Ройтбурд: Треба шукати баланс між центральним пантеоном героїв та локальною пам'яттю
Таку думку висловив художник, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд 24 вересня під час другого засідання Національного круглого столу, організованого Міністерством культури та інформаційної політики в Одеській національній науковій бібліотеці, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Треба шукати баланс між центральним пантеоном та локальною пам'яттю. А в локальній пам'яті ключові фігури, які могли би стати «фішками» чи трендами, не лише одеським, а й українськими, були вшановані десь на околицях міста. Наприклад, доктор Володимир Хавкін, який врятував світ від чуми. Є інші відомі, яким немає пам'ятників. Є перекос у бік російськомовної літератури, яка є якісною, але... Або ж коли вулиці названі на честь відомих людей, які ніколи там не бували. Мені здається, що пантеон в якісь мірі треба формувати знизу і умовний центр має звернути увагу на те, що та чи інша постать значить для того чи іншого регіону», - сказав Ройтбурд.
Незалежний експерт, консультант з питань історичної спадщини, аспірант університету Сорбонна, колишній виконавчий директор Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (2015-2019рр.) Яна Барінова вважає, що треба переосмислювати пантеон героїв. "Коли ми говоримо про національний пантеон, я розумію, що треба не просто називати імена, а намагатися зрозуміти, на кого ми б хотіли орієнтуватися у своєму житті, про кого розповідати своїм дітям", - сказала вона.
Барінова зазначила, що коли думає про культурну спадщину України, розуміє, що цей ресурс полягає як раз у тій багатошаровості та різноманітті. Тому варто створити таку модель культурної спадщини, що буде включати вектори різних регіонів. «Я бачу Одесу як плацдарм будування такої моделі для України», - додала експерт. Вона зазначила, що повністю поділяє думку, висловлену перед її виступом Олександром Ройтбурдом про низовий пантеон, адже у кожному місті є свої герої, яких треба знати і яких необхідно згадувати.
Так, за спостереженням Барінової, Одеса останнім часом занурюються у «теплу лампову провінційність», адже її бачать крізь міф умовного Остапа Бендера. «Усередині Одеси я вже давно відчуваю граничну необхідність перезавантаження одеського міфу, тобто пропрацювання інших імен, актуалізацію нових сенсів», - переконана вона.
Водночас експерт вважає, що Україна намагається зробити одну загальну схему цього українського пантеону, а розбіжності звести на рівень якихось етнографічних візерунків. "Сила України в її різнобарвності, у різних меседжах, які підсилюють один одне. Як це не дивно, коли ми говоримо про різний граничний досвід регіонів України, ми починаємо бачити щось більше, ніж єдність імперій, що позначаються однаковими пам'ятниками від Лондона чи Гонконга до Владивостока», - сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 10 вересня 2020 року в Києві пройшов перший Національний круглий стіл. У фокусі обговорення науковців була тема "Культура діалогу", на другому засіданні йдеться про історію. Ініціатива МКІП передбачає проведення семи круглих столів у різних містах України - Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці дискутуватимуть про культуру, історію, релігію, мову, філософію, мистецтво та екологію.
