Коли у Монреалі читатимуть українські книжки?

У канадському Монреалі вчора завершився книжковий салон. Разом із паризьким та бейрутським, цей салон входить до трійки найбільших подій франкомовного літературного світу та є безперечним першим номером у Північній Америці. Хоча щорічна книжкова виставка проходить у Монреалі з 1950 року, Україна лише зараз вперше долучилася до цього заходу, причому одразу – в почесному статусі країни-партнера.

УКРАЇНСЬКА ПРЕМ’ЄРА

У 2018-му році протягом шести днів cалон відвідало майже 110 тисяч зацікавлених читачів та близько 2000 талановитих авторів. Цьогорічна статистика ще підбивається, але щоденні натовпи наштовхують на думку, що 2019-й стане рекордним.

Великий виставковий зал у самому центрі Монреаля був ущерть наповнений франкомовною літературою з різних куточків світу, утім переважно – з Квебека. На цьому фоні виділявся чи не єдиний національний павільйон, що належав Україні. Організований у співпраці між Посольством України в Канаді та Українським інститутом книги стенд демонстрував новинки як оригінальної україномовної літератури, так і переклади, у тому числі канадських авторів.

Колишній посол Канади в Україні Роман Ващук, який лише минулого місяця завершив своє відрядження до Києва, радо розповідав про якісні українські переклади відомих квебецьких авторів. Книга “Ru” Кім Тхюї про тернистий шлях в’єтнамської біженки до Канади чи “Вага снігу” Крістіана Ґе-Полікен про сувору канадську зиму, а також кілька інших книжок були видані в Україні протягом його каденції. За словами експосла, він би дуже хотів побачити французькі переклади україномовних книг на канадському ринку. “Франкомовна аудиторія, на відміну від англомовної, значно більш звикла до перекладної літератури, тому шанси України досягти тут успіху є”, – зазначає він.

КНИЖКОВИЙ “ДИКИЙ ЗАХІД”

Гендиректор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький водночас пояснює, що, за усталеними правилами книжкового ринку, видавництва здійснюють переклади лише на свою рідну мову. Тобто, для виходу українських книг у Канаді, ними мають зацікавитися місцеві підприємці. За словами Красовицького, цьому могла б дуже допомогти готовність Української держави надати фінансове сприяння, першим кроком до чого може бути прем’єрна участь України у Книжковому салоні.

Цьогоріч для “Фоліо” приїзд у Монреаль був розвідувальною, а не комерційною місією. “Перемовини у видавничій сфері тривають роками, тож говорити про укладення будь-яких угод ще зарано. Ми більше відкривали для себе регіон”, – говорить Красовицький.

Подібної позиції дотримується і власник видавництва “Нора-друк” Микола Кравченко. “Для нас Канада була книжковим “диким Заходом”, про який всі чули, але ніхто не знав. Лише приїхавши сюди, я зрозумів глибину регіональних відмінностей й реальні розміри країни. Ми дуже багато навчилися за ці кілька днів”, – розповів він.

Утім, “Нора-друк” змогла розвинути свої попередні контакти й все ж досягти у ході салону кількох конкретних домовленостей, результати яких українські читачі вже незабаром побачать на полицях книжкових магазинів.

ЗНАЙОМСТВО СВІТУ З УКРАЇНОЮ

Загалом до Канади приїхало п’ять українських видавництв, які привезли з собою різножанрову й часто дуже унікальну літературу. Приміром, Олександр Музика із “AR Tale” представив технологію поєднання доповненої реальності з друкованим текстом, що дає змогу активно розвивати комунікативні навички дітей. “Заборонити дітям користуватися гаджетами – неможливо й не варто. Утім, дорослі мають знайти спосіб використовувати сучасні технології з максимальною користю для майбутніх поколінь”, – пояснює він свою концепцію. Технологія Музики, яка наразі проходить процес отримання патенту, буквальним чином оживляє героїв відомої казки “Колобок”, дозволяючи читачам легко взаємодіяти з ними кількома мовами. Цей унікальний продукт дуже зацікавив канадців, особливо освітян.

На фоні нинішньої “популярності” України у сусідніх США – оминути тему політики гостям з України не вдалося, утім, це було навіть на краще. “Як на мене, ситуація з “українським слідом” у американському процесі імпічменту має й один позитив: про Україну тепер постійно говорять. Ця ситуація відчутно збільшила інтерес до нашої держави, що може допомогти у тому числі й книговидавництву”, – зауважив Красовицький.

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ

Український павільйон працював усі дні салону, утім найбільшу увагу до себе він привернув у неділю, коли тривав “Український день”. Присутні могли послухати літературні дискусії з Андрієм Курковим й Іриною Вишневською-Черкас, а також подивитися анімаційну виставу Юрія Журавля та коротку театралізовану постановку про події в Іловайську від місцевого театру. Утім, головною подією вечора став музичний виступ Сергія Жадана та його проекту “Лінія Маннергейма”. Аби ліпше роз’яснити творчість Жадана місцевій аудиторії, слова всіх пісень були перекладені французькою й транслювалися на великих екранах під час виконання. Монреальці загалом не надто звиклі до українського контенту, й були приємно вражені не лише літературною, а й музичною складовою.

Статус країни-партнера також дав Україні змогу провести у день відкриття салону окрему богемну вечірку, на яку завітала у тому числі й мер Монреаля Валері Плант.

КОРИСНИЙ ДОСВІД

Такий масштабний захід, як Монреальський книжковий салон, звісно, збагатив його учасників новим досвідом. Організатори українського стенду визнали, що недостатньо оцінили потенційний інтерес та зовсім не подбали про можливість продажу книг. Якщо в інших павільйонах відвідувачі могли придбати літературу й взяти участь у автограф-сесіях, то на українському вони почувалися як у музеї: дивитися можна, але забрати додому – зась.

Також певне нерозуміння викликав той факт, що на найбільшому франкомовному книжковому салоні Північної Америки Україна не представила жодної книги французькою мовою. Багато красивих видань привертали до себе увагу, але були доступні лише україномовним. Ця проблема, пов’язана з авторськими правами, має бути вирішена наступного року, якщо Україна повернеться у Монреаль. “Як часто трапляється, українці показують Україну українцям”, – прокоментував цю прикрість Роман Ващук.

І хоча загалом Книжковий салон був успішним для української делегації, участь наступного року залишається під питанням. Українські дипломати висловлюють готовність знову допомогти із організацією, але складна та дорога логістика зменшують комерційну принадливість подібних подій для видавців, яким доводиться самим оплачувати свою участь. “Ще не знаю, чи будемо ми тут наступного року. Можливо, будемо. Дуже цікавий досвід, але треба спершу зрозуміти – що ми отримали у результаті”, – розповів Кравченко із “Нора-друк”.

Водночас, Красовицький із “Фоліо” звертає увагу, що Канада – єдина держава світу із великою українською громадою й повною відсутністю усталених каналів постачань української літератури. Протягом останнього тижня українські видавці відчули зацікавлення до своєї продукції на цьому материку. Хочеться вірити, що в осяжному майбутньому інтерес вдасться втілити у спеціалізовану книгарню чи онлайн-магазин.

Максим Наливайко, Монреаль

Фото: Embassy of Ukraine in Canada