В Україні можуть відкрити представництво прокурора Міжнародного кримінального суду

Про це в інтерв’ю Укрінформу сказав заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов.

“Після відкриття розслідування розпочинається досудова стадія, і Офіс прокурора досліджуватиме конкретні справи та епізоди. Прокурор, зважаючи на обмеженість ресурсів суду, зокрема, спричинену пандемією, не розглядатиме абсолютно всі факти вчинення злочинів, навіть визначені на етапі попереднього аналізу, а обере конкретні справи, щодо яких проводитиметься розслідування. Але у будь-якому разі це вже є гарантією правосуддя, запорукою незалежності та неупередженості. Прокурор проводитиме власне розслідування, незалежно від роботи національних органів”, - наголосив він.

За його словами, повноцінне розслідування – це винятково робота Офісу прокурора. Тому цілком може бути, що в Україні буде відкрито представництво прокурора МКС, який здійснюватиме безпосередній збір доказів на території України, як, наприклад, це було зроблено в Грузії після відкриття розслідування МКС.

“У своїй заяві прокурор пояснила, що попереднє вивчення стосувалося трьох великих груп жертв злочинів: учинених в контексті військових дій, під час затримань та в Криму. В опублікованому 14 грудня черговому щорічному Звіті більш докладно розписано, про які саме воєнні злочини та злочини проти людяності йдеться на тимчасово окупованих територіях АР Крим, м. Севастополя та сходу України”, - зазначив він.

Мамедов наголосив, що і на Донбасі, і в Криму мали місце та продовжують вчинятися умисні вбивства, катування, посягання на людську гідність.

“Що стосується суто непідконтрольних районів Луганської та Донецької областей, то вчиняються такі воєнні злочини, як умисні напади на цивільних осіб і об’єкти, завдання ударів по об’єктах, що охороняються, зґвалтування та інші форми сексуального насильства. Щодо Криму, то в МКС є всі підстави вважати, що в період, який передував окупації, і вже в умовах окупаційного режиму місцеві жителі піддаються примусовому вступу до лав збройних сил РФ, умисному позбавленню прав на справедливий суд, насильницькому переміщенню окремих груп населення за межі півострова. Мова йде про засуджених та ув’язнених осіб. Це дуже серйозні злочини з огляду на їхній масштаб, характер, спосіб вчинення та наслідки”, - сказав Мамедов.

За його словами, подання до МКС – потужна фактологічно-документальна аналітика, яка містить неспростовні докази про тяжкі злочини та правове обґрунтування, чому ці дії підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний кримінальний суд завершив попереднє вивчення ситуації щодо подій на Донбасі та в Криму. Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду ухвалив рішення про завершення попереднього вивчення подій в Україні, пов’язаних з міжнародним збройним конфліктом на Донбасі та у Криму. Завершення попереднього розслідування означає, що за його результатами злочини, які відбулися в Криму і на Донбасі, можуть бути повноцінно розслідувані.

Рішення про відкриття повноцінного розслідування фактів вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в умовах збройного конфлікту має ухвалити судова палата МКС.

Порушення норм міжнародного гуманітарного та кримінального права Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду аналізував з 2015 року. За час збройної агресії Україна доправила до кримінального суду 12 інформаційних повідомлень про найтяжчі воєнні злочини і злочини проти людяності.

Україна передала на розгляд кримінального суду в Гаазі дві заяви. Перша – події на Майдані. Друга – Крим та Донбас.

Міжнародний кримінальний суд був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. На сьогодні це понад 100 країн.

20 січня 2000 року Україна підписала Римський статут МКС, але не ратифікувала. Перешкодою став висновок 2001 року Конституційного Суду про невідповідність деяких положень документа Основному закону.

Хоча Україна не є державою-учасницею Статуту, це не завадило їй звернутися до МКС, адже сам Римський статут передбачає таку можливість для країн, які його підписали.

Водночас Росія відкликала свій підпис під Римським статутом. Однак це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на території України.