Україна вшанувала памʼять жертв концтабору "Маутгаузен"
Захід на території меморіального центру "Концентраційний табір Маутгаузен" пройшов у неділю за участю 9 тис. осіб, включаючи понад 100 іноземних делегацій, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Австрії.
"Річниця визволення "Маутгаузена" – це один із світлих днів, коли вшановується пам'ять загиблих від націонал-соціалізму. Ніхто точно не знає, скільки людей втратили тут життя. Це місце полите кров’ю, і в тому числі, кров’ю дуже багатьох українців. І ми повинні бути тут і пам’ятати про це", - заявив посол України в Австрії Олександр Щерба.
Він подякував представникам української діаспори, яка цьогоріч доєдналася до спільного з дипломатами вшанування жертв "Маутгаузена". "І особливо приємно, що вчергове з нами тут Ігор Федорович Маліцький – колишній в’язень "Маутгаузена" та ще трьох інших концентраційних таборів", - додав посол.
Вшанування жертв "Маутгаузена" / Фото: Василь Короткий, Укрінформ
Саме 94-річний Ігор Маліцький зачитував українською відому клятву в’язнів "Маутгаузена", яка пролунала багатьма мовами. Після покладання квітів він поспілкувався з федеральним канцлером Себастіаном Курцом, подякувавши за зворушливу турботу австрійців про пам`ять жертв.
Меморіальні заходи на території колишньої "фабрики смерті" розпочалися з богослужінь у пам'ять про невинно закатованих жертв нацистів та покладання вінків до пам’ятників і меморіальних дощок, встановлених окремими країнами.
Українська делегація також здійснила ходу пам’яті по "сходах смерті" з кар’єру каменоломні, де в’язні в пекельних муках добували граніт для Третього рейху.
Участь у меморіальному заході взяли представники керівництва Австрії, включаючи канцлера Себастіана Курца та спікера парламенту Вольфганга Соботку. Серед запрошених були практично всі політичні сили країни, за винятком Австрійської партії свободи (FPO) – організатори виступають принципово проти участі представників цієї правопопулістської партії, заснованої колишніми чиновниками нацистського режиму.
"Організацією заходу займається Міжнародний комітет “Маутгаузена” і це принципова позиція – не допускати сюди представників партій, які сповідують ідеологію наближену до неонацистської", - заявила співробітниця Інституту історії НАН України, член згаданого комітету Тетяна Пастушенко.
Скільки саме українців загинули в таборі "Маутгаузен", досі невідомо. Виправити ситуацію покликаний проект "Українці в Маутгаузені" – ініційоване посольством України в Австрії історичне дослідження включатиме спогади, архівні записи, старі фотографії та інтерв’ю ще живих бранців концтабору.
Аташе з питань оборони посольства України в Австрії Андрій Ткачук вказав на те, що сьогодні, на жаль, не всі пам'ятають про жахіття нацистського режиму і Другої світової війни. Передусім, це стосується Росії, де часто можна почути лозунг "можем повторить".
"Як зазначать багато експертів, Росія зараз іде слідами Гітлера, поведінка нацистів та Кремля дуже схожа: “ополченці”, окупація, територіальні претензії тощо. Більше того, деякі історики називають нинішніх очільників РФ ще гіршим злом за німецького фюрера. Росія є страшним катом, який знищив мільйони людей, у тому числі і українців, і продовжує це робити далі. Світ це бачить і знає. Все має свій початок і закінчення, і добро все одно переможе зло", - заявив Ткачук.
Концентраційний табір "Маутгаузен" був створений у 1938 році. Його в'язнями стали близько 335 тис. осіб, з яких загинуло щонайменше 122 тисячі, у тому числі понад 32 тис. вихідців із СРСР. Табір визволили американські війська 5 травня 1945 року
