Як і для чого Кремль намагається стерти з пам’яті українців Революцію Гідності

За останні кілька днів, у вітчизняному інформаційному просторі збіглося одразу кілька тісно пов’язаних між собою подій. Перша — колишні "беркутівці" Олександр Маринченко та Сергій Тамтура, які були передані в ОРДЛО в рамках обміну, повернулися до Києва, щоб “правду” шукати. Мовляв, вони не скоювали інкримінованих їм злочинів, а їх утримання під вартою попередня влада використовувала для того, щоб звітувати перед народом у справах Майдану. І взагалі, не Революція гідності треба казати, а державний переворот. Адже саме про це йдеться в їхньому зверненні до президента Володимира Зеленського, голови ВР Дмитра Разумкова та генпрокурора Руслана Рябошапки. Друга — публікація гужвівським виданням “Страна.UA” списку постраждалих правоохоронців (близько 1 тис. чоловік) під час Революції Гідності. Статтю під назвою “Як били і калічили міліцію на Майдані” вже багато хто підхопив і розніс Мережею (одні з перших це зробили в тандемі Портнов та Лукаш, назвавши статтю “хроніками масової різні”). Смішно, що більшість “беркутівських” проблем кваліфіковано словом “обмороження”, тобто претензії до тих, хто їх екіпірував та командував на вулиці. Але хто ж зверне на таке увагу?

Звідки стирчать вуха? Тут все наскільки очевидно, що фантазувати не потрібно. Отже, Кремлем щось готується. Причому це “щось” ніщо інше, як добре спланована пропагандистська спецоперація, яка боляче битиме по почуттях людей, для яких Майдан, Революція гідності — це не просто слова. І важливіше за все, що наближається шоста річниця розстрілів Небесної сотні — 18-20 лютого. До цієї дати процес має досягти піку.

І тому “спецоперація” — це не більше ніж інструмент, а мета — відкриття нового фронту російсько-української війни. Глобальна задача — змінити ставлення українців до Майдану і до Революції гідності: вони не мають більше бути в свідомості мас предметом національної гордості, поворотним пунктом української історії. Не виходить впхнути в тіло України інфіковані “ДНР/ЛНР”? Тоді ми тотально заразимо вашу свідомість: що це через Революцію вашу — війна, через неї окупація Криму, бідність, корупція… Проти української України залучено потужні ресурси — фінансові, інформаційні, “дезінформаційні”, економічні, дипломатичні. Атака йде шаленою силою, і день від дня тільки посилюватиметься. Як нам під нею встояти?

Тож наші запитання: по-перше, хто і що за цим ймовірно стоїть, по-друге, як розвиватиметься ситуація найближчим часом і, по-третє, до чого готуватися, як реагувати на це суспільству?

Політолог, один із засновників Руху опору Капітуляції (РОК) Михайло Басараб стверджує, що Кремль упродовж останніх шести років робив усе можливе для того, щоб дискредитувати Майдан та Революцію гідності, власне, усіх лідерів та учасників. Але успішність цієї пропагандистської кампанії була відносною. “Тому що Україна трималася за визначення Революції гідності як за подію важливого етапу державотворення. Перемогу на президентських виборах Володимира Зеленського Кремль та проросійські сили в Україні сприйняли, як вікно можливостей. Зокрема, через певну публічну невизначеність нової влади щодо Революції гідності, - каже Басараб. - Ми останнім часом фактично жодного разу не чули «зверху» однозначних заяв щодо подій 2013-14 років. Ми не знаємо, чим насправді там вважають Майдан — великим звершенням української нації чи, навпаки, негативним явищем? Це й дало підстави російській пропагандистській машині почати новий наступ”.

На думку політолога, все, що вони зараз роблять — це бажають підважити однозначну позитивну оцінку всередині країни стосовно подій шестирічної давності. “До сих пір в Україні існував консенсус. Утім Кремль хоче посіяти сумніви, поставивши на порядок денний питання, що, мовляв, не все так однозначно тоді було. Мовляв, давайте з’ясуємо, що саме ми називаємо Революцією гідності, давайте подискутуємо над тим, що ж тоді відбулося — великий поступ у будівництві європейської та демократичної української державності чи великий злочин, незаконне повалення конституційного ладу, себто переворот, внаслідок якого загинули не тільки революціонери з Небесної сотні, а також і міліціонери. Звичайно, ця кампанія має обличчя та конкретні прізвища, як ото Портнов, Лукаш, а також представники парламентської фракції ОПЗЖ. Мета — донести, що Майдан приніс на нашу землю “громадянську війну”, “утиски російськомовних”, “розстріли міліціянтів” тощо. Вони хочуть створити паралельну реальність, в тому числі, використовуючи медвечуківські телеканали і сайти”, - переконує експерт. І додає: “Відбувається спроба тиску на президента, аби він, наприклад, 20 лютого зробив "потрібну" заяву, в якій висловив би свою позицію щодо подій 2013-2014 років. Вони розраховують, що президент стане офіційним пропагандистом вигідного для них порядку денного — що він скаже, що під час Майдану не все було так однозначно, що це був початок громадянського протистояння і так далі. Я дуже вірю, що в президента достатньо мудрості не робити цього”.

