Ініціатори різних концепцій меморіалу “Бабин Яр” мають сісти і домовитися - глава УІНП
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав голова Інституту Національної пам’яті Антон Дробович, відповідаючи на запитання щодо ризиків участі російського бізнесу у проєкті та позиції держави.
"Ми приходимо до того кейсу, коли в одній державі двоє ініціаторів створюють щось велике, на що готові витратити гроші – й вони між собою не спілкуються. Завдання держави сказати: збирайтеся, ми даємо правила від держави, які гарантують дотримання державних інтересів, а ви можете поєднувати сили, погляди та гроші", - заявив Дробович.
Він нагадав, що на 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру тодішній Президент Петро Порошенко відкривав захід, присвячений презентації цього проєкту, на ньому були присутні всі стейкхолдери, було підписано декларацію.
"Інша річ, що потім його почали переконувати: не треба з цим проєктом мати нічого спільного, і держава так і не виробила ніякої позиції", - зазначив керівник УІНП.
Водночас, зауважив Дробович, він розуміє, що “проєкт, який фінансується за кошти людей, які мають бізнес у Росії, завжди буде під загрозою впливу російської влади, а ми бачимо, що російська влада використовує гуманітарну сферу як інструмент свого політичного впливу”.
Він також нагадав, що в цьому проєкті був у тій частині команди, яку було звільнено.
“В якийсь момент керівництво Меморіального центру вирішило змінити бачення і команду, і я потрапив у число тих людей, яких вирішили змінити, – і отримав повідомлення про те, що звільнений”, - сказав Дробович.
Як відомо, у 2016 році в Україні заснували Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”. За планом у 2023 році на місці урочища Бабин Яр у Києві мали відкрити меморіал з музеєм і дослідницькою зоною.
Однак проєкт розкритикували через те, що в нього вклали гроші російські бізнесмени українського походження Павло Фукс, Михайло Фрідман і Герман Хан.
У вересні 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”, розроблений командою австрійських архітекторів. Вони запропонували прокласти підземну стежку, яка веде до центру з темним і світлим залами. Однак проєкт розкритикували за те, що він порушує традиційний іудейський закон, що забороняє розкопувати і забудовувати місця поховання.
Опоненти концепції Фрідмана — Хана виступають за інший варіант музею, який розробив Інститут історії Національної академії наук. Він пропонує відкрити музей у вже існуючому приміщенні колишньої контори єврейського кладовища. У 2018 році цю ідею профінансувало Міністерство культури, але проєкт був заморожений.
