22 вересня. Пам’ятні дати

Мета Дня – показати, які альтернативи є в автомобіля, і як чудово виглядатимуть наші міста без засилля машин, адже місто – це, передусім, середовище існування людей. Надмірна автомобілізація міст, яка спостерігається останнім часом, загрожує як довкіллю, про що весь час нагадують екологи, так і людському життю – починаючи зі стресів, закінчуючи травматизмом, а то й взагалі, втратою життя в результаті автомобільних аварій. Мета цього руху – не витягти людей із їхніх авто на один день, а створити максимально комфортні умови, аби кожен автомобіліст якомога рідше сідав у власну автівку. Містяни, міська влада й національні уряди мають докласти максимум зусиль для того, аби міста створювались і розвивались виключно для людей, а не для машин: вулиці мають бути безпечними й комфортними для пішоходів, велосипедистів і всіх, хто не використовує авто. Замість безкінечних паркінгів і заправок – сквери і парки, замість мільйонів автомобілів, які утворюють багатокілометрові корки – швидкісний громадський транспорт і велосипеди, замість смогу – чисте повітря, замість стресу і нервів – прогулянка парком, чи посиденьки на відкритій терасі у кав’ярні у центрі міста. Уперше День без автомобіля був проведений у Швейцарії в 1973 році, коли влада країни у зв’язку з паливною кризою закликала громадян відмовитись на декілька днів від машин. У 1997 році першу загальнонаціональну «безавтомобільну» акцію провела Великобританія. Наступного року до неї долучилася і Франція. Тоді в заходах брали участь декілька десятків міст. До 2001 року до руху офіційно приєдналися понад тисяча міст у 35 країнах світу, зокрема, в Японії, Бразилії та Канаді. З 2002 року під егідою Єврокомісії щороку з 16 по 22 вересня проходить Європейський тиждень мобільності. Кульмінацією цього тижня є «День без автомобіля». Разом з тим, у багатьох мегаполісах світу проводяться своєрідні велодемонстрації. Перша така велодемонстрація була організована у 1992 році велосипедистами Сан-Франциско (США). Тоді у ній взяли участь лише 48 чоловік. Утім, з кожним роком кількість учасників і місць проведення пробігів швидко зростала. За приблизними оцінками, в акції «День без автомобіля» щороку беруть участь понад 100 мільйонів людей у 50 країнах світу.

Події дня:

22 вересня 1939 року об 11.00 у Виннику було підписано угоду між командуванням польського гарнізону і радянськими військовим командуванням про передання міста Львова Червоній армії. О 14.00 польські війська почали складати зброю, о 15.00 з’єднання 2-го кавалерійського корпусу у пішому строю сумісно з танками 24-ї, 38-ї та 10-ї танкових бригад вступили у місто. Пункт 8 підписаної польською і радянською сторонами угоди гарантував офіцерам польської армії особисту свободу і недоторканість їхнього особистого майна, право на виїзд до зарубіжних країн. Ці умови не було виконано: при виході з міста обеззброєні колони поляків були оточені частинами Червоної армії і НКВС та відправлені до концтаборів. Цього ж дня пройшов спільний парад радянських і нацистських військ у Бресті, урочисто переданому гітлерівцями радянським військам. Парад приймали радянський комбриг Семен Кривошеїн і німецький генерал Хайнц Вільгельм Гудеріан. Зі спогадів Гудеріана: «У день передачі Бреста росіянам у місто прибув комбриг Кривошеїн, танкіст, який володів французькою мовою; тому я досить легко з ним порозумівся. Всі питання, що залишались невирішеними в положеннях міністерства закордонних справ, були позитивно для обох сторін вирішені безпосередньо з росіянами. Ми змогли забрати все, крім захоплених у поляків запасів, які залишались росіянам, оскільки їх неможливо було евакуювати за такий надто короткий термін. Наше перебування в Бресті закінчилось прощальним парадом і церемонією зміни прапорів у присутності комбрига Кривошеїна». Згадує про той парад і Семен Кривошеїн в мемуарах «Междубурье». До того ж збереглися й кадри кінохроніки, зняті німецькими пропагандистами.

