Закон про мову: два фронти та одна небезпека
Під куполом парламенту в цей день зібралося багато прекрасних людей. Це був день 30-річчя ухвалення Декларації про державний суверенітет - документу, унікального тим, що його прийняли фактично в умовах ще тоталітарної радянської держави.
Випадково чи ні, але саме в цей день рік тому почав діяти Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Свідомо чи ні, але саме в цей день уже 2020-го український парламент за ініціативи його спікера та депутатів монобільшості планував поставити у порядок денний проєкт закону авторства Максима Бужанського, який мав призупинити дію закону про мову.
Прихильники української мови побачили у цьому гірку символіку. Потім розгляд цього проєкту перенесли, але мітинг «Руки геть від Мови» партія Євросолідарність та мовні активісти вже оголосили саме на 16 липня.
ПОДВІР’Я РАДИ: ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ?
Досліджувати відвідувачів мітингів завжди цікаво. Ти бачиш партійні групи (тут, окрім ЄС, були присутні "Свобода", Демсокира та Нацкорпус) - люди мотивовані та мобілізовані, але цікаві і одиночки, компанії безпартійних друзів. Перед початком мітингів знайомлюся і з тими, і з іншими. Ось фотографується група симпатичних учасників. Знайомимося:
- Я – проректор Донецького університету Андрій Гижко, - охоче розповідає один з них. - Сьогодні у Винниці відбудеться кілька майданів проти закону Бужанського, але якщо закон виноситимуть і будуть розглядати серйозно, то всі приїдуть сюди.
- Зазвичай, наукові спільноти тяжіють до партій влади, - обережно кажу я.
- Це не про мене, - розуміюче посміхається.
Йду далі, бачу двох дівчат зі смішними гаслами типу: «Росія, прибери челюсті від моєї мови». Як з’ясувалося, це донеччанка Оксана (переселенка) та киянка Тетяна.
Потім підходжу до хлопця, який тримає плакат, яким сповіщає, що познайомиться з україноботкою для народження дітей-бандерівців.
- Це - для привернення уваги чи дійсно пошук пари?
- І те, і друге, - лаконічно повідомляє він. - Але поки що ніхто не звертався.
Тут же стоїть спільнота відомого медіа-ресурсу, яка здобуває докази участі Росії у війні на Донбасі у футболках: «Я русский бы выучил только за то, що треба допитувать пленних».
За кілька хвилин починається мітинг. Андрій Парубій ретроспективно розповідає про політичні наслідки для політикуму, коли вони починають утискати мову. Тут же Ірина Геращенко та Петро Порошенко, яких симпатики та однопартійці зустрічали оваціями.
Не будемо переказувати запальних промов, зазначимо лише: це був другий «парламентський» фронт проти скасування мовного закону.
Чим пояснюється подібна ініціатива спікера Верховної Ради та окремих "Слуг", які пішли всупереч рекомендаціям і уряду, і профільного комітету, і таки зібралися виносити проєкт закону? Можливо, для одних - це бажання притримати проросійській електорат, який мігрує до ОПЗЖ, а для інших – показати свою проросійськість. І це бажання вдало використовує Росія.
Хоча, здавалося б: мовна дискусія давно повинна була відійти у минуле. Для молоді, яка знає по дві-три мови, не становить проблеми опанувати державну, українську. Якби не штучні пристрасті, запалювані кремлівськими прихильниками, переконана, що рівень конфліктності, пов’язаний із мовним законодавством, знижувався б.
Бо навіть сьогоднішні представники державних мовозахисних інституцій - це ніякі не націоналісти, а, швидше, зважені центристи, які можуть перейти на російську, і які є прихильниками лагідної, без лапок, українізації. Все, що сьогодні пропонують мовний обмудсмен і голова комісії зі стандартів української мови, це підкреслена лояльність при складанні тестів (які є обов’язковими) та безкоштовні курси з української. Зрештою, відомо, що чинний президент, який наразі не висловився з приводу мовного закону, брав уроки української у Олександра Авраменка, - одного з найбільш популярних, відомого на всю країну вчителя, чиї підручники розходяться мільйонними накладами.
Якби не було потужного опонента, для якого мовне питання – інструмент розколу, ми (українське суспільство) давно б забули цю дискусію, повільно, але впевнено здобуваючи свій необхідний максимум чи мінімум української.
ЗА ТИЖДЕНЬ ДО ТОГО: ПОДІЇ В КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ
За тиждень до цього мітингу Велика палата Конституційного суду розглядала конституційне подання 59-ти депутатів ОПЗЖ, спрямоване проти Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року. І це був другий фронт, відкритий проросійськими фракціями для скасування закону про мову. Власне, подання про визнання деяких норм неконституційними було зроблене проросійськими фракціями ще рік тому, але КС приступив до його розгляду зараз. Якщо ви дивилися відеозапис обох засідань, то належно оцінили це дійство. Історія в КС з переглядом норм закону про мову могла б стати своєрідним підсумком того, чого вдалося досягнути Українській державі чи то за тридцять років незалежності, чи то за сто років усвідомленої спроби державності.
