19 листопада. Пам’ятні дати
День працівників гідрометеорологічної служби України встановлений згідно з Указом Президента від 11 березня 2003 року.
Українська гідрометеорологічна служба започаткована 19 листопада 1921 року, коли був створений Укрмет – центральна українська метеорологічна служба.
Нині Українська гідрометеорологічна служба складається з 124 метеорологічних станцій, 22 авіаметеорологічних, 7 аерологічних, 5 радіолокаційних, понад 25 гідрологічних станцій і підрозділів, 10 морських, 3 спеціалізованих агрометеорологічних, 2 воднобалансових, 2 сніголавинних, 1 селестокової, 341 гідрологічної річкової, 59 озерних, 10 морських постів. Базові спостереження за забрудненням атмосферного повітря проводяться на 129 стаціонарних постах у 39 містах, поверхневих вод суші у 201 пункті, морських вод у 56 пунктах, ґрунтів у 19 адміністративних районах.
Методичними центрами системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування є Український гідрометеорологічний центр, Центральна геофізична обсерваторія, Гідрометцентр Чорного та Азовського морів, Державне підприємство «Український авіаметеорологічний центр», а також ряд гідрометеорологічних обсерваторій.
Разом з тим, кожного третього четверга листопада відзначається Всесвітній день філософії. Цей День був проголошений в 2005 році, на 33-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. В Україні відзначається з 2006 року, коли вперше у Київському університеті був проведений міжнародний науковий симпозіум, присвячений Дню філософії. Суть святкування вбачається в тому, щоб знайти спільну платформу обговорення глобальних соціокультурних перетворень, що відбуваються в наш час, долучити спільноту до філософської спадщини, привідкрити сферу повсякденного мислення для нових ідей і стимулювати публічні дебати мислителів і громадянського суспільства щодо викликів, які постають перед соціумом.
Події дня:
19 листопада 1989 року, в Києві, на Байковому кладовищі, перепоховали українських політв'язнів Василя Стуса, Юрія Литвина та Олексу Тихого. Всі вони були засуджені за «антирадянську пропаганду та агітацію» та загинули у радянських таборах. Василь Стус помер 4 вересня 1985 року в таборі біля села Кучино Пермського краю (Росія), Юрій Литвин - 5 вересня 1984 року у лікарні міста Чусове Пермської області, Олекса Тихий - 6 травня 1984 року у тюремній лікарні Пермі. Тодішні радянські закони не дозволяли забирати тіла в’язнів до завершення їхнього терміну ув’язнення. Тим часом в Україні громадськість почала збирати гроші на вивезення тіл Стуса, Литвина і Тихого на батьківщину, а рідні вели переговори з владою. Зрештою, 18 листопада 1989 року о 20.30 літак із трунами українських дисидентів приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». На летовище зустрічати їх прийшли кількасот людей, які тримали в руках свічки та корогви. Домовини повезли до Свято-Покровської церкви на Подолі. Там зранку 19-го покійних відспівали, потім відвезли до Софійського собору, далі по Володимирській до пам'ятника Шевченку, а звідти до Байкового кладовища. До жалобної процесії приєднались тисячи киян. Несли національні прапори та тризуби. Вздовж Володимирської вулиці стояли люди зі свічками. На деякий час рух в середмісті припинився. Тіла Стуса, Литвина та Тихого поховали на 33-й ділянці Байкового кладовища у Києві, встановивши однакові дубові хрести. А вже у 1993 році на могилах загиблих дисидентів з’явились три козацькі хрести із сірого пісковику.
19 листопада 1997 року з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида, США) стартував космічний корабель «Колумбія», на борту якого серед шести членів екіпажу знаходився український космонавт Леонід Каденюк. Він став першим і поки єдиним громадянином України, який взяв участь в польоті у космос. Місія Каденюка в складі міжнародного екіпажу тривала 15 діб 16 год 35 хв і 1 с. Виконавши завдання і заплановану наукову програму біологічних експериментів з рослинами, український космонавт повернувся на землю 5 грудня. Цікаво, що під час польоту Леоніда Каденюка, у космосі разом з ним побували тризуб, український прапор та пролунав гімн Незалежної України.
Ювілеї дня:
103 роки від дня народження Індіри Ганді (1917-1984), політичного і державного діяча Індії. Прем’єр-міністр Індії (1966–1977; 1980–1984 рр.). «Індія – це Індіра» – передвиборний лозунг Індійського національного конгресу 1966 року пам’ятають в Індії й по сьогодні. Країні з самого початку дивовижним чином щастило на лідерів: Махатма Ганді, Джавахарлал Неру, Індіра Ганді. З першим вона була лише однофамільниця, а Неру був її батьком. Варто нагадати, що за час прем’єрства Індіри Ганді були націоналізовані банки, в країні розвивалася швидкими темпами промисловість (особливо важка), стала до ладу перша АЕС, у сільському господарстві відбулась т.з. «зелена революція», завдяки якій Індія вперше в своїй історії стала незалежною від імпорту продовольства. Звичайно, були й непопулярні заходи – примусова стерилізація найбідніших верств населення (в 1975-1977 роках країною їздили мобільні бригади медиків і розгортали наметові містечка. За один такий виїзд серед бідноти робили до 60 тисяч вазектомій – чоловічих стерилізацій), закриття ряду опозиційних газет, обмеження громадських свобод… Але однією з найболючіших проблем були міжрелігійні конфлікти між індусами, мусульманами та сикхами – проблема Пенджабу, яка й коштувала, зрештою, Індірі життя. Цікаво, що у вересні 1982 року під час офіційного візиту у СРСР, Індіра Ганді відвідала Київ. Серед офіційних протокольних заходів було й присвоєння звання «Почесний громадянин міста Києва». Ганді стала другою у цьому списку.
Сьогодні святкує свій день народження Мег Раян (1961), американська актриса та продюсер. Відома, здебільшого, за ролями в романтичних комедіях. Мег Раян – випускниця факультету журналістики Нью-Йоркського університету. Під час навчання грошей не вистачало, тому підробляла акторською грою. У 1981 році відбувся її дебют в останньому фільмі Джорджа К’юкора «Багаті та знамениті». З 1982 по 1984 роки Райан грає Бетсі Монтгомері в серіалі «Поки обертається світ». У 1986 році великим касовим успіхом в США користується фільм «Найкращий стрілець», в якому головну роль зіграв Том Круз. Режисери побачили в Мег Райан новий типаж молодої американки – енергійної та чуттєвої, з одного боку, і зворушливо вразливою з іншого. У 1989 році Райан отримує свою першу головну роль в романтичній комедії Роба Рейнера «Коли Гаррі зустрів Саллі». Фільм стає культовим, а сцена, в якій героїня Мег симулює оргазм, визнається класичною. Спроби актриси зніматися в серйозних картинах мало хвилювали пересічного глядача, звиклого бачити і любити Мег в образі білявої романтичної дівчини, ідеальної дружини та коханої, що притягає до себе своєю відкритістю і добротою. Найбільш упізнавані ролі Райан у стрічках «Несплячі в Сієтлі», визнаній в США однією з найкращих мелодрам початку 90-х років, «Французький поцілунок», «Вам лист», в якому Райан знову склала екранну пару з Томом Хенксом, «Місто ангелів» з Ніколасом Кейджем.