Як діяти? Кожному небайдужому - дотримуватися своєї позиції, каже пан Басараб, використовуючи всі наявні засоби, впливати на суспільні настрої. "Революція гідності була надважливим етапом в державотворенні, вона фактично народила нову Україну. Ту, яка бореться з агресором, яка в абсолютній своїй більшості бачить майбутнє в Євросоюзі і НАТО. Це перше. Друге — грати на випередження. Застерігати владу від необдуманих і хибних кроків в офіційній позиції щодо Революції гідності треба вже зараз. Наголошуючи, що спроба підважити суспільний консенсус відносно Майдану 2013-2014 років — це ніщо інше, як злочин проти держави, злочин проти українського суспільства.

До речі, у Верховній Раді зареєстровано проект постанови, яку підписали представники різних фракцій, зокрема від “Слуги народу”. Цей документ підготовлений до шостої річниці Революції гідності, в якому пропонується увіковічити цю подію як важливий етап державотворення в історії сучасної України. Вважаю, що якби Володимир Зеленський закликав депутатів проголосувати цю постанову, то значно полегшив би собі життя — з одного боку, відбив усі бажання маніпулювати собою, тиснути на себе, а з іншого — зняв би усі питання, а також негативні припущення щодо, буцімто, невиразності його позиції.

Політтехнолог Дмитро Бачевський, вважає, що все набагато глибше. “У Москві вже давно констатували провал “українського напрямку”. Попередня політика та інструментарій щодо повернення України до російської орбіти визнані неефективними і тому - докорінно змінюються. Перший етап терору щодо нас — завершено. Люди “достатньо” втомилися від війни, щоби розпочинати другий етап. Він полягатиме у десакралізації “міфу Майдану”, на основі якого, як говорить багато аналітиків, народилася нова українська політична нація. Саме цей міф визначає сьогодні настрої в українському суспільстві і робить неможливим повернення України до російської зони впливу. Тому його планується демонтувати, а замість нього створити новий, “постмайданний” міф”, - стверджує експерт.

Головні складові нового міфу, каже пан Бачевський, вже можна визначити. І перелічує: “Небесну Сотню розстріляли свої”; “у Небесній Сотні — люди, які не були майданівцями”; “постраждалою стороною під час Майдану є правоохоронці”; “до влади внаслідок Майдану прийшли корупціонери”; “Майдан приніс лише втрату територій, корупцію та бідність”; “на вулицях панує беззаконня активістів”; “активісти, волонтери та ветерани — суцільні вбивці та антисоціальні елементи”; “у війні з Росією винне керівництво України, яке прийшло на хвилі Майдану”; “Майдан це зло” тощо. “Це — не якась окрема спецоперація, - продовжує експерт - це нова стратегія зі зміни суспільної свідомості українців з тим, щоб стерти з їхньої пам’яті Майдан, як щось позитивне.

Для реалізації цієї стратегії задіяні всі ресурси — наголошує експерт. - Синхронно з цим Кремль демонстративно буде йти на зближення з Україною,а демонструвати «миролюбство»: вже підписаний газовий контракт, продовжиться обмін полоненими, знизиться градус антиукраїнської риторики, все більше говоритимуть про братні народи. А ще до України поступово повертатимуться колишні регіонали, вони все більше будуть інтегруватися до влади, відкрито вести свою політичну і пропагандистську діяльністью”.

Тож, переконує Дмитро Бачевський, усі події останнього часу є елементами чіткої стратегії, яка реалізується з тим, щоб на наступних парламентських виборах проросійські партії взяли більшість у Верховній Раді, а чинне керівництво України внаслідок зміни громадської свідомості стало більш поступливим.

Як реагувати суспільству? “Думаю, що треба коригувати і осучаснювати міф Майдану, старий не вистоїть. Зараз монополія на Майдан є у невеликої групи людей, і в цьому слабкість міфу. Треба чесно розслідувати, що відбулося, і дати зрозуміти суспільству, що Майдан - це вони, а не група активістів. Але, на жаль, я в це не вірю, поїзд пішов...” - резюмував Дмитро Бачевський.