Бо розгляд справи у Конституційному Суді не міг не викликати певної гордості. Доповідачем у цій справі був один з батьків-засновників незалежної України, юрист та інтелектуал Сергій Головатий, який долучив до експертизи всю юридичну, мовну та лінгвістичну наукову спільноту з усіх відомих вишів України, включно із Харковом та Донецьком.
І мушу вам сказати, що і Олександр Долженков, і Вадим Новінський, які наполягали на тому, що мовний закон дискримінує росіян, попри всю свою підтримку та кошти, виглядали тут заблукалими прибульцями. Я слухала в онлайні та була присутня особисто на сотнях дебатів з мовної теми, і чи не вперше потенціал української мови та ідеї був представлений так високо.
- Скажіть, як саме закон дискрімнує російську мову і ще сто мов, тим, що зазначає пріоритетність мов Євросоюзу?
- У вас є прості приклади, відеоматеріали, як порушуються мовні права…
- Зацитуйте, будь ласка, частину 10 першої статті закону. Її не існує – ви хотіли ввести в оману Конституційний Суд...
- Вам відомо про позитивну дискримінацію... Але це потрібно, щоб здійснювати зобов’язання...
- Ви відмовляєте державі у праві захищати державну мову?
- Чи відомо вам про факт існування Асоціації Україна-ЄС?
- Чи відомо, що "захист російськомовного населення" - це частина доктрини Путіна?
Записи засідань Конституційного Суду збережені на відеосервісах, і кожен охочий сам зможе побачити, чи здатні представники проросійських сил дати притомну відповідь на ці запитання. Яким буде рішення Суду, який ще певний час обговорюватиме це в закритому засіданні, – невідомо. Якщо брати його рішення про конституційність закону про освіту, а це був той самий склад КС, аналогічне подання, подібний склад авторів подання, - то очікуємо на визнання закону про мову конституційним.
До речі, я побачила і почула ще один аргумент юристів, який потім іншими словами повторив мовний омбудсмен: «Мовний закон допомагає державі виконувати зобов’язання. Знання мови – це перспектива для її носія. Тож допоможіть (або не заважайте) державі виконувати свої зобов’язання”.
В. БОРОДЯНСЬКИЙ: НАМ БИ ЗБЕРЕГТИ ДЕРЖАВУ
Наприкінці мітинга виступав український гурт «От вінта». Мітинги націонал-патріотів відрізняє одночасно і рішучість, і душевність, так, з одного боку лунало гасло: «Заважає мова – геть до Ростова». З іншого: керівник гурту повідомив, що він тут із друзями та вагітною дружиною. Я вчергове ловлю себе на думці, що мова важлива дуже різним людям. Наскільки строкатий склад парламенту - настільки строкатий склад захисників мови. Тут тобі і націонал-демократи в особі ЄС та "Голосу", і непарламентські та несистемні націоналісти, і члени провладної фракції "Слуга народу", які виступили проти перегляду мовного закону, і голова РНБО Олексій Данілов (який днями підкреслив, що в Україні мають серйозно вивчатися українська та англійська), і академіки, і судді, і богема, і письменники...
Українське суспільство все ще гостро реагує на мовні ситуації, хоча ми ніколи не підходили так близько до завершення мовного питання, до створення всіх умов для розвитку мови. Вже є закон про засади функціонування державної мови, є комісія з мовних стандартів (тести з української мови для чиновників розробляються), і Уповноважений із захисту української мови, призначений не для форми, а такий, що має репутацію і добрий доробок, і мовозахисна спільнота одна з найактивніших.
Софія Федина, харизматична спікерка "Євросолідарності" повідомила, що сьогодні мовного питання немає в порядку денному ВР та запросила всіх приходити завтра. Я пішла Маріїнським парком, щоб купити кави і побачила колишнього очільника Міністерства культури, молоді та спорту Володимира Бородянського.
- Як приємно бачити тут прихильників мовного закону з числа колишніх можновладців.
Володимир віджартовується, що він би волів тут бачити інший сорт революціонерів.
Ми з ексміністром якийсь час миємо кістки медіа-спільноті, яка «збила» законопроєкт про дезінформацію і таким чином допомогла розцвісти російській пропаганді.
- Володимире, то ви проти перегляду мовного закону?
- Я проти. Але нам би не лише мову зберегти. Нам би країну зберегти. Якщо нічого не зміниться, то до влади можуть прийти надто проросійські сили. Ви ж розумієте?
Я не мала, що заперечити.
Лана Самохвалова, Київ
