Кремінь заявив про чергову атаку на мовний закон
Як передає Укрінформ, про це він сказав під час засідання парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій, на якому розглядалося питання щодо включення в порядок денний сесії Верховної Ради законопроєкту №4628 щодо внесення змін до Закону «Про фахову передвищу освіту», повідомляє пресслужба уповноваженого.
«Автори законопроєкту під виглядом «імплементації норм Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та рекомендацій Венеційської комісії» всупереч чинному законодавству України хотіли внести зміни щодо обов'язкового використання державної мови в освітньому процесі. Це далеко не перша спроба внести зміни до Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та Закону «Про освіту». Чергова атака на мовний закон укотре демонструє, що ми рухаємось у правильному напрямку», - сказав Кремінь.
Він зазначив, що такі законодавчі ініціативи однозначно не мають перспектив, бо є Конституція України і закони, які вже діють.
Кремінь додав, що прийняття законопроєкту №4628 фактично призведе до створення для громадян України, які здобувають фахову передвищу освіту та не володіють іншою мовою, ніж державна, а також для тих громадян України, які належать до корінних народів або національних меншин, додаткових обмежень за мовною ознакою та перешкод для здобуття фахової передвищої освіти державною мовою. «Цей законопроєкт у запропонованій редакції не може бути підтриманий», - сказав він.
Комітет, врахувавши пропозицію уповноваженого та інших учасників засідання, одноголосно рекомендував народним депутатам не включати до порядку денного сесії Верховної Ради згаданий законопроєкт.
Як повідомляв Укрінформ, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).
Вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.
Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності 16 липня 2019 року.