Ювілеї дня:

Цього дня народився Олександр Опанасович Потебня (1835-1891), український мовознавець, літературознавець, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Випускник Харківського університету. Професор кафедри російської мови і словесності Харківського університету. Один із засновників Харківської громади, Харківського історико-філологічного товариства (був його головою у 1877-1890). Основоположник психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення тощо. Потебня розробив наукові основи східнослов’янської діалектології як самостійної дисципліни. У працях цієї проблематики він уперше в слов’янській філології систематизував ознаки української мови, якими вона відрізняється від інших слов’янських мов, охарактеризував межі поширення її найважливіших діалектових звукових явищ. Учений постійно цікавився питаннями народності й мови, взаємовідношення націй і мов, народності й особи, дво- і багатомовності, майбутньою долею націй і мов. Засуджуючи денаціоналізацію, Потебня стверджував, що всі мови мають невичерпні внутрішні можливості для розвитку. Ім’я Потебні надано Інститутові мовознавства НАН України, з 1977 року Інститут проводить Потебнянські читання. У 1977 році у с. Гришиному, де народився Олександр Потебня, відкрито музей, встановлено пам’ятник ученому.

62 роки від дня народження Ніка Кейва (1957), австралійського рок-музиканта, поета, сценариста, автора чудових, але не надто веселих пісень. Чималої слави музикант зажив після виходу альбомів Let Love In, Henry’s Dream і Murder Ballads. В альбомі Murder Ballads присутні дуети Кейва з Кайлі Міноуг і Пі Джей Гарві. Не надто довгі, але надзвичайно бурхливі стосунки з останньою у 90-х роках, надзвичайно вплинули на творчість Ніка Кейва. Австралійця досить часто ставлять в один ряд з такими музикантами як Леонард Коен і Том Вейтс.

Цього дня народився Роналдо (1976), бразильський футболіст. Роналдо виступав на позиціях центрального нападаючого, і чимало фахівців вважають його одним із найліпших футболістів в історії сучасного футболу. Луїс Назаріу ді Ліма Роналдо народився на околиці Ріо-де-Жанейро. До 1994 року грав за місцеві клуби. Потім – за європейські: голландський «ПСВ», «Барселону», «Інтернаціонале», «Реал» (Мадрид), «Мілан». Роналдо вирізнявся феноменальною технікою. Отримавши м’яч з центру поля, міг граючи дійти до чужого штрафмайданчика, вправно обійшовши півкоманди суперника. З м’ячем поводився м’яко, плавно, можна, навіть, сказати елегантно, наче танцюючи вальс. Роналдо один із найтитулованіших футболістів: дворазовий чемпіон світу, віце-чемпіон світу, кращий футболіст в історії чемпіонатів світу за результатами досліджень Castrol Index, екс-рекордсмен чемпіонатів світу за забитими м’ячами (у 2014 році його перевершив Мирослав Клозе), рекордсмен за числом голів, забитих в усіх міжнародних турнірах, тричі кращий футболіст року за версіями ФІФА (1996, 1997, 2002) і журналу World Soccer, дворазовий володар «Золотого м’яча», володар «Золотої бутси», внесений до списку «ста найвидатніших футболістів світу» (13 місце) за версією журналу «World Soccer» (1999), в список «ФІФА 100», один з двох гравців, поряд з Пеле, який вигравав чемпіонат світу в 17 років.

Роковини смерті:

День пам'яті Ярослава Гомзи (1927-2011), знаного українського освітянина, шістдесятника, правозахисника, одного з фундаторів Української Гельсінської спілки на Донеччині, активного члена Народного Руху України, Донецького обласного Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, Організації Українських Націоналістів. Багаторічний в’язень радянського режиму. Саме Ярославові Гомзі перед загибеллю у в’язниці КДБ довірив рукопис своєї книги «Мова - народу» на збереження до кращих часів Олекса Тихий.