Хто не хоче годувати своїх хакерів – годуватиме чужих

У Києві, в одному з готелів, затримано 32-річного громадянина Литви, якого розшукувало ФБР за викрадення з банківських рахунків 6 мільйонів доларів США. Суд ув’язнив його на два місяці, розпочато оформлення передачі до США.

Як зазначається, розслідування щодо його злочинної діяльності розпочали ще… у 2010 році працівники американського ФБР та Служби розслідування фінансових злочинів США. Чоловік був оголошений у розшук за незаконний доступ до банківських рахунків. Серед іншого його підозрюють у викраденні 6 мільйонів доларів з рахунків американських фінансових установ, заволодінні персональними даними та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Розуміючи, що екстрадиції не уникнути, затриманий дав згоду на прискорену процедуру, тож невдовзі вирушить за океан. Де з 12 листопада вже перебуває інший збурювач спокою на кібертеренах – 29-річний росіянин Олексій Бурков – який, втім, збурив на додачу і міжнародно-політичну сферу.

Ізраїль не піддався на шантаж

Буркова до США екстрадували з Ізраїлю. 12 листопада він постав перед федеральним судом у штаті Вірджинія за звинуваченням, як повідомляється на сайті Міністерства юстиції США, у шахрайстві, викраденні особистих даних з метою перепродажу, відмиванні грошей і зломі комп'ютерних систем, а також в змові з метою здійснення цих злочинів. Зокрема, через сайт Cardplanet, яким керував Бурков, за версією слідства, були продані дані понад 150 тисяч карт, власники яких втратили більше 20 мільйонів доларів. Також, як стверджується, Бурков керував закритим хакерських форумом. Йому загрожує до 80 років в'язниці. У п'ятницю суд має призначити йому запобіжний захід.

Здавалося б, до чого тут Путін? Програміст, що жив в Тюмені і Санкт-Петербурзі, був затриманий в грудні 2015 року в аеропорту Тель-Авіва за запитом США. Але рішення про його видачу Сполученим Штатам зустріло в Росії навдивовижу енергійний протест. Російська влада навіть взяла заручницю-ізраїльтянку і пропонувала обміняти на неї Буркова (на початку жовтня до 7,5 років колонії засудили авіапасажирку, яка летіла в Ізраїль з пересадкою в Москві – раніше ще не було, щоб обшук провели у транзитній зоні і знайдені там 10 грамів гашишу назвали контрабандою, але для такого випадку росіяни постаралися. – Авт.). Ізраїльські ЗМІ стверджували, що ізраїльтянку взяли в заручниці саме для цього обміну. Не допомогли навіть звернення про помилування до Путіна від президента Ізраїлю Реувена Рівліна та прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньягу. Але врешті Ізраїль є Ізраїль – шантаж не спрацював і хакер-росіянин уже в Америці.

Британці були готові до атаки

Підозра на російсько-гібридних хакерів падає і через масштабну атаку на цифрові ресурси британської Лейбористської партії в понеділок, повідомляє Sky News. За словами речника партії, кібератака була “не успішною”, і хакери не змогли викрасти дані, оскільки спрацювали "потужні системи безпеки".

А ще напередодні розвідка Великої Британії MI5 провела секретну операцію з метою захисту телефонів членів Палати громад від атак російських хакерів, повідомляє The Mirror. Як зазначається, це пов'язано з тим, що на телефонні номери деяких політиків вчинено кібератаки з-за меж країни. На час операції депутатам заборонили користуватися особистими телефонами та комп'ютерами. За словами одного з парламентаріїв, йому повідомили, що було вчинено «скоординовану спробу злому його банківських рахунків з іншої держави».

Нині у Великобританії триває виборча кампанія, вибори в британський парламент призначені на 12 грудня, а на кону – доля Брекзиту, якого домагається Росія. Тому Консервативна партія та її лідер Борис Джонсон, які обіцяли здійснити вихід Британії з ЄС, на цих виборах – ситуативно «свої» для росіян. А атаковані лейбористи, відповідно, супротивник. Як Росія досягла самого виникнення Брекзиту та того «несподіваного» 51 відсотку на референдумі 2016 року, нині вже знають британські спецслужби, але чинний прем’єр-міністр Джонсон заборонив оприлюднювати ці дані.

