Українську концепцію меморіалізації Бабиного Яру презентують у лютому - експерт
Про це на пресконференції повідомив професор, доктор історичних наук, заступник голови Робочої групи Олександр Лисенко, передає кореспондент Укрінформу.
«Концепцію ми презентували 6 лютого 2019 року в Укрінформі. 7 травня її було затверджено Вченою радою Інституту історії України НАНУ, а потім Вченою радою заповідника. Вона пройшла наукову експертизу, до якої було залучено більше 20 провідних фахівців з усього світу - від США до Південної Кореї - та провідних спеціалістів з цієї проблематики в Україні. Більш ніж пів року ми працювали над урахуванням і корекцією окремих положень, пунктів і термінів концепції. Робота над корекцією документа завершується. І ми сподіваємося, що в лютому вона буде презентована і широкій громадськості, і науковому середовищу, і представникам істеблішменту в Україні», - сказав Лисенко.
Він наголосив, що концепція Робочої групи базується на кількох ключових засадах. По-перше - контрольний пакет акцій на меморіалізацію Бабиного Яру має належати не громадським об’єднанням чи корпоративним гравцям і приватним проєктам з необмеженими імпровізаціями, а державі Україна. По-друге, меморіалізація цього місця пам’яті повинна мати інклюзивний характер, сприяти припиненню війн пам’яті та консолідації української політичної нації, що не означає будь-якого применшення трагедії Голокосту. По-третє, на території Меморіалу не можуть будуватися капітальні споруди.
Історик зазначив, що в положеннях концепції йдеться про те, що не приватні фонди мають запрошувати до свого складу представників держави Україна, а навпаки – держава Україна має створити такі інституції, які будуть керувати процесами меморіалізації Бабиного Яру і співпрацювати з громадськими об’єднаннями, меценатами, благодійниками.
Лисенко розповів, що концепція комплексного розвитку меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» передбачає створення меморіального комплексу у складі меморіального парку «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь», меморіального Музею Бабиного Яру та українського Музею Голокосту.
«Але наша принципова позиція полягає в тому, що на першому етапі ми маємо створити тимчасову експозицію музею Бабиного Яру у конторі єврейського кладовища, а з часом держава має взяти на себе спорудження за межами Бабиного Яру двох самостійних музеїв, але пов’язаних тематично, - Бабиного Яру та Голокосту. Український Музей Голокосту покликаний інтегрувати Бабин Яр до іншого виміру – загальноєвропейської трагедії нацистського геноциду єврейського народу з акцентованою увагою до подій на українських землях, має представити українську візію Голокосту та українську історичну пам’ять про нього», - наголосив Лисенко.
Водночас він зауважив, що навколо меморіалізації Бабиного Яру склалася парадоксальна ситуація, що спричинила гостру стурбованість громадськості й наукових кіл.
«Існують два проєкти меморіалізації ландшафту Бабиного Яру. Це приватний російський проєкт, який здобув державну підтримку. А з іншого боку, це державний проєкт, який спирається на підтримку громадськості, а не держави. Цей парадокс все більше наповнюється конфліктогенним потенціалом, оскільки йдеться не просто про певне місце пам’яті, яких багато в кожній державі. Йдеться про особливе місце, яке стало символом колективної трагедії – символом Голокосту в Україні. І напевне Бабин Яр ніколи не став би тим символом, якби тут нацисти не розстріляли десятки тисяч євреїв. Але в цьому місці були розстріляні не тільки київські євреї. Тут полягли за роки окупації і радянські військовополонені, і представники українського самостійницького руху, і учасники радянського руху опору. Тобто це місце колективної трагедії і так само це місце колективної пам’яті. Це місце соціальної солідарності людей, які усвідомлюють, що ця трагедія не роз’єднала, а об’єднала людей, що пережили війну. І так само пам’ять про війну має об’єднувати, а не роз’єднувати українське суспільство», - зазначив науковець.
Лисенко додав, що від самого початку автори поставили собі за мету створити таку концепцію меморіалізації Бабиного Яру, яка б відображала інтереси суверенної української держави й української політичної нації.