Журналіст, заступник гендиректора телеканалу АТР Айдер Муждабаєв теж каже, що йдеться не просто про якусь окрему спецоперація, вона не «готується», вона йде постійно, а це — новий етап російсько-української війни. “Беркути»? Протягом останніх років вони не були публічними фігурами - мовчали, поводилася, як зразкові зеки. Їх обміняли, до речі, проти вони не були, але, раптом, вони чомусь вирішили повернутися, в ролі “захисників правди”? Гадаю, це їх перетворення на публічних осіб. - пряме завдання Роспропаганди, щоби налаштувати українське суспільство проти влади, розхитати країну зсередини, посіяти хаос. Власне, робиться таке далеко не вперше. Згадаємо ту ж Савченко, Портнова та інших... Ми є свідками наступного етапу реалізації плану Кремля”, - зазначає Муждабаєв, називаючи цей план “Орвел-шоу для України”, покликаний перевернути з ніг на голову все те, що відбувалося в країні протягом останніх шести років.

“В першу чергу, це стосується базової речі — оцінки і ставлення до Майдану. Щоби поступово його стали називати переворотом. Подією, яка принесла Україні одні лише проблеми та негаразди - анексія Криму, війна на Донбасі. Тобто, винна не РФ, а самі, українці - все перевернути, зробивши з білого — чорне, а з чорного — біле. І коли це все буде перевернуте, то частина суспільства з цим погодиться, бо ж самі розумієте — інформаційний удар, а інша — активна частина — буде різко проти. І це може призвести до дестабілізації всередині України — ключової мети Кремля.

Якби я був президентом або прокурором, то сказав би цим беркутам: “Хочете брати участь в розслідуванні — будь ласка, на лаву підсудниї й продовжуємо справу. А Майдан — це безперечно світла й доленосна подія для країни”. Треба було вже давно на законодавчому рівні закріпити, що будь-які негативні оцінки Майдану, як злочину з боку учасників Революції гідності — саме це і є злочин. Країна знаходиться в стані війни. Але цього свого часу не зробила ні попередня, ні чинна влада. Тож маємо наслідки. Кремль використовує кожну шпаринку в нашій свідомості, в нашому законодавстві, щоби проштовхувати своїх людей, свої ідеї, власне, проштовхнути свій дискурс, який чітко спрямований на розділення українського суспільства, до створення штучного протистояння, аби використати це для подальшої окупації України”, - стверджує Муждабаєв.

Як діяти суспільству? Треба чітко ставити акценти. “Беркута — це люди, яких забрала до себе країна-окупант, внесши їх до списків тих, кого хоче обміняти. Навіщо? Бо тепер їх хочуть перетворити зі злочинців на героїв. Думайте і ставте акценти. Це ж не важко ”, - каже Айдер Муждабаєв.

Політолог Дмитро Сінченко висловив схожу думку: “Росіяни та колаборанти, у тому числі й представники режиму Януковича, прагнуть довести, що в Україні відбулася не революція, а збройний заколот і державний переворот. Що криваві вбивці учасників акцій протесту — це "правоохоронці, що не зрадили присязі". Москва, оперуючи цим, буде виправдовувати напад на Україну. Окупанти і терористи, які вбивають наших громадян, стануть "миротворцями", а з Росії, зрештою, знімуть санкції. Приблизно так виглядає план наших ворогів”, - каже політолог.

За його словами, найближчим часом слід очікувати спроби звинувачення майданівців у вбивстві правоохоронців, а опозиційних політиків — у державному перевороті. “Закономірно, що така спроба наштовхнеться на організований опір майданівців. Для того, щоб максимально зменшити підтримку Майдану у суспільстві, олігархічні ЗМІ проведуть потужні інформаційно-пропагандистські кампанії. Якщо соціологічні опитування підтвердять суттєві зміни в громадській думці, влада зважиться на масові арешти, а суди почнуть виносити обвинувальні вироки, - вважає він. - А далі вже ніщо не завадить владі підписати капітуляцію. Проте, якщо громадська думка щодо Майдану не зміниться, влада не зможе цього зробити ”.

Пан Сінченко вважає, що потрібно дати чіткий сигнал: народна підтримка Майдану не зменшується, Україна готова і надалі боротися за свою Незалежність і Соборність. “А найкращий захист — це напад. Необхідно вимагати вироків і арештів для представників режиму Януковича. Ну і, зрештою, необхідно вимагати Перемоги у війні з Росією, а не миру за будь-яку ціну. І це абсолютно реальні речі”, - резюмував політолог.

Мирослав Ліскович. Київ