Лейбористи передали інформацію про атаку в Національний центр кібербезпеки, але до виборів ще цілий місяць, тому про хакерів, які «невідомі», але чомусь діють на користь Путіна, ми ще почуємо.

… а Іспанія та Грузія – ще ні

Не далі як минулого тижня Департамент національної безпеки Іспанії повідомив, що була здійснена хакерська атака проти низки  іспанських медіакомпаній, включаючи радіомережу Cadena SER. Іспанська IT-компанія Everis також стала жертвою кібератаки, після чого сповістила співробітників про відключення комп'ютерних пристроїв. Департамент національної безпеки, оголошуючи попередження про продовження атаки, рекомендував користувачам вжити заходів обережності, зокрема, відключити від мереж обладнання, на якому немає останніх антивірусних оновлень.

А наприкінці жовтня невідомі поставили в Грузії кібер-антирекорд - найбільшу в історії країни атаку, в ході якої здійснили дефейс (заміну головної сторінки. - Ред.) 15 тисяч веб-сайтів, які були пізніше відключені. За даними місцевих ЗМІ, атака торкнулася сайту президента Грузії, а також інтернет-ресурси різних урядових установ, банків, судів, місцевих газет і телевізійних станцій. Що це було: жарт чи «розвідка боєм»?

Як хакери стали частиною нашого життя – і ще ображаються

Слово «хакер» ввійшло в наше повсякденне життя разом із повсюдним проникненням комп’ютерних технологій. Власне, чому дивуватися: крадії завжди намагалися потрапити туди, де можна поживитися – до помешкань, сейфів, складів, автомобілів. Чим складніші ставали замки – тим хитромудріші засоби зламу. А нині можна ламати одразу тисячі замків, залишаючись за тисячі кілометрів від них.

Злий жарт долі: спочатку хакерами (від сленгового “huck” – майстерно робити меблі однією сокирою) називали найкращих програмістів, які швидко та елегантно виправляли помилки в програмному забезпеченні. Але наразі назва закріпилася саме за зловмисниками, що обурює «справжніх» хакерів.

Ось, до речі, повідомляється, що Huawei проведе 16 листопада в Мюнхені конфіденційну зустріч з «відомими хакерами» (тобто у первісному, хорошому сенсі – з експертами). Мета –залучити їх до виявлення вразливостей і помилок в операційній системі. А крім практичної сторони справи, така зустріч має стати демонстрацією підвищеної уваги компанії до безпеки своїх продуктів.

Надзвичай актуальне питання, оскільки через кібератаки в 2021 році світовий бізнес втратить 6 трильйонів доларів, прогнозує старший аналітик дослідницького агентства Wikibon Дейв Велланте. Ці збитки включають витрати на відновлення комп'ютерних систем, які постраждали від злому, а також втрати від зниження продуктивності праці.

Світові продажі обладнання, програмного забезпечення і сервісів, призначених для кіберзахисту (ІБ-продуктів. – Ред.), нинішнього року досягнуть 106,6 млрд доларів, збільшившись на 10,7% порівняно з 2018-м. Обсяг цього ринку буде збільшуватися на 9,4% щорічно і складе 151,2 млрд доларів в 2023-му.

Середньостатистична велика компанія вже зараз використовує до 72 ІБ-продуктів для захисту своїх даних і IT-систем. А активність хакерів збільшується мірою зростання кількості пристроїв, які використовуються в компаніях. Кількість експлуатованих смартфонів і підключених периферійних пристроїв, які потребують захисту, продовжує зростати, створюючи нові можливості для кібератак.

І це тільки бізнес-сектор. А ще ж кошти мають закладати в бюджети держави в секторах військової, економічної та антитерористичної безпеки. У Європі поняття критичної інфраструктури почали використовувати ще в 1998 році, причому першою про захист систем телекомунікації, банківського і фінансового сектора, водопостачання, енергозбереження заговорила Британія. Після теракту 11 вересня 2001 року про захист національної економічної безпеки почали піклуватися в США - до переліку ключових споруд критичної інфраструктури країни внесли не тільки ядерні електростанції, дамби і греблі, урядові структури, а й національні культурні пам'ятники.

Тобто готуйте гроші: «хто не хоче годувати своїх хакерів – годуватиме чужих».

Олександр Волинський, Київ