Сьогодні - Всесвітній день туризму, а у християн східного обряду Воздвиження

Всесвітній день туризму заснований на сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації у 1979 році з метою пропаганди туризму. Дата цього Дня обрана не випадково: 27 вересня 1970 року набув чинності Статут Всесвітньої туристської організації (UNWTO).

Мета Всесвітнього дня туризму полягає в тому, щоб привернути увагу міжнародного товариства до важливості туризму, його соціального, культурного, політичного і економічного значення.

За даними UNWTO, нині у світі туризм є третьою за величиною, після хімічної та паливної, галуззю економіки. Лише за минулий рік міжнародні кордони перетнуло близько 1,5 млрд чоловік. Передбачається, що до 2030 року ця цифра складе 1,8 млрд. Разом зі світовою громадськістю, День туризму відзначається сьогодні і в Україні згідно з Указом Президента від 21 вересня 1998 року.

Тема Всесвітнього дня туризму 2019 року – «Туризм та робочі місця: краще майбутнє для всіх», дуже актуальна, оскільки туризм надзвичайно трудомісткий і є значним джерелом зайнятості для багатьох світових економік. Туризм - один з таких видів діяльності, який поширюється на різні сектори економіки, і тому відповідає за створення прямої та непрямої зайнятості, що, в свою чергу, вимагає різного ступеня кваліфікації та дозволяє швидко залучати до роботи молодь, жінок та незабезпечені верстви населення. Отже, туристичний сектор є не лише двигуном для економічного зростання, але й ефективним інструментом для подолання бідності.

Як зазначають в Всесвітній туристській організації, нині туризм створює 10% робочих місць у всьому світі, проте його роль у створенні робочих місць часто недооцінюється. Окрім того, за оцінками спеціалістів, одне робоче місце в туристичному секторі створює приблизно півтора додаткових або непрямих робочих місць в інших галузях економіки.

Цього року офіційні урочистості з нагоди Всесвітнього дня туризму пройдуть у Нью-Делі (Індія).

Сьогодні християни східного обряду відзначають Свято Хрестовоздвиження, яке належить до 12 найбільших християнських свят і є в новому церковному році наступним після Різдва Богородиці.

Згідно з переказами, близько 326 року рівноапостольна Єлена (бл. 255-330), мати першого християнського імператора Константина, знайшла в Єрусалимі біля Голгофи Хрест, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. Майже три століття пролежав він у землі, у своєрідній братській могилі, куди римляни мали звичай кидати тіла страчених і знаряддя тортур. І ось цей хрест був піднятий патріархом Макарієм над усіма віруючими християнами, які зібралися того дня біля Голгофи.

Хрест був не лише віднайденим шматком дерева на якому страждав Ісус, і де закінчився його земний хресний шлях, але й символізував саму Церкву Христову, яка протягом трьох століть зазнавала жахливого гноблення, зневаги і була поза законом. Піднесений хрест став символом перемоги і торжества християнства. Безмежному тиску сили і жорстокості Римської імперії християнство ранніх віків протиставило лише безмежну віру, надію і любов – головні євангельські цінності.

13 вересня 335 року на місці розп’яття і погребіння Христа (гора Голгофа) був відкритий і освячений храм Воскресіння Христового, нині більш відомий як храм Гробу Господня. Однією з особливостей цього свята є строгий піст – у пам’ять про страждання і смерть Господа на Хресті.