В гостях у родини генпрокурора

Дружина нинішнього генпрокурора України Олеся Бартовщук переїхала до Страсбурга у 2007 році для роботи в Раді Європи. В 2016-му придбала будинок у селищі Ля Ванзено, що неподалік столиці французького Ельзасу.

Саме житлове питання й стало предметом інтересу українських ЗМІ відразу після призначення Руслана Рябошапки на посаду генерального прокурора у серпні 2019 року.

За словами подружжя, суспільний інтерес до його персони та способу життя – цілком зрозумілий і виправданий. Утім, на їхнє переконання, шляхи отримання, а головне інтерпретації інформації, викликають запитання.

Після того, як біля будинку, який, фактично, не має огорожі, кілька разів було помічено невідомих, у родині відбулася розмова.

За її результатами Олеся Бартовщук та Руслан Рябошапка люб'язно запросили власного кореспондента Укрінформу в Франції до себе у гості та «з перших уст» розповіли про майнову ситуацію, показали умови проживання, а також відповіли на запитання, що можуть викликати інтерес в українському суспільстві.

Здається, вийшло щиро, відкрито і змістовно.

СІЛЬСЬКЕ ЖИТТЯ ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

Ля Ванзено – колоритне селище, комуна, де проживає близько 6 тисяч мешканців. На ідеально чистих вуличках – сучасне асфальтоване покриття, традиційні для Ельзасу муніципальні будиночки та приватні маєтки. У багатьох подвір'ях можна побачити сільськогосподарську техніку, переважно трактори.

Все це поєднано з розвиненою інфраструктурою. Є школа, дитячі садки, аптеки. Бажаючі займатися спортом тут знайдуть стадіон, гурмани – гарні ресторани. Все у кроковій доступності.

І це не якийсь елітний населений пункт, а звичайне селище, яких багато у розвинутих країнах Західної Європи.

Важливою його особливістю є розташований неподалік Страсбург – один із політичних, дипломатичних та туристичних центрів Європи.

ОПОРА ГЕНПРОКУРОРА

У суботу, в день нашого спілкування у Франції, Руслан Рябошапка був разом із родиною. Поки дружина Олеся розповідала про свою роботу і життя за кордоном, генпрокурор приділяв увагу дітям, але був готовий відповісти на актуальні запитання.

Спершу прошу Олесю більш детально розповісти про її кар’єру.

“У системі органів Ради Європи я працюю з 2007 року. Тоді я отримала тимчасовий контракт в одному з Департаментів Ради Європи, а згодом пройшла конкурсний відбір до Європейського суду з прав людини і була прийнята на роботу на посаду юриста. Для мене, як і для багатьох фахівців у царині захисту прав людини, працювати у такій міжнародній організації є амбітним прагненням для професійного зростання. У 2011 році, за результатами моєї роботи, мені було надано безстроковий робочий контракт. Відповідно, я постійно проживаю й працюю у Франції вже 13 років”, – розповідає Олеся.

Вона зауважує, що її переїзд за кордон відбувся задовго до того, як розпочалися стосунки з майбутнім генпрокурором, і підкреслює відверто маніпулятивний характер тверджень, які розповсюджуються в публічному просторі, про те, що “генпрокурор вивіз родину до Франції”.

Також дружина генпрокурора розповіла про розмір своєї зарплати на посаді юриста в ЄСПЛ та спроможності у цьому зв'язку платити по кредитах. Отже, за її словами, зарплата нині становить близько 9300 євро на місяць “чистими”. З цієї суми банк щомісяця знімає з рахунку Бартовщук близько 3800 євро на обслуговування трьох кредитів.

“Відтак, нашій родині на життя залишається близько 5 тисяч євро. Це дуже і дуже непогана сума, навіть для Франції. Її цілком достатньо для нормального проживання. Нам навіть вдається дещо заощаджувати. Відповідно, заробіток чоловіка не є визначальним ані для погашення моїх боргових зобов’язань за кредитами, ані для повсякденного життя нашої родини”, – пояснила дружина генпрокурора.

ХТО ЗАМОВИВ РЕПУТАЦІЮ ГЕНПРОКУРОРА?

