В Україні створять меморіал для воїнів, котрі загинули в російсько-українській війні – Дробович
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю Цензор.НЕТ розповів голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.
«Важлива річ – це військово-меморіальний цвинтар, де будуть поховані захисники України, які зараз борються за територіальну цілісність держави. Гіпотетично там можуть бути поховані й борці за незалежність минулих епох. Проєкт закону про військово-меморіальне кладовище був розроблений, пройшов усі обговорення, затверджений Кабміном, внесений до Верховної Ради і вже прийнятий у першому читанні», - розповів Дробович.
За його словами, скоріш за все меморіал постане в Київській області, недалеко від Києва.
«Вже є на приміті одна земельна ділянка, але поки закон не приймуть, ніхто земельні питання серйозно не розглядатиме. Цей меморіал має бути сучасним – з одного боку лаконічним, з іншого – потужним великим простором. Родичі усіх, хто загинув у російсько-українській війні, гарантовано матимуть вибір: перепоховувати їх на цьому кладовищі чи у рідному місті або селі», - зазначив голова УІНП.
Дробович додав, що процес створення національного меморіалу чи пантеону, де могли би перепоховати найвидатніших українських діячів з усього світу, уже запущено.
«УІНП ще кілька років тому розробив концепцію цього меморіалу, порядок і план дій. Два тижні тому віцепрем’єрка Стефанишина провела перше засідання за кілька років про створення національного меморіалу. Оргкомітет буквально за пів години ухвалив усі необхідні рішення і процес запущено. Тобто процес створення місця національної пам’яті триває, і тепер може йтися про перепоховання в Україні найвидатніших українців з усього світу», - сказав Дробович.
Він додав, що могил видатних українців по світу дуже багато, і нагадав, що УІНП торік запустив безпрецедентний віртуальний проєкт «Віртуальний некрополь української еміграції», який розповідає де, в якому стані могили українців – з геомітками.
«Кожен охочий може додати туди інформацію, якщо помітить невідому могилу українця в якійсь з країн світу. На цю мапу вже нанесено тисячі даних, і зараз ми з МЗС активно напрацьовуємо наповнення цієї системи, щоб чітко моніторити ситуацію, наприклад слідкувати, за які могили закінчується проплата», - зазначив голова УІНП.
Дробович також нагадав, що силами Інституту досліджуються місця, де могли бути поховані жертви політичних репресій або воїни, які боролися за незалежність України. На це передбачено близько пів мільйона гривень цього року.
«Створення нормативної бази для практик пам’яті не потребує багато коштів, але вимагає детальної експертизи. Тому на цьому ми зосередимося. Наприклад, на роботі Комісії з реабілітації, бо сьогодні вона навіть не має власного сайту», - зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, несподівана примусова ексгумація 3 січня 2017 року тіла відомого письменника Олександра Олеся в Чехії актуалізувала проблему українських поховань за кордоном. Уряд ініціював створення спеціальної міжвідомчої комісії, яка мала заопікуватися перевезенням і перепохованням праху Олеся в Україні, а також займатися питанням перепоховань видатних українців. Тоді постало питання про створення пантеону українських героїв.
