11 листопада. Пам’ятні дати

11 листопада 1918 року о п’ятій ранку в Комп’єнському лісі (Франція) між переможеною Німеччиною і державами Антанти (Великобританія, Франція, США та ін.) було укладене Комп’єнське перемир’я, що завершило Першу світову війну. У залізничному салон-вагоні французького маршала Фоша німецькій делегації були продиктовані умови перемир’я (загалом 34 статті): припинення воєнних дій, виведення німецьких військ з окупованих на Західних територій і з лівого берега Рейну, здача частини озброєнь, створення на правому березі Рейну демілітаризованої зони тощо. Перемир’я набрало чинності об 11 годині ранку. Німеччина визнавала себе переможеною, будь-які воєнні дії припинялися.

Перша світова війна стала першим військовим конфліктом світового масштабу, в ній було залучено 38 з наявних на той час 59 незалежних держав. За час тієї війни було мобілізовано 73,5 млн осіб, загинуло 10 і поранено близько 20 млн військових. Конфлікт мав вирішальний вплив на всю історію XX століття, змінивши усі країни, що брали в ньому участь. З мапи світу зникли три велетенські імперії: Австро-Угорська, Російська і Османська, натомість з’явилися нові країни.

Щодо України, то 11 листопада 1918 року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію німецьких військ з України (а це була майже 500-тисячна армія). Гетьман Павло Скоропадський у свою чергу оголосив воєнний стан в Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях. Україна стояла на порозі чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачаючи ледве здобуту незалежність. Спроба УНР звільнитися від імперських тенет виявиться невдалою. Попереду на країну чекало сталінське ярмо, Голодомор та Друга світова війна.

День закінчення Першої світової війни у багатьох країнах колишньої антинімецької коаліції є державним святом і відзначається під різними назвами. Наприклад, у США це «День ветеранів», у Франції, Бельгії та Новій Зеландії – «День перемир’я», у Великобританії, Канаді, Австралії – День пам’яті полеглих у війнах. Цей день присвячений всім ветеранам воєн, живим і вбитим на полях бойовиськ.

Разом з тим, сьогодні Республіка Польща святкує День Незалежності (1918). Це національне свято, яке відзначається щорічно 11 листопада на честь проголошення незалежності держави від панування Російської імперії, Королівства Прусії та Австрійської імперії в 1918 році. Свято припадає на день завершення Першої світової війни, в результаті чого, після третього (1795) поділу Польщі між Пруссією, Росією і Австрією, відродилася країна. 11 листопада 1918 року державу очолив Юзеф Пілсудський, який повернувся з німецького полону, також було сформовано перший демократичний уряд Польщі. День Незалежності Польщі був офіційно заснований у квітні 1937 року, але потім свято скасували. У вересні 1939 року, на початку Другої світової війни, Польща знову зазнала поділу між нацистською Німеччиною (початок окупації – 1 вересня) та СРСР (початок окупації – 17 вересня). Після закінчення війни День незалежності офіційно не відзначався до 1989 року, коли у Польщі відбулися перші демократичні вибори. День незалежності – загальнодержавний вихідний день, який супроводжується підняттям прапорів, виступом президента країни, військовим парадом в центрі Варшави.

Ювілеї дня:

131 рік від дня народження Федора Федоровича Терещенка (1888-1950), українського авіаконструктора. Син Федора Артемійовича Терещенка – відомого українського підприємця і мецената. Літакобудуванню вчився у київському гуртку авіаконструкторів під керівництвом Миколи Делоне. В 1909 році у власному маєтку в Червоному під Бердичевом влаштував авіамайстерню. Того ж року разом з Федором Билінкіним та Ігорем Сікорським одержав запрошення взяти участь у з’їзді природознавців у січні 1910 року. Власне, доповіддю у Політехнічному музеї він і зробив собі ім’я серед авіаконструкторів. У 1910 році Федір Терещенко їде до Франції, де вчиться керувати аеропланами у Луї Блеріо і по поверненню складає іспит на звання пілота-авіатора. Продовжує займатися конструюванням літаків, зокрема його модель «Терещенко-5» була одним з основних експонатів відділу повітроплавання Всеросійської торговельно-промислової і сільськогосподарської виставки, яка відбулась в Києві влітку – восени 1913 року. Працював як авіаконструктор за замовленнями воєнного міністерства, проте з початком Першої світової війни перевіз свою майстерню до Києва. В 1916 році конструює принципово нову модель літака «Терещенко-7», яка була виготовлена в майстерні Київського політехнічного інституту. У 1918 емігрував до Франції, де й помер наприкінці січня 1950 року. Цікавий факт з життя Федора Терещенка: крім авіації захоплювався музикою, добре грав на фортепіано (навіть давав концерти); у 30-х роках зацікавився астрологією, окультизмом і навіть видав книжку з астрології, яка витримала п’ять видань і досі є популярною в середовищі франкомовних астрологів.