Така ситуація, вочевидь, спростовує один із головних аргументів, що використовують проти родини генпрокурора у публічному просторі: нібито неспроможність дружини генпрокурора самостійно погашати боргові зобов’язання за кредитами у Франції й можливу наявність корупційної складової у діяльності генпрокурора, спрямовану на отримання ресурсів для утримання родини на території Франції.

“Для мене ситуація очевидна. Це пов'язано з посадою мого чоловіка. Комусь замовили спотворити в очах суспільства його репутацію. Оскільки знайти корупцію у його діяльності вони не можуть, та й авторитет він має визнаний у правовому середовищі – починають зачіпати родину та вигадувати те, чого немає, в цій площині», – заявила дружина генпрокурора.

ПРО ПАТРІОТИЗМ ТА «ПРОПИСКУ» ЗА КОРДОНОМ

Втім, існує ще один фронт звинувачень: а чи патріотично дружині генерального прокурора проживати у Франції?

“Хіба патріотизм прив’язаний до “прописки”, кольору паспорта чи посад родичів? – дивується Олеся. – Етнічні українці, які з різних причин проживають за кордоном, є не меншими, а може й більшими патріотами, аніж багато з тих людей, які проживають на Батьківщині. Я активно цікавлюся життям в Україні, українська мова є материнською для наших із Русланом дітей».

Пропоную перейти до питання будинку.

За словами Олесі, що підкріплені документами, вона придбала будинок за 444 тисячі євро, у 2016-му після багаторічних пошуків вдалого варіанту. На той час Олеся вже дев’ять років працювала в Раді Європи та мала постійний трудовий контракт з цією організацією. Продовжувати проживати з малими дітьми у винайманих квартирах і платити чималі гроші комусь у кишеню – вона вважала дискомфортним і необґрунтованим з економічної точки зору.

ТВОРЧА НЕВДАЧА: ВІН – НЕ ЗОЛОТИЙ

В європейських банках усе логічно й регламентовано. Постійний контракт з авторитетною міжнародною організацією та доволі висока заробітна плата (у 2016 році – близько 8 тис. євро) забезпечили безпроблемне отримання кредиту.

Олеся скористалася іпотечним кредитом у 510 тисяч євро зі строком виплати 20 років. Із цієї суми 50 тисяч було передбачено на проведення ремонту помешкання.

Двоповерховий будинок (за французькими стандартами – одноповерховий) має площу 145 квадратних метрів. На першому поверсі розташована вітальня та ігрова зона для дітей. На другому – дві спальні й дитяча кімната. Інтер’єр звичайний і затишний.

Каюсь, не втримався і перевірив унітаз. Втім, і тут журналістська вдача пройшла стороною – не золотий.

“І хоча вся майнова ситуація, включно із двома іншими кредитами, квартирою в таунхаусі й трьома сотками землі під Києвом, докладно відображені у деклараціях Руслана Рябошапки, – зауважила Олеся, – саме ці обставини нині активно використовуються для медійних атак на генпрокурора, а журналісти продовжують “знаходити” та “виявляти” це родинне майно”.

РОДИНА НА ДВІ КРАЇНИ

Наша розмова час від часу переривалась дворічним Лукою, який неподільно окупував батьківські коліна й категорично відмовлявся залишати свої позиції, наполегливо нагадуючи, що вже час їхати до зоопарку. Його двоє братів, Тимур і Марко, семи й п’яти років, слухняно відреагували на прохання батьків дати змогу договорити з гостем про “дорослі справи”, хоча, вочевидь, ці “справи” їх неабияк цікавили. Запитання до Олесі про те, як їй вдається, за відсутності чоловіка поруч, встигати виховувати трьох дітей, робити кар’єру та ладнати по господарству, виникло цілком логічно.

Кинувши дещо докірливий погляд на чоловіка, вона відповіла, що поки що все вдається і додала: “Звичайно, це нелегко, адже троє малих дітей, особливо хлопців, сповнених безлімітної енергії – це нескінченні турботи. Постійно щось відбувається: хтось хворіє, б’ється, робить якусь шкоду (жартує – ред.). Як і всі діти, вони вимагають багато уваги. Нечасто коли буває так, що вдається хоча б трохи побути наодинці з собою після тривалого робочого дня. Думаю, багато з тих, хто мають малих дітей, розуміють – про що я. Зазвичай, “прийти до тями” стає можливим лише після того, як усі діти вкладені спати. Але в мене є і янгол-охоронець, і помічниця – це моя мама. Вона багато часу проводить у нас і фактично бере на себе всі турботи по господарству, чим суттєво полегшує нам життя. Під час шкільних канікул, часто до нас приїздить і мій тато. Звичайно, коли приїжджає мій чоловік – він перебирає на себе роль головного вихователя і “масовіка-затєйніка”, чому діти неймовірно раді, і я маю змогу трохи перепочити”.

