно, що нормативні нарахування та приписки у випадку застосування безготівкових субсидій стануть масовими, адже система не передбачає жодної верифікації нарахувань. Скільки подав монополіст у реєстрі – стільки і спише Ощадбанк з облікового запису отримувача субсидії. Про яку прозорість взаєморозрахунків між державою та субсидіантом може йти мова, якщо платежі де-факто визначатимуть бухгалтери газзбутів і теплокомуненерго?” – запитує Тетяна Бойко.
Хоча вона й визнає, що єдиним аргументом на користь безготівкової форми на сьогодні є необхідність хоч якось впливати на несумлінних платників, які використовують отримані гроші на інші цілі і накопичують борги. Але надалі цей механізм, на її думку, має бути змінений на інший – судово-претензійний. “Робота з боржником-пільговиком нічим не відрізняється від роботи з будь-яким іншим боржником. Її просто треба робити: відстежувати історію неплатежів, з'ясовувати причини несплати, виправляти помилки в нарахуваннях, зрештою, вживати досудові і судові заходи впливу на боржника. Звісно, це важче, ніж просто "виставити рахунок" Ощадбанку й отримати всю суму "на тарілочці”, – резюмувала Тетяна Бойко.
Марина Нечипоренко, Київ
