Рада змінила порядок звільнення і призначення членів Нацради

За ухвалення відповідного закону “Про внесення змін до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення” (№2036) проголосували 266 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Закон визначає, що профільний комітет (нині - Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики) зобов'язується за 90 днів припинення повноважень членів Нацради оприлюднити у ЗМІ та направити фракціям і групам парламенту оголошення про відбір кандидатур на відповідні вакантні посади. Попередня редакція закону містила норму, за якою конкурс оголошувався протягом трьох днів із дня припинення повноважень членів регулятора.

Пропозиції щодо кандидатур комітет прийматиме протягом 21 дня з дня оприлюднення оголошення. Подавати кандидатури на членів Нацради, крім фракцій і груп парламенту, можуть також і всеукраїнські об’єднання громадян у галузі діяльності засобів масової інформації.

Відповідно до закону, голосування щодо призначення членами Нацради відбувається одночасно на всі вакантні посади за квотою ВР. При цьому вакантними вважаються всі посади членів регуляторного органу, повноваження яких припинені згідно з постановою Ради або достроково - з підстав, передбачених цим законом "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". Так, достроково повноваження члена Нацради можуть бути припиненні у разі, зокрема, подання ним заяви про звільнення за власним бажанням або ж неучасті у засіданнях регулятора без поважних причин протягом двох місяців.

Водночас закон не визначає вакантною посаду члена Нацради, якщо його повноваження припинені в останній день строку подання пропозицій щодо кандидатур.

Кандидатури на посади членів Нацради вносяться до проекту постанови у послідовності, визначеній попереднім рейтинговим голосуванням, та у кількості, що відповідає кількості вакантних посад, які призначаються за квотою Верховної Ради. Призначеними на ці посади вважаються особи, за яких проголосувала більшість від конституційного складу парламенту.

Якщо ж за Рада не зможе заповнити свою квоту щодо призначення всіх членів Нацради, то вся процедура проводиться повторно, починаючи з опублікування профільним комітетом оголошення про конкурс. Кандидати, які брали участь у попередньому відборі, мають право брати участь і в повторному.

Окрім того, парламент прирівняв Нацраду до першого рівня державних органів, визначених законом «Про державну службу».

Більшість положень цього закону набувають чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті “Голос України”. Пізніше, з 1 січня 2020 року, набуває чинності положення закону щодо оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад за 90 днів до припинення повноважень членів Нацради

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 19 вересня ухвалила за основу проєкту закону №2036. Презентуючи документ, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко пропонував ухвалити його відразу як закон і водночас за результатами рейтингового голосування призначити нових членів регулятора замість тих, чиї повноваження вже вичерпалися.

Однак члени деяких фракцій, зокрема "Голосу" та "Європейської солідарності", висловилися проти прийняття законопроєкту без другого читання та одночасного "пакетного" призначення членів регулятора. Зрештою, проєкт закону було ухвалено лише за основу.

30 вересня профільний комітет рекомендував парламенту ухвалити документ у другому читанні та в цілому як закон.