Енергетика та персональні дані: кого в Україні найчастіше атакують хакери
Як передає Укрінформ, про це розповів голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (ДССЗЗІ) Юрій Щиголь в інтерв'ю LB.ua.
"Сфера енергетики, викрадення персональних даних. На цей момент основна цінність у державі – персональні дані людей. Це те, що становить інтерес для хакерських угруповань. Крім цього, це іміджеві втрати. Атака на енергосектор із метою якогось впливу", - сказав Щиголь.
Він додав, що основні атаки, які зараз відбуваються, походять з країни-агресора.
"Ми перебуваємо в стані війни, а кіберсфера стає ще одним полем битви, як море, суша, повітря. Завдати тут збитку можна непомітніше для країни, але більш значущого", - наголосив очільник відомства.
За його словами, переважно за російською хакерською спільнотою стоять розвідоргани й силові структури, оскільки для кібератак потрібна масштабна фінансова підтримка.
Він також додав, що кібератаки на Україну з боку Росії мають пряму залежність з подіями на Донбасі.
"Але робити прив’язку виключно до ситуації на Сході не можна. Атаки відбуваються кожен день, рівень злочинності й супротивників зростає, відповідно ми точно так же мусимо відповідати цьому рівню у сфері протидії", - зауважив Щиголь.
Очільник Держспецзв'язку відзначив, що розбудова системи кібербезпеки - це постійний процес модернізації, який вимагає вкладення значних коштів. Тому приватний сектор вкладає більше і розуміє, що може розвиватися швидше.
"А якщо завтра ми захочемо купити собі якісь міжнародні, світові рішення, то особливості українського законодавства не дозволять нам це зробити швидко", - пояснив він.
Як повідомляв Укрінформ, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації у січні 2021 року розпочала співпрацю з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) щодо підвищення стійкості критичної інфраструктури України, включаючи критичну інформаційну інфраструктуру.
Кабмін 9 жовтня 2020 року ухвалив рішення, які визначають об’єкти критичної інфраструктури та критичної інформаційної інфраструктури як стратегічно важливі для держави. Відповідно до цих рішень адміністрація Держспецзв’язку є відповідальною за створення та функціонування Державного реєстру об’єктів критичної інформаційної інфраструктури. До реєстру входитимуть об’єкти, порушення стабільної роботи яких може спричинити негативні наслідки, зокрема неможливість надання життєво важливих послуг і виконання функцій, надзвичайних ситуацій або інших небезпек для суспільства й держави.
