5 запитань і відповідей про «два Різдва»
Кожен рік, у кінці листопада Україна починає розмірковувати про те, коли краще святкувати Різдво – 25 грудня за новоюліанським (григоріанським) календарем чи 7 січня – за юліанським. Інформпривід може бути будь-який, але дискусія спливає – і її починають обговорювати користувачі в соцмережах, медіа, віряни. А коли два роки тому 25 грудня зробили державним святом, то тема “два Різдва” взагалі стала мало не обов’язковою для висвітлення.
Цього року інформприводом різдвяної дати стало кілька минулорічних інтерв’ю предстоятеля ПЦУ блаженнійшого Єпіфанія (до речі, вперше запитання про календарну реформу йому поставив рік тому, ще до інтронізації, журналіст Укрінформу). Відповідаючи на запитання журналістів, він сказав, що мову про перенесення дати святкування вести можна, але не зараз, бо це може внести смуту та розкол. Тож говорити про календарну реформу варто тоді, коли буде згода більшості вірян. (Цього року недоброчесні медіа розігнали сфальсифіковану новину, що наче б то Єпіфаній «скасував Різдво 7 січня»).
До речі, кілька років тому в російському журналі, тісно пов’язаному із РПЦ, на питання щодо перенесення дати святкування Різдва відповідали із таким самим формулюванням: якщо Помісний собор РПЦ (своєрідний з’їзд вірян, духовенства, монашества) вирішить, то тоді буде можна.
Тобто воля пастви, готовність вірян – й у версії РПЦ має бути двигуном календарної реформи. Наголосимо: публікації про необхідність календарної реформи давно ведуть і в РПЦ, яка на сьогодні в Україні виступає опонентом нової дати.
Ми ж сьогодні вирішили окреслити головні проблеми та тренди святкування Різдва по-грецьки (називати 25 грудня “католицьким” – глибоко помилково, бо ж за новоюліанським календарем дату народження Спасителя святкує 9 з 15-ти помісних церков).
1. КОЛИ ПРАВИЛЬНІШЕ СВЯТКУВАТИ: 25-ГО ЧИ 7-ГО?
Спочатку – аксіома. Прийнята церквою дата святкування Різдва – 25-го грудня. Чому саме вона – це окрема тема. Не заглиблюючись у неї, скажемо: цю дату обраховують вже з 5 століття нашої ери астрономи, освічені монахи, богослови, історики церкви й просто історики. За прив’язку беруть такі євангельські вказівки, як дати правління та смерті Ірода, час перепису населення, а також таке астрономічне явище, як віфлеємська зірка. А, навіть і не заглиблюючись у дитинство людства, нещодавно один з українських релігієзнавців В’ячеслав Горшков у своїй різдвяній лекції довів достовірність різдвяної дати 25 грудня.
Святкування 7 січня пояснюється не різницею дат, а різницею календарів. Юліанський календар був змінений більш точним, григоріанським. У православних є певні відмінності, тому його друга назва – новоюліанський. Далі ми так і називатимемо його – григоріанським або ж новоюліанським. РПЦ не прийняла новий календар, тож вона і ми святкуємо церковні свята із похибкою в два тижні.
2. ЧИ ІСНУЄ В УКРАЇНІ ТРАДИЦІЯ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА 25 ГРУДНЯ?
Більшість християнського світу, римо-католики та протестанти Європи й США – живуть за григоріанським календарем. Серед православних церков більшість (9 із 14) також користуються григоріанським, а тому святкують Різдво 25 грудня. Виняток становлять: Російська, Польська, Єрусалимська, Сербська та Грузинська церкви. Ці церкви святкують Різдво за старим стилем, тобто 7 січня, як і православні церкви України.
На сьогодні в Україні, за даними ЗМІ, нараховується приблизно 11 тисяч католицьких і протестантських громад (близько 30% від усіх релігійних організацій України), які святкують Різдво 25 грудня.
Але не лише римо-католики та протестанти. Частина українських сіл на Буковині, а одне – на Одещині, святкують у своїх православних парафіях Різдво 25 грудня. Ця традиція існує ще з позаминулого століття, від часів, коли ці території були канонічною частиною Константинополя. І не лише в селах була така традиція.
25 грудня у Києво-Печерській лаврі за життя спочилого проукраїнського митрополита Володимира Сабодана святкували Різдво для співробітників іноземних посольств. Власне, проукраїнське крило УПЦ МП (сьогодні клірики Помісної церкви України) ще 2015 року вперше публічно (у музейній церкві Володимра Сабодана) відслужили літургію, поєднавши різдвяну тематику зі святом Спиридона Тримифунтського, якого вшановують цього дня.
Це була прекрасна служба, очолювана митрополитом Олександром Драбинком за участю найкращих кліриків УПЦ МП, а також клірика Константинопольського патріархату Олексія Струве (він за сумісництвом працював у Києві французьким дипломатом).
“Ми хотіли познайомити православних із традиціями християнського світу – з традиціями інших, західних церков. З іншого боку, ми хотіли виступити гостинними господарями, бо в Україні сьогодні дуже багато людей з усього світу. Тобто ми як гостинні господарі можемо цим людям запропонувати святковий день”, – казав усім відомий Георгій Коваленко.
Драйверами цієї дискусії з боку кліру виступили митрополит Олександр, о.Георгій та священники, які служать у Спасо-Преображенському соборі. Власне, отець Георгій першим вкинув в інформпростір ідею зробити 25 грудня державним вихідним. І таки влада зробила його вихідним! Рівно через два роки.