99 років від дня народження Андрія Ромоданова (1920-1993), українського нейрохірурга, засновника вітчизняної школи нейрохірургії. Всесвітньо відомий учений, який запровадив у клінічний простір такі нові напрями, як стереотаксична хірургія, ендоваскулярна нейрорентгенохірургія, нейротравматологія, функціональна та відновна нейрохірургія. Автор понад 450 наукових праць, у тому числі 24 монографій, 23 винаходів. З 1993 року Інститут нейрохірургії Академії медичних наук України носить ім’я Ромоданова, який 30 років творив, плекав і очолював цю установу. Андрій Ромоданов народився в Лубнах, на Полтавщині, в сім’ї священнослужителя й водночас одного з ліберальних діячів України Петра Дмитровича Ромоданова. У 20-х роках сім’я переїхала до Києва, де Петро Дмитрович став шкільним учителем. Але в середині тридцятих, свідомо кидаючи виклик часу, знову прийняв духовний сан, очоливши як священик одну з парафій. Цього кроку йому не пробачили і 1937 року репресували. Навіть у 50-х роках на лікаря Ромоданова писали пасквілі, натякаючи на його «неблагонадежность» і згадували батька-священика. Андрію Петровичу було боляче, але він не зважав на «добродіїв» – для нього не було нічого більш важливого ніж пацієнт і його здоров’я. Характерний штрих – Андрій Петрович ніколи не ходив у відпустку влітку. Аби за необхідності зробити біля операційного столу найнеобхідніше. На початку 90-х років у Японії видатні хірурги світу залишали відбитки своїх рук – це був своєрідний аналог голлівудської «Алеї слави». Серед тих відбитків вищого милосердя є й сліди пальців київського лицаря медицини Андрія Ромоданова.

Сьогодні день народження у Леонардо Ді Капріо (1974), американського кіноактора, кінопродюсера. Знімався у фільмах: «Ромео і Джульєтта» (приз МКФ у Берліні, 1997), «Титанік», «Кімната Марвіна», «Людина в залізній масці», «Банди Нью-Йорка», «Спіймай мене, якщо зможеш», «Авіатор» (премія «Золотий глобус», 2005), «Великий Гетсбі», «Вовк з Волл-стріт». П’ятиразовий номінант на «Оскара» і його володар – у 2016 році він таки був удостоєний цієї престижної нагороди за головну роль у фільмі мексиканського кінорежисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту «Легенда Г’ю Гласа». Ді Капріо – один з улюблених акторів Мартіна Скорсезе; зіграв у багатьох його фільмах. Саме завдяки цій співпраці між метром світового кінематографа і голлівудським красунчиком, кумиром тінейджерів, про Ді Капріо заговорили як про серйозного актора, здатного до психологічно глибоких ролей. Крім своєї основної діяльності, Ді Капріо є Послом ООН з кліматичних питань.

У дитинстві Лео мріяв стати біологом, тому ця почесна посада зовсім не випадкова. У 1998 році актор створив фонд Leonardo DiCaprio Foundation і згодом фінансував 70 інноваційних проектів в сфері захисту навколишнього середовища в 40 країнах. Взимку 2016 року Ді Капріо отримав премію Сrystal Award за внесок у захист навколишнього середовища. У 2017 його благодійний фонд виділив 20 млн дол. на фінансування програм зі збереження дикої природи, допомогу в захисті прав корінних народів і підтримку інноваційних зусиль, спрямованих на боротьбу зі змінами клімату і рішення складних екологічних проблем.