НАЗК зупинило перевірки в Укравтодорі, АРМА та Енергоатомі
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у Фейсбуці.
«Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) позбавлено права проводити перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції.
Таким чином НАЗК припиняє планові перевірки в: Державному агентстві автомобільних доріг України (Укравтодор); Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА); Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; позапланову перевірку в Державному підприємстві «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», - йдеться в повідомленні.
Як пояснили в НАЗК, проведення вказаних перевірок припиняється до законодавчого врегулювання цього питання.
НАЗК також мало додатково до кінця 2020 року планові перевірки в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів; Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру; Національному агентстві України з питань державної служби; Рахунковій палаті України.
«Це ще один із нищівних наслідків, які завдало рішення Конституційного Суду антикорупційній інфраструктурі в Україні. У цих установах ми мали перевірити умови захисту викривачів, підготовку та виконання антикорупційних програм і канали повідомлення про можливі факти порушень Закону «Про запобігання корупції», – наголосив голова НАЗК Олександр Новіков.
Як повідомляв Укрінформ, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) досі не може перевіряти декларації посадовців, попри відновлення доступу до Реєстру декларацій, оскільки Агентство позбавлене таких повноважень через рішення Конституційного Суду від 27 жовтня стосовно окремих положень антикорупційного законодавства.
У НАЗК наголошують, що рішення КСУ поставило під питання перевірку звітів політичних партій, що особливо важливо після виборчого процесу. Крім цього, воно зупинило механізми викриття конфлікту інтересів у посадовців, виявлення корупції на державних підприємствах й роботу викривачів корупції.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття встановлює відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій. В Агентстві заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило у кількох із них ознаки декларування недостовірної інформації.
29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.
30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства», яким пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є «нікчемним» (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийняте суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Крім того, передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом.
1 листопада в НАЗК відреагували на заяву голови Венеційської комісії Джанні Букіккіо та президента Групи держав проти корупції (GRECO) Маріна Мрчели, які 31 жовтня направили лист до Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, де застерегли Україну від порушення Конституції в разі ухвалення президентського законопроєкту, яким пропонується припинити повноваження всіх суддів КСУ.
В НАЗК наголосили, що вирішуючи питання швидкого відновлення антикорупційної системи, варто врахувати, що воно неможливе за умови незмінності рішення КСУ.