Цікаво, що, за повідомленнями ЗМІ, в цьому році депутати Волинської обласної та Луцької міської рад, члени товариства «Просвіта» й інші активісти звернулися до високопреосвященного Михаїла (очільника Волинської єпархії ПЦУ) з проханням – служити різдвяні відправи в кафедральному соборі Святої Трійці вже у грудні цього року, і так започаткувати традицію.
Владика Михаїл начебто із розумінням сприйняв ініціативу. Але наразі не відомо, чи благословить він відправу різдвяного богослужіння 25 грудня. При цьому він наголошує, що не йдеться про відміну святкування Різдва Христового 7 січня. А ті, хто хоче його відзначити одночасно зі Вселенським Патріархатом та іншими православними церквами 25 грудня, – мають і різдвяний піст розпочати раніше, а саме 15 листопада.
3. ЧИ ІСНУЄ СПРОТИВ НОВІЙ ДАТІ СВЯТКУВАННЯ?
Хто головний опонент новій даті святкування? Таких груп є кілька. Основний спротив чинить керівництво УПЦ МП.
(Це при тому, що спроби перейти на новий календар Російська православна церква робила і в 1918 році, і в 1923-у – тоді взагалі це лягало в річище «демократизації» церкви колишньої Російської імперії).
Але, повертаючись до сьогодення, зазначимо, що, коли в листопаді 2017 року парламент ухвалив рішення про державний вихідний 25 грудня, речник УПЦ МП владика Клімент заявив: “Христос народився один раз, а не два. Цим рішенням Верховна Рада показала, що їй немає діла до думки народу України. Згідно з усіма соціологічними опитуваннями, значна більшість українців святкують Різдво 7 січня”.
Цікаво згадати, що один із головних прокремлівських єпископів УПЦ МП Лука (Запорізький) відреагував на державний вихідний 25 грудня досить агресивно, сказав, що це «антинародний, антиправославний політичний проект»… Натомість сам у цей день співслужив у Будапешті різдвяну Всенічну, де навіть зачитували різдвяне “новостильне” послання патріарха Кирила. Ця історія набула широкого розголосу, а “календарна” принциповість владики, яка завершується за кордоном України, ще тривалий час була предметом жартів.
Втім, не лише УПЦ МП – проти нового календаря. Частина священства та ієрархів автокефальної церкви також бачать певні загрози у швидкій календарній реформі.
4. З ЯКИМИ ЗАГРОЗАМИ ПОВ`ЯЗАНИЙ ПЕРЕХІД ДО НОВОЇ ДАТИ?
Справа в тім, що деякі автокефальні православні церкви, котрі перейшли на новий стиль, отримали парафії, які відмовилися переходити на новий календар. Не те, щоб розкол-розкол, але – десятки старостильних парафій, які продовжують жити за старим календарем, – не надто добре явище для єдності церкви. Такі старостильні парафії існують навіть у монолітних Румунії та Греції. Окрім того, якщо перейти на новий стиль, то треба розуміти, що зміни стосуються не лише дати Різдва. Переглядати доводиться й дні відзначення інших церковних свят – Стрітення, Благовіщення, Преображення, Успіння…
Цей висновок збігається з думкою предстоятеля Української греко-католицької церкви. Блаженнійший Святослав два роки поспіль заявляв: «Ми повинні прямувати до того, щоб святкувати Різдво та інші нерухомі свята за точнішим григоріанським календарем – так, як це зараз роблять не тільки католики, а й більшість православних церков світу. Це питання має не так догматичний, як дисциплінарний зміст».
Втім, і він вважає, що такі реформи, як зміна календаря, вже не раз провокували церковні поділи й розколи: «Я прагну, щоб це питання піднімала не тільки ієрархія, а й миряни. Усе церковне тіло може перейнятися ідеєю святкування нерухомих свят за григоріанським календарем. Крім цього, ця ідея повинна мати екуменічний характер. Ми будемо мати достатньо сили це здійснити, коли перехід ми здійснимо разом із нашими православними братами. Тоді це прихильно сприйметься широким загалом України і не породить нових перешкод для відновлення єдності єдиної помісної Київської церкви».
Тому прихильники зваженого підходу також мають рацію.
5. ЯКЩО Й СВЯТКУВАТИ, ТО ЯК?
Колись авторка цих рядків напівжартома запропонувала ієрархам нової Православної церкви (ПЦУ - ред.) два-три роки на підготовку вірян до проведення календарної реформи. Обіцянки це зробити я не отримала, але точно знаю, що в храмах колишнього Київського патріархату реформу календаря почали обговорювати. Прихильники Різдва за новим стилем повинні розуміти, що церква – консервативна і зміни потребують часу. Але в силах вірян – наблизити святкування Різдва за новим стилем.
Священники-реформатори, наприклад, пропонують заснувати традицію літургійно відзначати 25 грудня Різдво Христове нічним богослужінням без переходу на новий стиль, без завершення посту (хоча це питання можна соборно обговорити – й ухвалити компромісне рішення), залишивши при тому традиційне велике святкування Різдва Христового 7 січня.
А після служби можна в цей день відвідати госпіталь, посвяткувати його із безхатченками та самотніми людьми (є благодійні спільноти, які таке влаштовують). Авторка цих рядків, наприклад, перший державний вихідний 25 грудня провела на лекції Відкритого університету Софії у стінах Софії Київської, присвяченій новій даті Різдва.
А можна й просто побути із родиною та подумати про Різдво, адже це не лише передчуття чогось нового, народження Спасителя, нового року, а й досвід усвідомленої віри та очікування дива.
Лана Самохвалова, Київ