На моє запитання, чи часто Руслан Георгійович буває вдома, обидва з подружжя майже синхронно зазначили, що “не настільки часто, як хотілося б і як того потребують діти”.

Ставлю запитання, чи не втомлює за багато років такий спосіб життя на дві країни, чи не думали повернутись до України?

“Коли у нас ще не було дітей, це не становило особливої проблеми”, – відповіла господиня. “Я часто приїжджала в Україну на вихідні. Коли мав народитися Тимур, я міркувала над поверненням і навіть купила квартиру в таунхаусі під Києвом. Але, зрештою, не прийняла цього рішення, адже я дуже ціную свою роботу, якій присвятила значну частину свого життя, та в яку вклала багато зусиль. Окрім цього, у матеріальному плані робота дозволяє наший родині бути впевненою в завтрашньому дні. На щастя, мій чоловік – мудра людина, щоб мене розуміти в цьому питанні й підтримувати. Так само, не вважала і не вважаю справедливим змушувати чоловіка, навіть якщо дуже хочеться (посміхається – авт.), відмовитися від його професійних амбіцій, пов’язаних із бажанням покращити життя в Україні, адже там живуть наші батьки, рідні та друзі. Знаю, його професійний досвід і розум можуть принести користь Україні. Так і живемо всі ці роки: він там, а я тут. Звісно, наявність трьох малих дітей робить наш вибір непростим. Але ми ніколи не знаємо, що на нас чекає завтра. Я оптиміст і не втрачаю надії, що моє “завтра” – це бачити мого чоловіка поруч із собою й дітьми щодня, і не лише по телевізору”.

З позиції обставин сьогодення дружина генпрокурора додала, що перебування родини у Франції має й позитивний чинник, адже Руслан “може працювати спокійно, не переживаючи за безпеку своїх близьких”.

Відповідь на запитання – чи тяжко бути дружиною генпрокурора – була короткою: “Нервово”.

Руслан Георгійович зауважив із цього приводу, що знав, на що погоджувався. Олеся ж твердо зазначила у відповідь, глянувши на чоловіка, що точно знає, що на таке не погоджувалася.

ХОЛОДНИЦЬКИЙ ОБРАЖАЄТЬСЯ, ЩО У НЬОГО ЗАБИРАЮТЬ ТЕЛЕФОН…

Продовжуючи питання безпеки, генпрокурор розповів про посилення заходів із протидії несанкціонованому зняттю інформації у його кабінеті та через електронні пристрої. Тобто йдеться про запобігання прослуховуванню або доступу до інформації на технічних носіях, якими користується генпрокурор.

Сухо додає: “Вживаються відповідні заходи безпеки. Вони застосовуються у моєму робочому офісі, а також стосовно відвідувачів, які заходять до мого кабінету. Це стало особливо актуально, коли вибухнув скандал із прослуховуванням прем'єра. До мого кабінету заборонений доступ із мобільними телефонами та будь-якими іншими електронними девайсами. Навіть мій заступник Назар Холодницький (заступник генерального прокурора України, керівник спеціалізованої антикорупційної прокуратури – авт.) трохи ображається, що у нього забирають телефон…”, – розповів Рябошапка.​

В ОЧІКУВАННІ ПОДАЛЬШИХ АТАК

Генпрокурор наголосив, що розглядає активізацію медійних атак щодо себе в контексті внутрішньополітичної боротьби в Україні.

«Інших мотивів не бачу. Використовуються факти й обставини, що не мають жодного протиправного підґрунтя, втім їх інтерпретація спрямована на мою дискредитацію”, – висловив свою точку зору Рябошапка.

Він припустив, що найближчим часом слід очікувати подальших нападок на нього та його родину.

Генпрокурор із дружиною обмінюються поглядами: “Давайте сьогодні на цьому зупинимося…”.

Андрій Лавренюк, Страсбург – Ля Ванзено