Справа нацгвардійця Марківа: прокурор здивований таким суворим вироком

Прокурор Андреа Дзанончеллі у травні просив суд дати Марківу 17 років ув’язнення, попри те, що кримінальний кодекс передбачає 24 роки позбавлення волі. Він мотивував своє рішення пом’якшувальними обставинами (Марків не мав судимості, і мав хорошу поведінку під час процесу – ред.).

Натомість суд відкинув пом’якшувальні обставини і вирішив, що Марків відігравав “провідну роль” в убивстві італійського репортера.

Сам Марків вирок не коментував, а після його оголошення вигукнув: “Слава Україні”, на що близько сотня українців, присутня в залі суду, відповіла: “Героям слава”.

Коли Марківа вивели з зали суду, до нього пропустити його матір Оксану Максимчук. Після розмови з сином вона заявила, що він тримається бадьоро і налаштований на оскарження справи.

Адвокатові Марківа Раффаеле Делла Валле стало зле на засіданні, до нього приїхала “швидка”. Після надання допомоги він заявив, що це для нього вердикт, щоб емігрувати з Італії. Захисник наголосив, що не згоден із рішенням, назвав його нелогічним і наголосив, що адвокати будуть звертатися в апеляційний суд.

Він висловив сподівання, що на апеляції в справі буде інший, “компетентніший суддя”.

“Вердикт суду присяжних у Павії є політичним і викликає зневіру в італійському правосудді. Без надії, я таки продовжуючи йти далі. Готуємо апеляцію на несправедливе рішення суду. Якби на місці Віталія був американський чи російський солдат, він був би виправданим. Це вперше в Італії, коли засудили іноземного солдата, який воював за кордоном”, – сказав Раффаелле Делла Валле.

Як повідомлялося, суд в Італії 12 липня виніс вирок українському нацгвардійцю Марківу, засудивши його до 24 років ув'язнення.

В останньому слові Марків сказав, що є українським військовим, простим солдатом, патріотом, і додав, що завжди захищатиме Україну.

Віталій Марків, який має громадянство України та Італії, перебуває за ґратами з 30 червня 2017 року, коли його заарештували в аеропорту Болоньї. Його звинуватили у вбивстві за попередньою змовою з групою осіб італійського фотографа Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова. Вони загинули внаслідок мінометного обстрілу 24 травня 2014 року біля підніжжя гори Карачун під Слов’янськом, на контрольованій тоді бойовиками території.

Прокурори вважають загибель Роккеллі умисним убивством. За їхньою версією, перебуваючи на горі Карачун, Марків передав інформацію про перебування журналістів українській армії.

Захист відкидав ці звинувачення, наполягаючи на тому, що журналісти перебували в зоні війни без розпізнавальних знаків і стали жертвами перехресного вогню.

Італійська сторона відмовилася від проведення слідчих дій на місці події, а також проігнорувала пропозиції України щодо створення спільної слідчої групи, які лунали після арешту Марківа.

Звинувачення проти Марківа базуються на свідченнях французького журналіста Вільяма Рогелона (ключовий свідок у справі), який був разом з Мироновим та Роккеллі біля пагорба Карачун під Слов’янськом і якому єдиному вдалося вижити.